Номер провадження: 22-ц/785/1529/15

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Станкевича В.А.

- Ступакова О.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.12.2014 року про примусове проникнення до житла та нежитлових приміщень ОСОБА_4,-

встановила:

Старший державний виконавець ВДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області звернувся з поданням до суду (а. с. 1-3), в якому просив вирішити питання про примусове проникнення до житла та нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме до приміщення будинку АДРЕСА_1.

Свої вимоги державний виконавець, як зазначено в ухвалі суду, обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області знаходяться: виконавчий лист № 509/2468/13, виданий 17.10.2014 року Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 95 020,51 грн.; виконавчий лист № 509/2468/13 від 17.10.2014 року Овідіопольського районного суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суми боргу у розмірі 83 142,95 грн.; вимога № ф-102 від 15.09.2014 року ДПІ в Овідіопольському районі суми боргу в розмірі 200 грн.

22.10.2014 року та 03.11.2014 року державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень відповідно по вище вказаних виконавчих документах, копії яких направлені сторонам.

Боржник вимоги в добровільному порядку не виконує, від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням ухиляється.

Неодноразово державний виконавець, який зробив всі необхідні запити до відповідних установ та організацій стосовно майнового стану боржника, намагався провести перевірку майнового стану боржника, що розміщене за адресою: АДРЕСА_1, але це не представилося можливим, оскільки боржник з будинку не виходить, однак знаходиться у ньому, так як горіло світло. На виклик державного виконавця боржник ОСОБА_4 не реагує і до органів ДВС не з'являється.

В зв'язку з цим старший державний виконавець ВДВС Овідіопольського РУЮ в Одеській області звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4, з метою опису майна належного боржнику для погашення боргу.

В судовому засіданні в суді першої інстанції державний виконавець подання підтримав та просив його задовольнити.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.12.2014 року подання задоволено. Надано дозвіл відділу державної виконавчої служби Оваідіопольського районного управління юстиції Одеської області на примусове проникнення до житла та нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та розташовані за адресою: АДРЕСА_1, де фактично мешкає і зберігає своє майно ОСОБА_4

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.12.2014 року, в яких просять: ОСОБА_3 скасувати ухвалу суду від 11.12.2014 року, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала порушує її право власності, так як 1/3 зазначеної квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить їй. В даний час у провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування вказаної квартири, в частині дарування нею 1/3 частини ОСОБА_4, недійсним та нею була подана заява про накладення арешту на зазначену квартиру, в якості забезпечення позову; ОСОБА_4 скасувати ухвалу суду від 11.12.2014 року, посилаючись на те, що оскаржуваною ухвалою були порушені його процесуальні права, так як він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також на те, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться особисте майно та особисті речі ОСОБА_3, так як вона фактично проживає та зареєстрована в цій квартирі.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Задовольняючи подання державного виконавця про примусове проникнення до житла та нежитлових приміщень боржника ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з положень п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 376 ЦПК України та дійшов правильного висновку, надавши дозвіл на примусове проникнення до житлового та нежитлового приміщень, які належать ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, з метою виконання виконавчих документів: № 509/2468/13, виданий 17.10.2014 року Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 95 020,51 грн. (а. с. 4-6); № 509/2468/13 від 17.10.2014 року, виданий Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суми боргу у розмірі 83 142,95 грн. (а. с. 7-9); вимога № ф-102 від 15.09.2014 року ДПІ в Овідіопольському районі суми боргу в розмірі 200 грн. (а. с. 10-12), які знаходяться на виконанні ВДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, та які в добровільному порядку боржником ОСОБА_4 не виконуються, докази протилежного до апеляційних скарг не надані.

Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано і на підставі закону надав дозвіл на примусове проникнення до житла та нежитлових приміщень боржника ОСОБА_4

Оскільки, відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосовно того, що оскаржувана ухвала порушує її право власності, так як 1/3 зазначеної квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить їй та в даний час у провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування вказаної квартири, в частині дарування нею 1/3 частини ОСОБА_4, недійсним та нею була подана заява про накладення арешту на зазначену квартиру, в якості забезпечення позову, судова колегія не приймає до уваги.

Оскільки, ч. 1 ст. 376 ЦПК України, передбачено, з метою виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння не лише боржника, а і особи у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 стосовно того, що оскаржуваною ухвалою були порушені його процесуальні права, так як він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Інші доводи апеляційних скарг судова колегія також не приймає до уваги, оскільки, враховуючи вище наведене, вони не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції вимог закону при постановленні ухвали від 11.12.2014 року про примусове проникнення до житла та нежитлових приміщень ОСОБА_4 та не можуть бути прийняті до уваги, так як не спростовують висновки суду.

За таких обставин, правові підстави для скасування ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.12.2014 року, відсутні.

Керуючись ст. ст. 304, 307, п. 1 ст. 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.12.2014 року про примусове проникнення до житла та нежитлових приміщень ОСОБА_4 - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

В.А. Станкевич

О.А. Ступаков