17.01.07
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000,м. Чернігів, проспект Миру,20, тел. 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
11 січня 2007р. справа №14/147/10
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
До відповідача: Приватне транспортне мале підприємство “П.Г.Внєштранс”, с.Голубівка, вул.Кільцева,17, Прилуцький р-н.
Про стягнення 5984грн. 97коп.
Суддя Книш Н.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН
Від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №6014 від 08.12.06р.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4981,50грн. за поставлений товар по видатковим накладним №Н-00000318, №Н-00000319 і №Н-00000320 від 10.06.04р., довіреності НАФ №186293 від 08.06.04р. та 1003,47грн. пені за період з 20.06.04р. по 10.11.2006р.
Позивачем подана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №217159 та довідка за №06-433 від 05.12.06р. державного реєстратора Прилуцької районної державної адміністрації, згідно яких Приватне транспортне мале підприємство “П.Г.Внештранс” зареєстровано в Прилуцькій райдержадміністрації за юридичною адресою Чернігівська область, Прилуцький район, с.Голубівка, вул.Кільцева, 17, ідентифікаційний код 14228965, запис здійснено 02.03.1993р. №054 120 0000 000321.
У поданому поясненні №14 від 11.12.06р. позивач зазначив, що ним помилково вказана назва відповідача - “Приватне мале підприємство “Внеєштранс”, яка виписана з лицьової сторони довіреності, та посилаючись на одержану від державного реєстратора районної державної адміністрації довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців просив вважати дійсним назву відповідача -“Приватне транспортне мале підприємство “П.Г.Внєштранс”. Згідно ухвали від 12.12.2006р. судом прийнято уточнення позивачем повної назви відповідача - “Приватне транспортне мале підприємство “П.Г.Внештранс”, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.
У відповідності до ухвали від 12.12.2006р., враховуючи неподання сторонами витребуваних документів та звертаючи увагу сторін, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, суд задовольнив передане по факсу клопотання відповідача №113 від 12.12.06р. про відкладення розгляду справи призначеної на 12.12.2006р. Про відкладення розгляду справи, про час і місце її наступного розгляду відповідач був своєчасно повідомлений, про що свідчить почтове повідомлення №288654 від 13.12.2006р. Однак відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи.
Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.
Позивач здійснив відпуск запчастин для техніки на підставі накладної №Н-00000318 від 10.06.04р. на суму 607,22грн., №Н-00000319 від 10.06.04р. на суму 3033,83грн. і №Н-00000320 від 10.06.04р. на суму 1340,45грн., а всього на суму 4981,50грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю НАФ №186293 від 08.06.04р.
Єдиний письмовий договір купівлі-продажу товару між сторонами не укладався.
Угода купівлі -продажу, відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем .
Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов'язання відповідачем по оплаті отриманого товару і такий строк не зазначено у накладних, тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Пред'явлення позивачем претензії №7 від 04.08.06р. щодо оплати відповідачем отриманого товару, суд розцінює як пред'явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк. Відповідач на день розгляду справи в суді не надав доказів оплати отриманого товару. Заборгованість відповідача в сумі 4981,50грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача 1003,47грн. пені за період з 20.06.04р. по 10.11.06р. за несвоєчасну оплату товару, посилаючись на п.6 ст.231 Господарського кодексу України. Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Оскільки, між позивачем та відповідачем відсутня письмова домовленість щодо пені, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1003,47грн. пені задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не оспорив, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 4981,50грн. В решті позову відмовити.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито у сумі 102грн.00коп. та 98грн.22коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.525,526,530,546,547 Цивільного кодексу України, ст.193,231 Господарського кодексу України, ст.33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватне транспортне мале підприємство “П.Г.Внєштранс” (с.Голубівка, вул.Кільцева,17, Прилуцький р-н, р/р 26001301715034 ПІБ м.Прилуки, МФО 353423 код 14228965) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Прилуки, вул.Вокзальна,37, кв.11, р/р 26009013843500 в АКІБ “Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005 код 2819812909) 4981грн.50коп. боргу, 102грн.00коп. державного мита та 98грн.22коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Н.Ю.Книш
Рішення підписано 15.01.2007р.
Суддя Н.Ю.Книш