АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/276/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Орел С.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вишня Н. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВишні Н. В.
суддівГончар Н. І. , Ювшина В. І.
при секретаріНаконечній М.М.
з участю: апелянта ОСОБА_6,
представника КС «Фортеця» Холостого О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2014 року по справі за позовом Кредитної спілки «Фортеця» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
17 жовтня 2014 року Кредитна спілка «Фортеця» (далі КС «Фортеця») звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_6 (далі-позичальник) був укладений кредитний договір № 2952-кс, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 2 396,00 гривень строком на 12 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 40 % на рік.
12.12.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_8 був укладений договір поруки № 2374, згідно якого відповідач, як солідарний боржник, зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_6 за кредитним договором.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором позичальник ОСОБА_6 має заборгованість 6603,72, яка складається з наступного: заборгованість по основній сумі кредиту - 2396,00 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 4207,72 грн.
Постановою господарського суду Черкаської області від 07 травня 2013 року Кредитну спілку «Фортеця» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вінника Сергія Васильовича.
Тому позивач просить в солідарному порядку стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
25 листопада 2014 року відповідач ОСОБА_6 подав до суду клопотання про застосування строку позовної давності.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2014 року позов КС «Фортеця» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_8 на користь КС «Фортеця» заборгованість за договором кредиту в сумі 6 603,72 грн.
Вирішено стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в сумі 243 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення суду, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити по справі нове, яким частково задовольнити позовні вимоги КС «Фортеця» стягнувши з ОСОБА_6 490 грн. 94 коп., в частині стягнення 6112,78 відмовити повністю в зв'язку з пропуском строків позовної давності.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог СК «Фортеця», суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачами не були виконанні зобов'язання за кредитним договором № 2952-кс від 12.12.2008 року, а тому сума заборгованості підлягає стягненню з боржника в повному розмірі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Встановлено, що 12 грудня 2008 року між КС «Фортеця» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 2952-кс, за умовами якого позивач надає ОСОБА_6 кредит в сумі 2396,00 грн. з кінцевим строком погашення 12 грудня 2009 року (а.с. 4-5).
Згідно видаткового касового ордеру № 3205 від 12.12.2008 року ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 2 396,00 грн. (а.с. 11).
Пунктом 3.1. кредитного договору передбачена плата за користування кредитом (проценти), яка становить 40% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом
Відповідно до ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитна спілка «Фортеця» свої зобов'язання за кредитним договором виконала, надала позичальнику в тимчасове користування на умовах строковості, зворотності, цільового його використання, платності та забезпеченості кошти в сумі 2396,00 грн. (п.1.1 кредитного договору).
ОСОБА_6 зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконував, а тому, як вказує банк в позові, утворилася заборгованість в розмірі 6603,72 грн., яка складається з:
- основна сума кредиту - 2396,00 грн.;
- відсотки за користування кредитом - 4207,72 грн.
Постановою господарського суду Черкаської області від 07 травня 2013 року Кредитну спілку «Фортеця» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вінника Сергія Васильовича. (а.с. 13-15).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 листопада 2014 року строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора банкрута продовжено до 07.05.2015 року (а.с. 44).
Згідно п.2.3. договору позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю фактично отримані суми кредиту та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку договору.
Відповідно до п.п. 3.3 кредитного договору, сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.6. даного кредитного договору передбачено, що прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів.
Відповідно до п.п. 5.4.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, оплати нарахованих процентів за ними відповідно до умов кредитного договору.
В порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання не виконав, в результаті чого станом на 10 жовтня 2014 року, згідно довідки про розрахунок заборгованості, мав загальну заборгованість по кредиту в сумі 2396,00 грн., заборгованість по відсотках - 4207,72 грн. (а.с. 12).
Загальна сума заборгованості позивача за кредитним договором № 2952-кс від 12.12.2008 року становить 6603 грн. 72 коп.
Відповідно до норми ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
12 грудня 2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_8 був укладений договір поруки № 2374, згідно якого відповідач, як солідарний боржник, зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_6 за кредитним договором (а.с. 9).
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК та п.1.1 договору поруки в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до п.3.1. Договору поруки - порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також коли кредитор протягом шістдесяти місяців з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явив позову до поручителя.
Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач вказує, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права пропустивши при цьому строк позовної давності до частини вимог по боргу.
Колегія суддів вважає, що така позиція апелянта ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Укладаючи кредитний договір, його сторони встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі цього договору.
За змістом частини 3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно п. 9.5. кредитного договору - до виконання умов цього Договору застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років (ст. 259 ЦК України).
Відповідно до ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частиною 4 ст. 631 ЦК України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору, однак при цьому слід враховувати строки позовної давності, що передбачені ст. ст. 257, 258, 259 ЦК України.
Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі №6-160цс14, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
Таким чином, звернувшись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості 17.10.2014 року, тобто після спливу п'ятирічного терміну позовної давності до частини вимог, встановленого умовами кредитного договору, позивач, як вважає суд, втратив право на захист свого права в цій частині.
Зокрема, згідно графіка розрахунків, яким встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, станом на 17 жовтня 2014 року строк позовної давності у п'ять років не минув лише по двох платежах, які боржник мав провести 12.11.2009 року та 12.12.2009 року (а.с.5 зв.). Сума заборгованості по цих платежах становить 490 грн. 94 коп.
Саме вказану суму визнав боржник, звертаючись до суду з заявою про застосування строків позовної давності до решти суми заборгованості (а.с.37).
Судові витрати суд стягує з позичальника, як особи, яка добровільно не виконала умови договору.
З огляду на викладені вище фактичні обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору не вірно з'ясував і перевірив всі фактичні обставини справи, не правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняв незаконне судове рішення.
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2014 року по справі за позовом Кредитної спілки «Фортеця» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінити.
Ухвалити по справі нове рішення.
Зменшити розмір стягнутої суми заборгованості, яка виникла за кредитним договором, укладеним між КС «Фортеця» та ОСОБА_6 12 грудня 2008 року, за № 2952-кс та стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 солідарно на користь Кредитної спілки «Фортеця» заборгованість по даному кредитному договору в сумі 490 (чотириста дев'яносто) грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Кредитної спілки «Фортеця» 243 грн.60 коп. судового збору.
В решті частини позову відмовити за спливом строку позовної давності.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :