ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2007 Справа № 10/358-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представників сторін :
позивача –Кльоц О.В.
відповідача –Кривошеїна І.О..
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6.12.2006р. по справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління”, смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 429486,84гр.
В С Т А Н О В И В :
31.10.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” (далі Рудоуправління) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (далі ДМЗ) 429486,84гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 29.12.1999р. відповідач передав Рудоуправлінню простий вексель на суму 429486,84гр. з датою погашення по пред’явленню, але не раніше 29.12.2001р. Зазначений вексель позивач пред’явив до оплати ДМЗ 4.12.2002р., але платежу не отримав, після чого нотаріусом було опротестовано вексель. Починаючи з 24.04.2003р. державною виконавчою службою здійснювалось примусове стягнення грошових коштів на підставі виконавчого напису нотаріуса. 24.07.2006р. Рудоуправління дізналось, що рішенням Бабушкінського районного суду від 12.10.2005р. було задоволено скаргу ДМЗ про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсною. Через необізнаність позивача про скасування виконавчого напису Рудоуправлінням було пропущено трирічний строк на пред’явлення вимог до векселедавця. На цій підставі позивач просив відновити строк позовної давності (а.с.14) та стягнути з відповідача заборгованість по векселю і судові витрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 6.12.2006р. (суддя Кощеєв І.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Рудоуправління звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про неможливість поновлення строку для пред’явлення вимог до ДМЗ.
У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 29.12.1999р. було емітовано простий вексель зі строком платежу “за пред’явленням, але не раніше 29.12.2001р.”. 9.12.2002р. нотаріусом здійснено протест проти несплати по векселю (а.с.9).
З 24.04.2003р. по 15.06.2006р. виконавчий напис нотаріуса знаходився на примусовому виконанні державної виконавчої служби (а.с.44,52). Постановою заступника начальника державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.06.2006р. виконавче провадження закінчено в зв’язку з тим, що рішенням Бабушкінського районного суду від 12.10.2005р. виконавчий напис було визнано недійсним.
Відмовивши в задоволенні позову місцевий суд послався на те, що приписами Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що позовні вимоги векселедержателя до векселедавця по оплаті простого векселя погашаються після закінчення трьох років, що обчислюються від дня настання строку платежу. Виходячи з дати, коли спірний вексель ще можливо пред’явити до платежу –29.12.2002р., трирічний строк позовної давності у позивача закінчився 29.12.2005р. Оскільки передбачений ст.70 Уніфікованого закону трирічний строк не може бути відновлено, суд дійшов висновку про те, що позов про стягнення вексельного платежу задоволенню не підлягає.
Зазначені висновки місцевого суду є помилковим з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. З тексту заочного рішення Бабушкінського районного суду від 12.10.2005р. (а.с.62-63) вбачається, що судом при розгляді цивільної справи №2-483/05 встановлено, що “вексель перейшов з числа безспірних в число загальних боргових зобов’язань”. Таким чином, вказаним рішенням суду встановлено той факт, що емітований ДМЗ вексель втратив вексельну силу і стягнення по ньому повинно відбуватися на загальних принципах, визначених ЦК України. Оскільки рішення по цивільній справі, ініційованій самим боржником, сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили, господарський суд повинен застосовувати встановлені загальним судом факти при вирішенні справи №10/358.
За таких обставин спірну суму слід розцінювати не як вексельний платіж, стягнення якого здійснюється виключно за правилами Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а як грошове зобов’язання, виконання якого повинно відбуватися з огляду на приписи Глави 48 ЦК України. Враховуючи, що позовні вимоги Рудоуправління, крім іншого, ґрунтуються також і на положеннях ст.526 ЦК України, суд повинен дати оцінку їх обґрунтованості.
При обговоренні цього питання колегія суддів враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 429486,84гр. є заборгованістю ДМЗ перед позивачем за поставлену останнім по договору №62/17 від 4.06.1998р. сировину (а.с.8,10-12). Доказів оплати зазначеної заборгованості відповідачем не надано, а тому відмова відповідача здійснити платіж суперечить приписам ст. 526 ЦК України.
Неодноразові порушення відносно відповідача справ про банкрутство (а.с.28-32), які відбувалися з 2000р. не унеможливлюють задоволення позову, оскільки право на пред’явлення грошових вимог до відповідача у Рудоуправління виникло після порушення цих справ.
Що стосується клопотання позивача про відновлення пропущеного строку позовної давності, то колегія суддів при обговоренні цього питання зважує на таке.
Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
З матеріалів справи вбачається, що з 24.04.2003р. по 15.06.2006р. виконавчої службою проводилось примусове стягнення з відповідача спірної суми. Про можливість здійснення судового захисту поза межами вексельного провадження Рудоуправління повинно було дізнатися після прийняття рішення Бабушкінського районного суду від 12.10.2005р., але позивач не міг здійснювати дії по судовому захисту своїх інтересів до закінчення виконавчого провадження, а тому Рудоуправління не мало правових підстав для іншого захисту своїх майнових інтересів.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а позов підлягає задоволенню
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2006р. скасувати.
Відновити відкритому акціонерному товариствау “Новотроїцьке рудоуправління” строк позовної давності.
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (49064 м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського,3 ідентифікаційний код 05393056) на користь відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” (85732 смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, вул. Радянська,85 ідентифікаційний код 00191810) 429486,84гр. та судові витрати : 6442,31гр. державного мита та 118 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський