ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2007 Справа № 21/289-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Ясир Л.О., Прудніков В.В.,
секретар судового засідання: Кадникова О.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_1;
представник відповідача ОСОБА_4;
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.06р.
у справі № 21/289-06
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3,
м. Кривий Ріг
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг
про стягнення 9 028,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
До господарського суду Дніпропетровської області звернулась фізична особа -підприємець ОСОБА_3, м. Кривий Ріг з позовною заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, про стягнення 9 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу перераховано грошові кошти у сумі 9208 грн. 00 коп., у якості попередньої оплати за металопродукцію, поставка якої не здійснена.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.06р. у справі № 21/289-06 (суддя-доповідач Алмазова І.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9028 грн. 00 коп. -боргу, 102 грн. 00 коп. -витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване тим, що відповідачем не було виконано свої зобов'язання з поставки металопродукції, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.10.2006 р., тому повинен повернути суму попередньої оплати.
Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2006 р. Вказує, що рішення господарського суду не відповідає дійсним обставинам справи, також порушено вимоги норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 25.01.07 р. представник позивача заперечує проти апеляційної скарги; представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
30.12.2005 р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти, у сумі 9028 грн. 00 коп., у якості оплати за металопродукцію, що доведено платіжним дорученням НОМЕР_1 та підтверджено відповідачем.
Строк поставки металопродукції за згодою сторін не був встановлений, тому, позивач направив відповідачу лист НОМЕР_2, яка є вимогою виконання зобов'язання в розумінні ст. 530 ЦК України і для відповідача був вставлений строк для поставки спірної металопродукції на протязі 7 днів з дати її направлення.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що факт перерахування грошових коштів стався 30.12.2003 р., між сторонами договір поставки не був укладений і суд першої інстанції помилково застосовує норми права, передбачені Цивільним кодексом України, який на той час не був чинним.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з матеріалами справи поставку металопродукції відповідач не виконав, що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.10.2006 р.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, однак відповідач свої зобов'язання з поставки металопродукції не виконав.
Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.
Згідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
01.01.2004 року набрав чинності Господарський кодекс України (в подальшому ГК України), який відповідно до ст. 1 визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські правовідносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Згідно Прикінцевих положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності положеннями.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач зобов'язання виконав, попередньо сплативши вартість металопродукцію в сумі 9028 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.10.2006 р. (а.с.31), а відповідач свої зобов'язання по переданню майна не виконав і продовжує утримувати грошові кошти.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати. Однак, відповідач свої зобов'язання з поставки металопродукції не виконав, на час судового розгляду доказів щодо проведення розрахунку з позивачем не надав.
Таким чином, рішення суду є обґрунтованим та законним і не підлягає зміні чи скасуванню відповідно до ст.104 ГПК України, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.06р.
у справі № 21/289-06 -залишити без змін.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді Л.О. Ясир
В.В. Прудніков
З оригіналом згідно.
Помічник судді Ю.А. Тараненко