ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.09 | Справа №АС5/1-09. |
Господарський суд Сумської області у складі:
головуючого судді: Гудима В.Д.
при секретарі судового засідання: Глущенко Є.В.., розглянув справу
за позовом приватного геодезичного-землевпорядного центру „Землі Білопільщини”
до відповідача – Управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі м. Білопілля
про скасування вимоги про сплату боргу.
За участю представників сторін:
Від позивача – директор Міськов Є.П.
Від відповідача – Мартинова О.А., Щербаченко М.В.
Суть спору: Позивач подав позовну заяву про скасування вимоги про сплату боргу від 9 грудня 2008 року №Ю 262-17 У УПФУ в Білопільському районі про стягнення недоїмки по страховим внескам на суму 422 грн. 67 коп.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив про те, що вимога про сплату боргу винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідач подав заперечення проти позовних вимог в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідач подав доповнення до заперечень на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач подав уточнену позовну заяву в якій просить суд скасувати вимогу про сплату боргу від 9 грудня 2008 року №Ю 262-17 У УПФУ в Білопільському районі про стягнення недоїмки по страховим внескам на суму 422 грн. 67 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 9 грудня 2008 року відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу №Ю 262-17 У про стягнення з позивача недоїмки по страховим внескам на суму 422 грн. 67 коп. за серпень – вересень 2008 року.
Як зазначає позивач, він є платником Єдиного податку за ставкою єдиного податку 10 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2000 р., 2001 р., 2002 р., 2003р., 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р. , 2008 році.
Позивач зазначає, що почав сплачувати 32.0 % від суми виплат заробітної плати до Пенсійного фонду відповідно до Закону України " Про внесення змін до закону України "Про державний бюджет України на 2004 р." з 01.07. 2004р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ніяких боргів з виплати Пенсійному фонду відрахувань за 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р., та 2008 р. у нього не існує. Відрахування страхових внесків провадяться у режимі реального часу помісячно. Пенсійні внески перераховані повністю та рознесені помісячно по персоніфікованому обліку кожного працівника позивача без зауважень. Страхові внески за серпень – вересень 2008 року були повністю сплачені платіжними дорученнями №66 від 28.08.08р., №70 від 30.09.08р
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що суми сплачених страхових внесків за платіжними дорученнями позивача № 66 від 28.08.08 та № 70 від 30.09.08 були зараховані в порядку календарної черговості виникнення боргу, а саме в рахунок погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків за червень 2008 року повністю та липень 2008 року частково в сумі 95 грн. 26 коп. Оскаржувана позивачем вимога містить несплачені зобов'язання зі сплати страхових внесків самостійно задекларовані позивачем у серпні і вересні 2008 року, а отже надані платіжні повідомлення № 66 від 28.08.08 та № 70 від 30.09.08 не підтверджують сплату боргу, зазначеного у оскаржуваній вимозі.
Відповідач зазначає, що позивач, порушуючи вимоги абз. 1 п. 1 ст. 19 та п.1 ч, 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не здійснював нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 32 % за березень, квітень, травень та червень 2004 року, тому управлінням Пенсійного фонду України в Білопільському районі за наслідками виявлених 19.07.04р. під час документальної перевірки порушень, було донараховано 1219 грн. 67 коп. страхових внесків, які узгоджено у встановленому законом порядку та сплачено в порядку календарної черговості виникнення боргу. До позивача, також, були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня рішеннями від 19.04.04р. № 29 в сумі 170 грн. 00коп., від 19.07.04р. № 27 в сумі 185 грн. 95 коп., від 28.12.06р. № 661 в сумі 896 грн. 28 коп., які узгоджено у встановленому законом порядку та не оскаржені позивачем, що також сплачені в порядку календарної черговості виникнення боргу. Відповідно до рішення від 09.09.08р. № 294 управлінням Пенсійного фонду до позивача застосована фінансова санкція в сумі 2130 грн. 56 коп. та пеня в сумі 1221 грн. 58 коп. на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 20.04.05 по 28.08.08 в результаті несвоєчасної сплати ним страхових внесків.
Позивач в обґрунтування своєї позиції з цього приводу посилається на те, що відповідач не мав права донараховувати та стягувати страхові внески, а також застосовувати штрафні санкції за 2004 рік.
Так, відповідно до Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року", суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-IV, не вважати заборгованістю. Донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються. Відповідно до Прикінцевих положень цього закону, зокрема п. 3 Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття у разі, якщо ними були застосовані фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарювання, обумовлених у статті 1 цього Закону за період 2004 року - I кварталу 2005 року, та якщо вони були стягнуті, провести зарахування цих сум на особові рахунки страхувальників у рахунок майбутніх платежів.
Відповідно до листа Пенсійного Фонду України від 12.05.2006 р. N 5946/03-20 на виконання статті 2 Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року" до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року не застосовуються донарахування та штрафні санкції, які передбачені пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом Пенсійного Фонду України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.02.2005 р. N 1526/04 "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами особливого режиму оподаткування у 2004 році" рекомендовано, беручи до уваги ту обставину, що у 2004 році не було врегульовано питання щодо вилучення із законодавства про спрощену систему оподаткування положень, які стосуються спрямування коштів до Пенсійного фонду України, не нараховувати пеню та не застосовувати штрафні санкції до вищезазначених платників за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків, нарахованих у 2004 році (у тому числі і за грудень місяць), передбачені частиною 8 і пунктами 2 та 7 частини 9 статті 106 Закону, та переглянути з врахуванням наведеного раніше прийняті рішення з даного питання.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Господарським судом Сумської області в 2008 році розглядалася справа № АС 5/245-07 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до відповідача: Приватного геодезично-землевпорядного центру “Землі Білопільщини”, Білопільський район про стягнення 1814 грн. 96 коп.
Матеріалами цієї справи встановлювався факт сплати приватним геодезичного-землевпорядним центром „Землі Білопільщини” коштів за період з листопада 2006 року по 30 березня 2007 року, які Управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі зараховував в погашення заборгованості, що виникла ще у січні – червні 2004 року. Наслідком розгляду зазначеної справи було закриття провадження у справі відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 21 квітня 2008 року. Управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі відмовилося від позовних вимог, тобто фактично визнало той факт, що ніякої заборгованості, яка виникла в 2004 році не існувало.
Закриття провадження у справах в зв’язку з відмовою від позовів було також наслідком розгляду справ № 14 /50-06, № 15/562-06, № АС 9/586-08 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до Приватного геодезично-землевпорядного центру “Землі Білопільщини” про стягнення страхових внесків, штрафних санкцій та пені, в яких відповідач також зараховував сплачувані позивачем внески в погашення боргів, які на його думку, мали місце починаючи з 2004 року.
Приймаючи до уваги зазначені обставини, а також те, що позивачем подано докази сплати страхових внесків протягом усього 2008 року за кожний задекларований місяць, господарський суд вважає, що вимога про сплату боргу від 9 грудня 2008 року № Ю 262-17 У УПФУ в Білопільському районі не відповідає фактичним обставинам справи і є неправомірною, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі про сплату боргу від 9 грудня 2008 року № Ю 262-17 щодо стягнення з приватного геодезичного-землевпорядного центру „Землі Білопільщини” недоїмки по страховим внескам в сумі 422 грн. 67 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ В.Д. ГУДИМ