ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

р.

Справа №

За позовом   

до   

про  

  

При секретарі судового засідання- Фуркаленко І.Л.

Представники:

   

СУТЬ СПОРУ:

ДП "Придніпровська залізниця" звернулося у грудні 2008 року із позовом до ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 13092,96 грн. плати за зберігання вантажу у 53 вагонах, що нарахована на підставі акту загальної форми ГУ-23 № 114898 від 16.06.08р. станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 25099213.  Вказує на відмову Відповідача –вантажоодержувача від прийому вагонів, у зв’язку із чим вони простоювали на коліях станції і за цей час, згідно п.8 Правил зберігання вантажів та у відповідності до пп. 2.1, 2.3. 2.5 Розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1), було нараховано плату за зберігання вантажу. Вважає, що Відповідачем були порушені умови договору         № ПР/М-07-2/1-1821 НЮдч/5118 від 08.10.07р. про експлуатацію залізничної під’їзної колії та Статуту залізниць України щодо прийняття та вивезення зі станції вантажу, що надійшов на його адресу.

Відповідач позов не визнає, вважаючи нарахування збору за зберігання вантажу необґрунтованим. Вважає, що, у відповідності до розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1), збір за зберігання вантажу відноситься до додаткових операцій, пов’язаних з перевезенням вантажів. Згідно зі ст. 22 Статуту залізниць України, виконання залізницею додаткових операцій, пов’язаних з перевезенням вантажів, здійснюється на підставі окремих договорів. Договорами, укладеними між Позивачем та Відповідачем, не передбачена оплата такої послуги як збір за зберігання вантажів.

В судовому засіданні 03.02.09р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -

        встановив:

          Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі –Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі –Відповідач) був укладений договір № ПР/М-07-2/1-1821 НЮдч/5118 від 08.10.07р. “Про експлуатацію залізничної підїзної колії  Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг”, яка примикає до станцій Кривий Ріг Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці".  

          16.06.08р. на станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу вантажоодержувача –Відповідача надійшли 53 вагони, які  з 07 год. 20 хв. 16.06.08р. до 21 год. 00 хв. 18.06.08р. не приймалися вантажоодержувачем на під’їзну колію, про що станцією Кривий Ріг-Головний складно акт загальної форми ГУ-23 № 114898 від 16.06.08р.,  від підписання якого представники ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відмовились.

Про прибуття вагонів Відповідач був своєчасно повідомлений, про що свідчить підпис працівника ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" гр. Скок за номером 565 в книзі “Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження” встановленої форми ГУ-2, витяг з якої є у справі.  

Накопичувальна картка форми ФДУ-92 № 25099213 підписана уповноваженим представником ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" –економістом Нагорняк О.Г. із приміткою  про відмову від сплати суми у розмірі 10910 грн. 80 коп. на підставі відсутності підтверджуючих документів: підписаного акту загальної форми з обох сторін та запиту на подавання составу на під’їзну колію підприємства. Зауважує також про те, що згідно договору на експлуатацію залізничної під’їзної колії, подавання вагонів виконує залізниця власним локомотивом.

Згідно розрахунку Позивача, виконаного на підставі пп. 2.1 п. 8 Правил зберігання вантажів, Відповідачеві нараховано 12634,32 грн. за зберігання рухомого складу на своїх вісях, 458,64 грн. за зберігання вантажу у вагонах, а усього на загальну суму 13092,96 грн. (з урахуванням ПДВ 2182,16 грн.).

З урахуванням встановлених обставин  позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 46 Статуту залізниць України встановлено, що одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої  години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Частиною 2 ст. 47 Статуту залізниць України встановлені підстави, за яких одержувач може відмовитись від прийняття вантажу, а саме: одержувач може відмовитись від прийняття  вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключають можливість повного або часткового використання.

Як вбачається із акту загальної форми ГУ-23 № 114898 від 16.06.08р. та накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 25099213, що були складені станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, Відповідач відмовився від прийому вагонів на свою під’їзну колію, внаслідок чого вони простоювали на коліях цієї станції.

Як вбачається із витягу книги повідомлень про час прибуття вантажу, Відповідач був своєчасно повідомлений Позивачем про подачу вантажу, який прибув поїздом № 5901 і у Відповідача не було підстав, встановлених ч. 2 ст. 47 Статуту залізниць України, для відмови у прийнятті вантажу.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00р. за №866/5087, збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Пунктом 16 укладеного між сторонами договору № ПР/М-07-2/1-1821 НЮдч/5118 від 08.10.07р. передбачено, що власник колії сплачує залізниці, зокрема, інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії –згідно діючих нормативних документів, що спростовує доводи Відповідача стосовно не правомірності нарахування Позивачем збору за зберігання вантажів.

За таких обставин Відповідач зобов’язаний був внести плату за зберігання вантажу понад пільгову добу.

У даному випадку має застосовуватися тариф, встановлений у п. 2.1 Розділу 2 Тарифного керівництва: 1,20 грн. збору за добу за зберігання рухомого складу на своїх осях (з одиниці) –для 39 порожніх вагонів та 1,50 грн. за одну тону при зберіганні вантажів у вагонах –для 14 вагонів із вантажем.

На підставі п. 8 Правил зберігання вантажів, Позивачем по накопичувальній картці   № 25099213 Відповідачеві нарахований збір за зберігання 53 вагонів в сумі 13092,96 грн.

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідач доказів про добровільну сплати на користь Позивача вартості зберігання зазначеного вантажу на час розгляду справи суду не надав.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача плати за зберігання вантажу у сумі 13092,96 грн. –є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму 13092 грн. 96 коп. основного боргу, 130 грн. 93 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

- 07.02.09р.