КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа№ 910/16247/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

за участю представників

від заявника: не з'явились

від позивача: не з'явились

від відповідача: Полєжаєва К.О. - дов. б/н від 10.01.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фірми „Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 28.11.2014 (суддя Підченко Ю.О.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД"

про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі № 910/16247/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг"

до Фірми „Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 53133,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/16247/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД" (надалі - заявник) про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено повністю. Замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Фірма „Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - відповідач) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/16247/13 та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника у справі №910/16247/13.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала винесена із порушенням норм процесуального права та не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Апелянт звертає увагу на те, що незважаючи на перехід права вимоги на підставі договору №225/11-2013 від 05.12.2013 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД", всі подальші дії реалізації прав вимоги за договором фінансового лізингу №834/05/2007 від 15.05.2007 здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг". На думку скаржника заміна кредитора ТОВ „Ласка Лізинг" на ТОВ „Мега Торг ЛТД" не допускається, оскільки стягнення боргу за договором фінансового лізингу, укладеного між ТОВ „Ласка Лізинг" та Фірмою „Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю, знаходиться на стадії виконавчого провадження. Крім того, відповідач стверджує, що 22.04.2014 ним сплачено грошові кошти на виконання наказу господарського суду м. Києва №910/1624/13 від 07.03.2014 на користь ТОВ „Ласка Лізинг".

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заявник та позивач у судове засідання 27.01.2014 не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014, позов ТОВ „Ласка Лізинг" задоволено повністю, стягнуто з Фірми „Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" заборгованість у розмірі 52311,84 грн., неустойку у сумі 677,42 грн., 3% річних у сумі 143,84 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн. та відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. на 2 (два) роки до 10.02.2016 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 в частині відстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 на 2 роки скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Фірми „Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 на 2 роки відмовлено. В іншій частині вищевказані рішення та постанову залишено без змін.

07.03.2014 на виконання вищевказаного рішення судом був виданий відповідний наказ.

26.09.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД" звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, у якій просило суд замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду м. Києва №910/16247/13 від 07.03.2014 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД".

Місцевим господарським судом встановлено, що 05.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД", як набувачем, укладено договір про уступку права вимоги (заміна сторони в зобов'язанні) №225/11-2013 (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого кредитор передає, а набувач приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань, які виникли на підставі договору фінансового лізингу №834/05/2007 від 15.05.2007 року.

Положеннями пункту 1.2 вказаного договору сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД" отримало всі права та обов'язки, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" по відношенню до боржника, а саме право вимагати від Фірми „Т.М.М." ТОВ належного виконання зобов'язань за договором лізингу, в тому числі: оплата лізингових платежів, пені, штрафу, викупної вартості, інших платежів, які підлягають сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень п. 2.2 договору кредитор письмово повідомляє боржника про відступлення права вимоги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Фірма „Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю було належним чином повідомлена про відступлення права вимоги за Договором фінансового лізингу №834/05/2007 від 15.05.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Кредитор в момент підписання договору передає набувачу всі документи, які підтверджують дійсність вимог (п. 2.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відступив Товариству з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД" право вимоги, яке виникло за договором фінансового лізингу №834/05/2007 від 15.05.2007, заборгованість за яким стягнена з відповідача згідно рішення суду.

Згідно положень ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У розумінні ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами ГПК України, так і згідно приписів Закону України „Про виконавче провадження".

Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд у своїй постанові від 25.06.2014 у справі №910/9567/13.

За таких обставин колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про неможливість здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що незважаючи на перехід права вимоги за договором №225-11/2013 від 05.12.2013 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД", всі подальші дії реалізації прав вимоги за договором фінансового лізингу №834/05/2007 від 15.05.2007 здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг", колегією суддів відхиляються, оскільки вказані обставини не можуть впливати на можливість здійснення процесуального правонаступництва у справі на стадії виконання рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що копія платіжного доручення №2012096499 від 22.04.2014, на яку відповідач посилається як на доказ виконання рішення у даній справі, не містить відмітки проведення його банком, а відтак не може бути розцінене судом як належний та допустимий доказ виконання наказу суду у справі №910/16247/13 від 07.03.2014, а також не може слугувати підставою для обмеження можливості здійснення процесуального правонаступництва.

За таких обставин, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійним або розірвання договору про уступку права вимоги (заміни сторони в зобов'язанні) №225/11-2013 від 05.12.2013, суд першої інстанції правомірно замінив стягувача за наказом господарського суду міста Києва від 07.03.2014 року №910/16247/13 як сторону виконавчого провадження з виконання вказаного наказу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю „Мега Торг ЛТД".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга Фірми „Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/16247/13 має бути залишена без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фірми „Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/16247/13 залишити без змін.

Матеріали справи №910/16247/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець