ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"13" липня 2006 р. | справа № 20-7/163 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
Компанія Домінанта Лтд”
(01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 11)
(03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39)
до відповідача Приватного підприємства “Квестор”
(99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 16-45)
(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, оф.313)
(99038, м. Севастополь, пр. Жовтн. Революції, д.22, корп.15, кв.48)
про стягнення заборгованості за Договором поставки товару № 129/05 від 18.03.2005 в розмірі 61848,26грн., з яких: 57728,21грн. –сума основного боргу; 2886,41грн. –штраф; 1233,64грн. –3% річних.
в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги зменшено до 60603,87грн., з яких: 57717,97грн. –заборгованість за Договором № 129-05 та 2885,90грн. –штраф,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - Касаткіна О.Ю., довіреність № 242/06 від 27.03.2006;
від відповідача: - не з'явився.
Суть спору:
03.07.2006 товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Домінанта Лтд” звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до приватного підприємства “Квестор” про стягнення заборгованості за Договором поставки товару № 129/05 від 18.03.2005 в розмірі 61848,26грн., з яких: 57728,21грн. –сума основного боргу; 2886,41грн. –штраф; 1233,64грн. –3% річних, з посиланням на статті 525, 526, 599,625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.
Свої доводи позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов’язання за договором поставки товару № 129/05 від 18.03.2005 щодо оплати отриманого товару, в результаті чого виникла заборгованість.
Заявою (вх.№19104) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги до 60603,87грн., з яких: 57717,97грн. –заборгованість за Договором № 129-05 та 2885,90грн. –штраф; від стягнення процентів за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 1233,61грн. відмовився у зв’язку з тим, що це не передбачено законодавством (а.с.138).
Ухвалою суду від 20.06.2006 задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову від 19.06.2006, накладено арешт на майно, що належить приватному підприємству “Квестор” (ідентифікаційний код32652600), розташоване за адресою: 99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 16-45, або за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, завод “Мусон”, або за адресою: 99038, м. Севастополь, пр Жовтневої Революції, 22, корп.13, яке знаходиться в неї або інших осіб (а.с.21-22).
Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання 13.07.2006 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, вимоги ухвал суду від 03.07.2006 не виконав, відзиву на позов, витребуваних документів та доказів не надав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -
в с т а н о в и в:
З'ясовані наступні обставини:
18.03.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта “Лтд” (Постачальник) та Приватним підприємством “Квестор” (Покупець) укладено договір поставки товару № 129/05 (а.с.33-35).
Відповідно до розділу 1 цього договору “Предмет договору”, постачальник зобов’язується передавати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується приймати та оплачувати в порядку і в строки, передбачені Договором, товари народного споживання. Товар по Договору поставляється партіями згідно накладних. Асортимент, ціна, кількість товару визначається в кожному конкретному випадку в накладних, що є невід’ємною частиною даного Договору. Загальна сума договору становить суму всіх операцій (накладних). Строк дії договору встановлено з 18.03.2005 до 31.12.2005.
Пунктом 7.3 Договору передбачені умови його пролонгації.
Пунктами 4.1, 4.2., 4.3., 4.4 Договору встановлено, що оплата Товару за договором здійснюється в безготівковому порядку; розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються протягом 29 календарних днів з дня отримання Товару; днем отримання Товару є дата, зазначена у накладній; датою розрахунку є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника; Покупець має право здійснити попередню оплату замовленої партії.
Позивач свої зобов’язання за Договором виконував належним чином, поставив відповідачу товар на загальну суму 603567,07грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, актами (а.с.63-125).
За отриманий товар відповідачем частково здійснено розрахунок на суму 545838,86грн.
Таким чином, на час розгляду справи заборгованість складає за даними позивача 57728,21грн., по даним відповідача –57717,97грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 02.06.2006 (а.с.137).
Спір виник у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 129/05 від 18.03.2005.
Правовідносини сторін регулюються статтями 525, 526, 549, 599 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності цих умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за порушення строку розрахунку Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості поставленої та неоплаченої вчасно партії Товару.
Сума штрафу складає 2885,90грн.
Від стягнення відсотків за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 1233,64грн. позивач відмовився, про що винесено ухвалу в порядку частин четвертої та шостої статті 22, пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Заборгованість підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контрозрахунку заборгованості чи погашення заборгованості не надав.
Все вищевикладене дає суду право для висновку про обґрунтованість та законність зменшених позовних вимог в сумі 60603,87грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 549, 599 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИР1ШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Квестор” (99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 16-45; ідентифікаційний код № 32652600, п/р 26002001600001 в СФ АКІБ “Укрсіббанк” м. Севастополь, МФО 384588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Домінанта Лтд” (01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 11; ідентифікаційний код № 32308069, п/р 26009009674 в АКБ”Полі комбанк” м. Чернігів, МФО 353100) 57717,97грн. –основного боргу, 2885,90грн. –штрафу; 606,04грн. –державного мита, 118,00грн. –витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено i підписано
в порядку статті 84 ГПК України
18.07.2006