ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 136104/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 11 серпня 2011 року у справі за позовом Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

20.07.2011 року Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні та скасувати постанову відповідача від 07.07.2011 року про накладення штрафу ВП № 27163597.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 11 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо накладення на Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штрафу у виконавчому провадженні - протиправними. Постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області серії ВП № 27163597 від 07.07.2011 року про накладення штрафу - скасовано.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2011 року, виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого листа №2-1268/10, виданого 10.06.2010 року Сихівським районним судом міста Львова та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 27.06.2011 року. Судове рішення у встановлений строк не виконано.

07.07.2011 року головним державним виконавцем Германчук Р.В. прийнято постанову ВП № 27163597 про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим законом, зокрема підлягають до виконання виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Посилання позивача на відсутність коштів для виконання судового рішення колегія суддів до уваги не бере, оскільки відсутність бюджетного фінансування на виплату підвищення до пенсії не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також колегія суддів враховує, що в п. 23 рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Кечко проти України" (Заява № 63134/00) зазначено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. А згідно з п. 26 цього рішення суд не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Крім того, позивач лише констатує відсутність коштів для виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги на виконання рішення суду, однак не надав жодних доказів вжиття ним передбачених законодавством заходів в межах своїх повноважень щодо виділення йому таких коштів для подальшої виплати ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що дії державного виконавця щодо накладення на Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штрафу у виконавчому провадженні є протиправними.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити повністю.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 11 серпня 2011 року у справі № 2-1375/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін