ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2015 р.Справа № 916/4557/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ";

до відповідача Управління комунального господарства та будівництва Котовської міської ради

про стягнення 362085,5грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Представники:

Від позивача: Костюков П.П. - директор;

Від відповідача: Корчовий А.В. - начальник управління;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Управління комунального господарства та будівництва Котовської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 362085,50 гривень. заборгованості.

Ухвалою суду від 14 листопада 2014 року порушено провадження у справі №916/4557/14 та призначено до розгляду в засіданні суду.

Представник позивача у судове засідання призначене на 1 грудня 2014 року з'явився надав до суду клопотання про витребування у відповідача акту звірки розрахунків по боргам Управління комунального господарства та будівництва Котовської міської ради, вказане клопотання судом задоволено та зобов'язано сторони надати двосторонній узгоджений акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами на день розгляду справи, ухвалою суду від 01.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 11.12.2014 року.

Також представник позивача надав до суду клопотання про поновлення та продовження процесуальних спорків, вказане клопотання в ході розгляду справи було розглянуто та відхилено.

Представник позивача 12.01.2015 року звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 69 ГПК України, в якому просив суд продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, ухвалою суду від 12.01.2015 року, вказане клопотання було задоволено та продовжено строк розгляду справи до 29 січня 2015 року.

Представник відповідача у судове засідання 12.01.2015 року з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

26.01.2015 року представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує повністю, надав до суду клопотання з додатками матеріалів, які залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити, надав до суду клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, вказані клопотання сторін були задоволенні та наданні клопотання з доказами долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

10 грудня 2008 року між Управлянням комунального господарства та будівництва Котовської міської ради (замовником) та ТОВ "Арсенал" (підрядником ) , було укладено договір підряду. За умовами вказаного договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з поточного ремонту, асфальтування і профілювання земляних та щебеневих покрить вулиці та тротуарів міста.

Згідно п.3.1 вказаного договору, підставою для розрахунків є щомісячний акт прийому виконаних робіт по ремонту і асфальтуванню доріг і тротуарів міста шляхом зовнішнього огляду. Відповідно п.5.1 договір дійсний до 31 грудня 2009 року.

Сторони за договором 05.05.2009 року уклали додаткову угоду до договору №6 від 10.12.2008 року, за умовами якої збільшено суму договору до 200 000 гривень. Додатковою угодою від 22.09.2009 року суму збільшено ще на 30 000 гривень. Додатковою угодою від 24.06.2009 року збільшено на 20 000 гривень.

30.12.2009 року сторони уклали додаткову угоду, за умовами якої, термін дії договору продовжується на період достатній для проведення процедури закупівель для виконання зобов'язань у повному обсязі шляхом укладення додаткової угоди відповідно до п.84 „Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" на суму коштів не більше 15% вартості визначеної у договорі №1 від 10.12.2018 року п.2.1 та сума за додатковою угодою складає 225000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2012 року Виконавчий комітет Котовської міської ради на лист ТОВ „Арсенал" від 24.04.2012 року повідомив про відсутність кредиторської заборгованості. 31.10.2013 року також Виконавчий комітет Котовської міської ради направив на адресу ТОВ „Арсенал" лист та повідомив, що оплата будь-яких робіт чи послуг проведених на території міста без оформлених у відповідності до чинного законодавства фінансових документів непередбачена.

Також на адресу ТОВ „Арсенал" Виконавчий комітет Котовської міської ради надіслав лист від 18.03.2014 року за №620/432, зі змісту якого вбачається, що фінансування будь-яких робіт чи послуг проведених на території міста без оформлених у відповідності до чинного законодавства фінансових документів непередбачено та листом від 13.05.2014 року повідомлено, що за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість по виконанню ремонтних робіт станом на 01.01.2014 року не рахується.

Виконавчий комітет Котовської міської ради надав відповідь від 29.10.2014 року за вих. № 07-3-92/2669 - ТОВ „Арсенал", в якому повідомив, що зобов'язання виконанні у повному обсязі кошти в сумі 235907,10 гривень перераховані ще у 2010 році, за платіжними дорученнями.

Як зазначив позивач у своєму позові роботи були виконанні, що підтверджується актами приймання виконаних робіт в 2010 році на суму 2599 гривень, на суму 1789 гривень, на суму 1584 гривень, на суму 11932 гривень та починаючи з 2009 року по 2010 рік включно позивачем було виконано робіт на загальну суму 431981 гривень, а перераховано лише 148325 гривень, решта боргу станом на 01.01.2011 року склала 283656 гривень.

В ході розгляду справи представник позивача звернув увагу суду на те, що за рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2012 року стягнуто на користь позивача 85864,80 гривень, але частина заборгованості залишена по теперішній час та складає 197791,20 гривень, які і просить стягнути з відповідача.

Крім того позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді інфляційних в сумі 117482,50 гривень та 3% річних в сумі 46812 гривень.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що будь-яка заборгованість перед ТОВ „Арсенал" відсутня, розрахунки за виконанні та прийнятті роботи були проведені, рішення господарського суду від 17.10.2012 року виконано 22.03.2013 року сплачено 85864,80 гривень, більше ніяких робіт замовлено не було. В матеріалах справи знаходиться Акти за 2010 рік, складені керівником ТОВ «Арсенал» щодо виконання робіт по благоустрою м. Котовськ. В Актах зазначено, що об'єми виконаних робіт були прийняті УКГБ Котовської міської ради, але як зауважує відповідач, підтвердження даного факту позивачем не надано, але не підписані у зв'язку із відсутністю грошових коштів в бюджеті міста Котовська, що також не доведено належним чином - позивачем.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, позивач неодноразово звертався до виконавчого комітету Котовської міської ради, що підтверджується листами, які знаходяться в матеріалах справи як у 2012 році, 2013 році та більш того звернувся до господарського суду Одеської області 5 вересня 2012 року щодо стягнення заборгованості, яка на той час, як вважає позивач вже існувала та протягом визначеного строку він мав можливість скористатися своїм правом звернутися до суду або вжити інших заходів тому на думку відповідача строк позовної давності у даній справі сплинув, керуючись п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що Акти задачі-приймання виконаних робіт були надіслані на адресу відповідача, хоча доказів щодо направлення до суду не надано у строки передбачені умовами договору, до суду надано лист про направлення на адресу виконавчого комітету вказаних актів лише у 2014 році, які суд не може прийняти як доказ виконання та передачу робіт які були виконанні ще у 2010 році.

Згідно п.3.1 вказаного договору, підставою для розрахунків є щомісячний акт прийому виконаних робіт по ремонту і асфальтуванню доріг і тротуарів міста шляхом зовнішнього огляду.

Отже, обов'язок відповідач по оплаті робіт наступає після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.

Проте, в матеріалах справи відсутні підписані Акти здачі-приймання виконаних робіт, які б служили підставою для виникнення у відповідача зобов`язання здійснити оплату позивачу.

Крім того, відповідач заперечує проти фактичного виконання робіт на заявлену суму позивачем, оскільки відсутні будь-які докази фактичного виконання робіт та фінансування робіт чи послуг проведених на території міста без оформлених у відповідності до чинного законодавства фінансових документів непередбачено, про що неодноразово повідомлялося позивача листами у 2012 році, 2013 році та у 2014 році, за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість по виконанню ремонтних робіт відсутня.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача борг по Договору обов'язки по виконанню якого припиненні за згодою сторін, у відповідача не існувало простроченого зобов`язання з оплати за виконані роботи. При цьому, як зазначалось вище, доказів виконання робіт та передачі матеріалів цих робіт відповідачу - позивачем не надано.

Також судом не приймаються заяву відповідач щодо застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості (пункт 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. №10).

Оскільки, судом встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушені, положення статей 256, 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України щодо позовної давності не застосовуються.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

За таких обставин, суд відмовляє товариству з обмеженою відповідальністю „Арсенал" у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги не обґрунтовані та матеріалами справи не підтверджені.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Повне рішення складено 31 січня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк