23.01.07 УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру,20 7-99-18
РІШЕННЯ
Іменем України
16 січня 2007 року справа № 12/336\29
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” |
14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б. |
До відповідача: Комунального підприємства водоканалізаційного господарства „Ічень” Ічнянської міської ради Чернігівської області 16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Войкова, 1/А |
про стягнення 8467 грн. 26 коп. |
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :
від позивача: Березинець О.В. –юрисконсульт, дов. № 41 від 23.09.04 р.
від відповідача: Книш Г.П. - начальник
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4395 грн. 90 коп. за поставлену теплову енергію на опалення за період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року та пені в сумі 4071 грн. 36 коп. за порушення строків оплати за період з 04.12.2005 року по 01.06.2006 року, згідно договору на постачання теплової енергії № 5-0052 від 01.10.2005 року.
Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що за період , за який виникла заборгованість , неодноразово звертались до позивача з листами про неналежну надання послуг, а саме недотримання теплового режиму . Позивач від підписання актів відмовлявся.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
01.10.2005 року між сторонами було укладено договір № 5-0052 на постачання теплової енергії.
Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу теплову енергію для опалення, а відповідач зобов’язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Додатком № 1 до договору сторонами було визначено, що опалювальний об’єкт знаходиться в м. Ічня, вул. Войкова, 1а, адмін.корпус, опалювальною площею 149,1 кв.метрів, гараж, опалювальною площею 159,7 кв.метрів, КНС, опалювальною площею 37,48 кв.метрів. Додатком № 3 до договору визначена сторонами річна потреба теплової енергії на опалення.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що розрахунки споживача за відпущену виробником теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом.
Як вбачається із матеріалів справи у відповідача відсутні прилади обліку, а тому розрахунки проводяться, згідно п. 6.2.1 договору, за 1 кв. метр опалювальної площі.
У відповідності з п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються у грошовій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам.
Тарифи на послуги теплопостачання затверджені рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради від 29.10.04р. № 356.
Пунктом 6.5 догвоур визначено, що розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за звітним за фактично спожиту теплову енергію.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року теплової енергії на опалення на загальну суму 4395 грн. 90 коп. коп., яка визначена розрахунковим методом, виходячи із розміру опалювальної площі та вартості 1 Гкал.
Посилання відповідача на те, що позивачем не було дотримано теплового режиму, а тому він повинен був здійснити перерахунок вартості поставленої теплової енергії з урахуванням температури повітря , яка була в опалювальних позивачем приміщеннях, судом до уваги не може бути прийнято з наступних підстав.
Як вбачається із наданих сторонами документів, у грудні 2005р. відповідач повідомив позивача листом № 57 від 12.12.05р. про недотримання ним теплового режиму та просив направити представника для складання акту. Позивач представника не направив, і відповідачем було складено акт від 22.12.05р. та направлено позивачеві. Позивач з урахуванням акту обстеження температури повітря в приміщеннях відповідача від 22.12.05р. здійснив перерахунок вартості теплової енергії., поставленої відповідачеві.
Щодо здійснення перерахунків за січень - березень 2006р., то у відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав суду доказів, які підтверджують направлення ним позивачеві в січні, лютому , березні 2006р. повідомлень про недотримання позивачем теплового режиму. Надані відповідачем листи № 69 від 24.01.06р., № 104 від 24.02.06р. не можуть бути прийняті судом, як докази виклику представників позивача для складання акту, оскільки відповідач не надав суду належних доказів, які підтверджують направлення ним позивачеві листа № 69 від 24.01.06р., а як вбачається із аналізу листа № 104 від 24.02.06р. то в ньому йде мова про якість теплової енергії, яка поставлялась в листопаді, грудні та січня місяці, а не в лютому 2006р. Доказів щодо виклику представника позивача для складання акту в березні 2006р. відповідач суду зовсім не надав. Відповідно акти обстеження температури повітря в приміщеннях відповідача від 23.01.06р., від 20.02.06р., від 14.03.06р. складені відповідачем в односторонньому порядку, без повідомлення про це позивача, а тому судом до уваги не можуть бути прийняті.
Пунктом 6.5. Договору передбачено, що розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на опалення в повному обсязі не розрахувався, заборгованість становить 4395 грн. 90 коп.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4071 грн. 36 коп. за період з 04.12.2005 року по 01.06.2006 року, відповідно до п. 7.3.3. договору за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. договору.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. Договору –відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1 % від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання взятих на себе відповідачем зобов’язань, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня за період з 04.12.2005 року по 01.06.2006 року у сумі 4071 грн. 36 коп.
Враховуючи, що відповідач є комунальним підприємством , яке здійснює водопостачання та водовідведення на територію Ічнянського району , та оскільки сума пені значно перевищує фактичні збитки позивача у зв”язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов”язань, а тому суд у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України вважає за можливе зменшити розмір пені на 99 відсотків. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 40 грн 71 коп
Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов’язання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію на опалення та пеню за порушення строків оплати не сплатив, господарський суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 4395 грн. 90 коп. боргу та 40 грн 71 коп. пені, в решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 118 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526,546,549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України ст.ст. 33,34, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково .
2. Стягнути з Комунального підприємства водоканалізаційного господарства „Ічень” Ічнянської міської ради Чернігівської області 16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Войкова, 1/А (р/р 26009301411 в Ощадбанку, МФО 313068, код 33380497) на користь Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б (р/р № 26004300000976 в ВАТ банк “Демарк”, МФО 353575, код 03357671) 4395 грн. 90 коп. боргу, 40 грн 71 коп. пені, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
СУДДЯ Л.М.Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.01.07р.
СУДДЯ Л.М.Лавриненко