ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 січня 2015 року Справа № 905/5689/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Гузя Василя Олексійовича

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 18.06.2014р.

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р.

у справі№ 905/5689/13 Господарського суду міста Києва

за позовом1. Супруна Георгія Васильовича; 2. Арабаджи Олександра Георгійовича; 3. Козеренка Миколи Григоровича; 4.Москаленка Олега Олексійовича; 5.Москаленко Жанни Олександрівни; 6.Худяка Романа Анатолійовича; 7.Гузя Василя Олексійовича; 8.Тальникова Володимира Олександровича

до1.Фонду державного майна України; 2.Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"; 3.Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь"; 4.Бойка Володимира Семеновича

третя особа Донецьке територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

прозобов'язання вчинити певні дії та визнання права на акції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.06.2014 р. у справі № 905/5689/13 у задоволенні позовних вимог до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" відмовлено, провадження у справі в частині позовних вимог до Бойка Володимира Семеновича припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. апеляційні скарги Гузя Василя Олексійовича, Москаленка Олега Олексійовича, Москаленко Жанни Олександрівни та Арабаджи Олександра Георгійовича залишено без задоволення. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2014р. у справі № 905/5689/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" скасовано та припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь", в частині припинення провадження у справі стосовно позовних вимог до Бойка Володимира Семеновича рішення залишено без змін.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2014р. та на постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. у справі № 905/5689/13, Гузь Василь Олексійович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові акти повністю та прийняти нове рішення по суті позовних вимог про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії та визнання права власності позивачів на належні їм акції.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ціна позову про витребування майна визначається вартістю майна, що витребується. Крім того, ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою усіх вимог.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а при поданні позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року складає 1218 гривень.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснення, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є десять вимоги немайнового характеру:

1) про визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при приватизації державного майна України і створенні Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" таким, що порушує майнові права позивачів;

2) про визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при створенні установи Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" таким, що порушує майнові права позивачів;

3) про визнання не розподілу акцій 50% пакету акцій + 1 акція, викуплених на основі договору купівлі-продажу пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" № КПП-301 від 20.12.2000 р., укладеного між Фондом державного майна України і Приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" таким, що порушує права в отриманні частини в пакеті акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" членів Організації орендарів, а саме позивачів;

4) про визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча";

5) про визнання права на виділ частки із 50% пакету акцій + 1 акція викупленого у Держави Україна при приватизації державного майна;

6) про визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

7) про визнання недійсним договору № 02 від 25.03.2011р. про викуп вартості долі організації орендарів, укладеним між Ліквідаційною комісією Організації орендарів Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за підписом Рибко А.С. та Приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" за підписом Бойко В.С. в частині сторін ПАТ "Ілліч-Сталь" по відношенню до Тальникова В.О. в частині виплати вартості пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

8) про зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати сертифікат на акції Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачам Супрун Г.В. 43416 шт. акцій, Москаленко Ж.О. 41112 шт. акцій, Москаленко О.О. 64364 шт. акцій, Козеренко О.Г. 51620 шт. акцій, Худяк Р.А. 45832 шт. акцій, Гузь В.О. 61884 шт. акцій, Арабаджи О.Г. 18932 шт. акцій, Тальников В.О. 43516 шт. акцій;

9) про зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати сертифікат на акції, викуплені у Держави 50% + 1 акція пакету ЗАТ (ПАТ) Ілліч-Сталь позивачам Супрун Г.В. 60348 шт. акцій, Москаленко Ж.О. 57145 шт. акцій, Москаленко О.О. 89465 шт. акцій, Козеренко О.Г. 71751 шт. акцій, Худяк Р.А. 63706 шт. акцій, Гузь В.О. 86018 шт. акцій, Арабаджи О.Г. 26315 шт. акцій, Тальников В.О. 60487 шт. акцій;

10) про зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати сертифікат на акції Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачам Супрун Г.В. на суму 8378 грн., Москаленко Ж.О. на суму 8099 грн., Москаленко О.О. на суму 12747 грн., Козеренко О.Г. на суму 10389 грн., Худяк Р.А. на суму 8909 грн., Гузь В.О. на суму 11458 грн., Арабаджи О.Г. на суму 3202 грн., Тальников В.О. на суму 8514 грн.;

та три майнові вимоги:

1) про виділення і видачу на руки частини майна у вигляді акцій пропорційно долі внесених акцій в установу Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачів: Супрун Г.В. на суму 8378 грн., Москаленко Ж.О. на суму 8099 грн., Москаленко О.О. на суму 12747 грн., Козеренко О.Г. на суму 10389 грн., Худяк Р.А. на суму 8909 грн., Гузь В.О. на суму 11458 грн., Арабаджи О.Г. на суму 3202 грн., Тальников В.О. на суму 8514 грн.;

2) про виділення та видачу на руки частини із спільного пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачів: Супрун Г.В. 43416 шт. акцій, Москаленко Ж.О. 41112 шт. акцій, Москаленко О.О. 64364 шт. акцій, Козеренко О.Г. 51620 шт. акцій, Худяк Р.А. 45832 шт. акцій, Гузь В.О. 61884 шт. акцій, Арабаджи О.Г. 18932 шт. акцій, Тальников В.О. 43516 шт. акцій на 30.12.1996 р.;

3) про виділення та видачу на руки частки із 50% пакету акцій + 1 акція, викупленого у Держави Україна при приватизації державного майна, позивачам: Супрун Г.В. 60348 шт. акцій, Москаленко Ж.О. 57145 шт. акцій, Москаленко О.О. 89465 шт. акцій, Козеренко О.Г. 71751 шт. акцій, Худяк Р.А. 63706 шт. акцій, Гузь В.О. 86018 шт. акцій, Арабаджи О.Г. 26315 шт. акцій, Тальников В.О. 60487 шт. акцій.

Враховуючи викладене, при поданні касаційної скарги заявнику потрібно сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу немайнового характеру в сумі по 852,60 грн., при цьому, враховуючи загальну кількість позовних вимог немайнового характеру, сума судового збору повинна становити 8 526,00 грн.

Крім того, заявнику касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір за кожну з майнових вимог, а саме: 1) 913,50 грн., 2) 926,69 грн., 3) 1288,09 грн.

Враховуючи наведене, загальна сума судового збору з урахуванням вимог Закону України "Про судовий збір" має становити 11 654,28 грн.

Разом з тим, до касаційної скарги додано квитанцію № 0.0.325353789.1 від 12.12.2014р. про сплату судового збору в розмірі 7541,30 грн., тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено наступне: за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Заявник касаційної скарги стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Проте з касаційної скарги вбачається, що вона зводиться до викладення обставин справи. Крім того, посилаючись на норми статей 35, 80, 102, 105 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не містить суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктами 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гузя Василя Олексійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2014р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. у справі № 905/5689/13 повернути заявнику.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова