Справа №705/6876/14-ц

2/705/144/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2015 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого - судді Пархети А.В.

при секретарі - Романовій О.М.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди - 500 грн. та судових витрат.

Свої доводи обгрунтовує тим, що 30.06.2014 року відповідач, керуючи автомобілем Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимоги дорожнього знаку 3.25 '' Обгін заборонено '', виїхала на смугу зустрічного руху, де здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ211440 д.н.з. НОМЕР_2 під його керуванням. Факт вини відповідача підтверджується копією постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.08.2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вказану ДТП.

Внаслідок ДТП йому спричинена моральна шкода у вигляді психічних переживань, переляку, тривалих душевних страждань, втратою часу на ремонт автомобіля, поїздки на судові процеси, а тому моральну шкоду він оцінює у 500 грн. Також просить стягнути судові витрати на загальну суму 4798.80 грн, які надані у розрахунках суми гонорару за надану правову допомогу та судовий збір - 243.60 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_2, його представник ОСОБА_1. позовні вимоги підтримали повністю у виступі позивач посилається на зміст позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, вказує на те, що позивач не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди внаслідок ДТП, шкода, якщо вона заподіяна, повинна відшкодовуватись страховою компанією. У виступі посилається на заперечення проти позову.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності судом встановлено наступне: 30.06.2014 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимоги дорожнього знаку 3.25 '' Обгін заборонено '', виїхала на смугу зустрічного руху, де здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ 211440 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль позивача. Страхове відшкодування матеріальної шкоди було проведено згідно ПОЛІСА № АІ/ 1523871 від 14.06.2014 року. Факт вини відповідача у вчиненні ДТП підтверджується копією постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.08.2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вказану ДТП.

Згідно з вимогами відповідних положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства України, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної / немайнової / шкоди, яка заподіяна внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, що встановлені чинним законодавством України, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди в т.ч. і моральної підлягають:

- наявність шкоди;

- протиправність діяння заподіювача шкоди;

- наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями;

- наявність вини особи ( до якої пред'явлено позов) в її заподіянні.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди " з наступними змінами і доповненнями / далі Постанова/, зокрема в п. 2, вказано з посиланням на чинне законодавство України - відповідні Закони України, що спори про відшкодування моральної /немайнової / шкоди судами розглядаються коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень та у випадках прямо передбачених чинним законодавством України.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що моральна шкода, заподіяна неправомірними діями відповідача позивачу, в межах позовних вимог, підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На позивача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень Цивільного кодексу України. Тобто, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак такі докази він надав лише частково і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування.

У судовому засіданні адвокат позивача ОСОБА_1 надав суду два розрахунки суми гонорару за надану правову допомогу на загальну суму 4798.80 грн. При ознайомленні з даними розрахунками встановлено, що адвокат ОСОБА_1 допустив фальсифікацію розрахунків, так як вказав завідомо - неправдиві дані, а саме ознайомлення з матеріалами справи не відповідає фактичним обставинам / кількість годин / , участь у судовому засіданні / кількість годин /, обчислення розміру гонорару / 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі - угода про надання правової допомоги від 31.10.2014 року/. При таких обставинах суд позбавлений можливості стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу. Однак суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на судовий збір - 243.60 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 23,1167, 1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 '' Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди з наступними змінами, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди та судовий збір - 243.60 грн., а всього 743.60грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 10 діб з дня його проголошення.

Рішення складено власноручно.

Головуючий А.В. Пархета