ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 5020-4/080-2/452 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"05" лютого 2009 р. 09:46 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Шевчук Н.Г.,
при секретарі: Міжуй Є.А.
за участю представників:
позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м.Севастополі від 05.02.2002;
відповідач -не з'явився, Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного Управління юстиції у місті Севастополі;
третя особа - ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_2 від 14.12.2007, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м.Севастополя;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м.Севастополя,
про визнання дій відповідача противоправними, визнання недійсним подання,
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного Управління юстиції у місті Севастополі про визнання противоправними дій відповідача, спрямованих на звернення стягнення на долю позивача у квартирі АДРЕСА_1, визнання недійсним подання відповідача до Нахімовського районного суду міста Севастополя від 11.09.2007 № 2-6/7/27/14/9798 про визначення частки позивача у зазначеній квартирі для наступного звернення стягнення на майно позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у процесі примусового виконання постанови господарського суду міста Севастополя по справі №20-3/122-12/084-4/124 про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя заборгованості перед бюджетом у сумі 804555,30 грн. всупереч діючого законодавства, зокрема, Конституції України, вчинені дії по стягненню заборгованості за рахунок майна боржника, у тому числі частки позивача у квартирі АДРЕСА_1. Такі дії, як вказує позивач, проявились у зверненні відповідача у Нахімовський районний суд міста Севастополя з поданням про визначення частки ОСОБА_1 у цій квартирі.
Ухвалою від 18.02.2008 суддею Остаповою К.А. було відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/080.
На виконання розпорядження голови суду у зв`язку із службовим відрядженням судді Остапової К.А. справа №5020-4/080 прийнята до провадження суддею Шевчук Н. Г. з привласненням номеру 5020-4/080-2/452.
Відповідач та третя особа проти позову заперечують, з посиланням на статтю 50 Закону України «Про виконавче провадження»вважають дії Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного Управління юстиції у місті Севастополі правомірними, просять застосувати по справі строк позовної давності, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази в межах позовних вимог, суд -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя від 14.08.2006 у справі №20-3/133-12/084-4/124 за адміністративним позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 804555,30 грн. позовні вимоги задоволені повністю.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 апеляційна скарга СПД ОСОБА_1 по вказаній справі залишена без задоволення, а постанова господарського суду міста Севастополя від 14.08.2006 -без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2008 по зазначеній справі касаційна скарга СПД ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова господарського суду міста Севастополя від 14.08.2006 та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду -без змін.
На виконання постанови господарського суду міста Севастополя 22.11.2006 виданий виконавчий лист № 20-3/133-12/084-4/124.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі (далі -ВДВС Нахімовського РУЮ) від 13.12.2006 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 20-3/133-12/084-4/124 від 22.11.2006.
Постановою від 21.08.2007 при примусовому виконанні цього виконавчого листа накладений арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, а саме Ѕ долю позивача у квартирі АДРЕСА_1 (арк.. с. 7).
11.09.2007 Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного Управління юстиції у місті Севастополі звернувся у Нахімовський районний суд міста Севастополя з поданням про визначення частки квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, для подальшого звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №20-3/133-12/084-4/124 від 22.11.2006.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 16.04.2008 звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного Управління юстиції у місті Севастополі про визнання противоправними дій відповідача, спрямованих на звернення стягнення на долю позивача у квартирі АДРЕСА_1, визнання недійсним подання відповідача до Нахімовського районного суду міста Севастополя від 11.09.2007 № 2-6/7/27/14/9798 про визначення частки позивача у зазначеній квартирі для наступного звернення стягнення на це майно позивача.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним подання ВДВС Нахімовського РУЮ до Нахімовського районного суду міста Севастополя від 11.09.2007 №2-6/7/27/14/9798 про визначення частки ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1, то вона не може бути задоволена виходячи з наступного.
Подання -це процесуальна форма звернення органу Державної виконавчої служби до суду у передбачених законом випадках при вчинення виконавчих дій і в силу положень частини 8 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», статті 379 Цивільного процесуального кодексу України має правову природу позовної заяви. Саме по собі подання, як процесуальна форма звернення до суду, не є а ні рішенням, а ні дією державного виконавця. Згідно норм діючого законодавства можливості звернення до суду з позовною заявою про визнання такого Подання недійсним не передбачається. Особа, яка не погоджується з таким поданням, може захистити свої права і законні інтереси у процесі розгляду судом цього подання, надавши обґрунтовані заперечення та відповідні докази, зокрема, щодо наявності у органу ДВС правових підстав для подання.
Таким чином, позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав, і у цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Суд також встановив, що постановою господарського суду міста Севастополя від 14.08.2006 у справі №20-3/133-12/084-4/124 за адміністративним позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя до СПД ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 804555,30 грн., залишеною без змін апеляційним та касаційним судом, було встановлено, що заборгованість стягується з СПД ОСОБА_1 за рахунок грошових коштів.
Згідно статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного Управління юстиції у місті Севастополі у передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України порядку не звертався до господарського суду міста Севастополя з поданням про зміну способу та порядку виконання судового рішення, а саме: звернення стягнення на майно боржника, в тому числі частку позивача у квартирі АДРЕСА_1.
А тому дії відповідача по зверненню стягнення на майно боржника, а саме, на житло ОСОБА_1, не узгоджуються з вимогами діючого законодавства.
Однак, відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У своїх поясненнях по справі від 27.01.2009 (вх.№ 822) позивач стверджує, що вона дізналася про порушення свого права 08.01.2008, тобто, в день отримання рішення Апеляційного суду м.Севастополя від 06.12.2007, яке було винесене без її повідомлення за результатами розгляду подання відповідача (т. 2 арк. с. 32-36).
15.01.2008 СПД ОСОБА_1 звернулася до Нахімовського районного суду міста Севастополя із заявою про надання копії рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя за заявою ВДВС Нахімовського РУЮ міста Севастополя про визначення частки у спільному майні.
Позовна заява про визнання недійсним подання, визнання дій відповідача противоправними подана позивачем 15.02.2008.
Таким чином, навіть у випадку неотримання позивачем копії адресованого їй подання ВДВС Нахімовського РУЮ від 11.09.2007, суд дійшов висновку, що 08.01.2008 позивачу вже було відомо про наявність цього подання ВДВС Нахімовського РУЮ про визначення частки у спільному майні.
З урахуванням вимог частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що строк звернення з позовною заявою до суду по справі сплинув не пізніше 18.01.2008.
За таких обставин, у зв'язку з наявністю заяви про застосування судом наслідків пропуску строку звернення до суду та відсутністю поважних причин пропущення позивачем цього строку, суд визнає позовні вимоги СПД ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г.Шевчук
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
10.02.2009.