УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 876/14098/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Щмігельської М.Я.,

представників третьої сторони Томазанської С.І., Ткача О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до відділу Держземагентства у Тернопільському районі Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Довжанська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, про визнання дій протиправними , -

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області щодо державної реєстрації права комунальної власності за Довжанською сільською радою у державному земельному кадастрі земельної ділянки для обслуговування адмінбудинку, яка розташована по АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125282500:02:001:0790, площею 0,1000 га та видачі Довжанській сільській раді витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію комунальної власності на земельну ділянку для обслуговування адмінбудинку по АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області, площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125282500:02:001:0790.

Також позивач просив зобов'язати відповідача вчинити дії, пов'язані із скасуванням державної реєстрації у Державному земельному реєстрі земельної ділянки яка розташована по АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області, площею 0,1000 га, кадастровий номер 6125282500:02:001:0790.

Позовні вимоги мотивовані тим, що поданий Довжанською сільською радою державному кадастровому реєстратору Проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, в ньому відсутні копії правовстановлюючого документу на адміністративний будинок, розташований на земельній ділянці, яка реєструвалась, що є порушенням вимог ст. 50 Закону України ,,Про землеустрій".

Державний кадастровий реєстратор Поважна О.Т., порушуючи вимоги статті 24 Закону України ,,Про державний земельний кадастр", не перевірила Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Довжанській сільській раді площею 0,1000 га в комунальну власність для обслуговування адміністративного будинку територіальної громади с. Довжанка в особі Довжанської сільської ради на відповідність вимогам ст. 50 Закону України ,,Про землеустрій", що привело до протиправного оформлення Довжанською сільською радою права власності на майно, яке їй не належить. Крім того, на зареєстрованій земельній ділянці розташований адміністративний будинок, який будувався колгоспом ,,Перемога" та увійшов у пайовий фонд членів спілки власників паїв с. Довжанка, а отже є власністю пайовиків, яким також являється позивач по даній справі.

Постановою від 30 жовтня 2013 року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки його доводам про те, що адміністративний будинок, який розташований на спірній земельній ділянці, пайовиками у встановленому законом порядку у комунальну власність Довжанській сільській раді не передавався, а тому не являється власністю Довжанської сільської ради.

Таким чином позивач вважає протиправним проведення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за відсутності правовстановлюючих документів на будівлю, яка знаходиться на цій земельній ділянці.

За таких обставин, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 25 червня 2013 року державним кадастровим реєстратором Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області внесено відомості до Державного земельного кадастру та видано витяг з Державного земельного кадастру Довжанській сільській раді про реєстрацію комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125282500:02:001:0790, для обслуговування адміністративного будинку по АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області, площею 0.1000 га.

Реєстрація проведена на підставі розробленого ТзОВ ,,Регіональний земельно-кадастровий центр ,,Галицькі землі" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Довжанській сільській раді площею 0,1000 га в комунальну власність для обслуговування адміністративного будинку територіальної громади с. Довжанка в особі Довжанської сільської ради, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області.

Статтею 1 Закону України від 07.07.2011 року № 3613-VI ,,Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон № 3613-VI) визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

геоінформаційна система - інформаційна (автоматизована) система, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання та постачання геопросторових даних;

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Частиною 4 статті 24 цього ж Закону передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (ч. 6 ст. 24 Закону № 3613-VI).

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій державного кадастрового реєстратора при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області, оскільки реєстратору були надані всі визначені частиною 4 статті 24 Закону № 3613-VI документи, які за формою та комплектністю відповідали вимогам законодавства.

Статтею 11 Закону України від 22.05.2003 року № 858-IV ,,Про землеустрій" визначено, що документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

За змістом ст. 50 Закону України ,,Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів).

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів апеляційний суд визнає безпідставними твердження позивача щодо порушення державним кадастровим реєстратором вимог ст. 24 Закону України ,,Про Державний земельний кадастр" та ст. 50 Закону України ,,Про землеустрій". На думку апеляційного суду, відсутність свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці не є перешкодою для державної реєстрації даної земельної ділянки, оскільки внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера не передбачає виникнення права власності на земельну ділянку.

Право власності, користування земельною ділянкою в силу приписів ст. 126 Земельного кодексу України оформлюється відповідно до Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, в силу приписів ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що спірна земельна ділянка входить до земель запасу Довжанської сільської ради. Право власності на адміністративний будинок, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, на даний час не оформлене, оскільки триває спір між позивачем та сільською радою.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами відповідача про відсутність факту порушення будь-яких прав позивача внаслідок здійсненні державної реєстрації вказаної земельної ділянки, позаяк у випадку визнання за позивачем права власності на адмінбудівлю до нього у відповідності до ст. 377 Цивільного кодексу України перейде право власності чи користування цією земельною ділянкою.

Відсутність порушеного права є підставою для відмови в задоволенні позову.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 819/2266/13-a - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 26 січня 2015 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов