КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа№ 910/24631/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Драчова М.С. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Куркіна І.В., Федорчук Х.В. - за довіреностями.

Від третьої особи: представник Науменко С.В.- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 року

у справі №910/24631/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської

районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Комунальне підприємство "Головний інформаційно-

обчислювальний центр" КМДА

про стягнення 643 696,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 643 696,73 грн., з яких 590 591,36 грн. основного боргу, 3 996,29 грн. 3 % річних, 19 579,51 грн. пені, 29 529,57 штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг з водопостачання та водовідведення за Договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08209-А/2-09 від 01.04.2008 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 76,84 грн. пені, 581,90 грн. штрафу, 16, 26 грн. 3% річних та 13,50 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року, рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2014 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року у справі № 910/24631/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

27.08.2014 року від представника позивача до Господарського суду м. Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані з 01.04.12013 по 30.09.2013 послуги з постачання питної води та приймання стічних від через приєднані мережі у розмірі 590 591,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 78 251,27 грн.; три проценти річних у розмірі 19 723,82 грн.; пені у розмірі 29 436,99 грн. та штрафу в розмірі 29 529,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" КМДА та відкладено розгляд справи на 01.10.2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 року позов задоволено частково, а саме стягнуто з Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 365 877 (триста шістдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 21 коп. основного боргу, 11 238 (одинадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 05 коп. - 3 % річних, 10 666 (десять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 92 коп. - пені, 51 792 (п'ятдесят одна тисяча сімсот дев'яносто дві) грн. 27 коп. - інфляційних втрат та 8791 (вісім тисяч сімсот дев'яносто одну) грн. 49 коп. - витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав зазначених у позовній заяві, посилається на те, що судом першої інстанції не враховано те, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та відведення стоків, а не у зв'язку з оплатою обсягів води, яка використовується для гарячого водопостачання.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не правомірно відмовив у стягненні штрафу, відповідно до п. 4.6 договору, оскільки відповідачем було безпідставно відмовлено оплатити виставлений позивачем рахунок.

Відповідачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 року Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник), та Комунальним підприємством „Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради (абонент) було укладено договір № 08209-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання". За цим договором постачальник (позивач) зобов'язується надавати абоненту (відповідачу) послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (в подальшому правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за № 403/6691 (в подальшому правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Пунктом 2.1.1 Договору сторонни узгодили, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів споживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим із постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з 2.1.2 Договору зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.4. Договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

У відповідності до пунктів 2.1.5, 2.1.6 Договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони погодили, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з пунктом 2.2.2 Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі платежу, позачергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (пункт 2.2.3. Договору).

У п. 7.1. Договору сторони передбачили, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні письмові докази повідомлення однієї сторони іншої про припинення дії договору, судова колегія прийшла до висновку про те, що вказаний договір є пролонгованим.

Як передбачено ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з позовної заяви, позивач надав відповідачу послуги з водопостачання на загальну суму 4 012 110,81 грн. за період з 01 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року (за кодом 8-909), проте, відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість.

Встановлено, що заборгованість відповідача за період з 01 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб населення склала 198 885,77 грн. (код абонента 9-1570), заборгованість за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення склала 6 563,60 грн. (код абонента 9-1654), заборгованість за надані послуги з приймання стоків гарячої води склала 162 534,54 грн. (код абонента 9-51570), заборгованість за послуги з постачання питної води на підігрів склала 224 714,15 грн. (код абонента 9-51570).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (20936-08) визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показників засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

За приписами ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Тобто, обрахунок обсягів спожитої води має здійснюватися на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі балансової належності теплового пункту, та сплачуватись балансоутримувачем теплових пунктів на підставі укладеного договору.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, позивачем до вартості наданих послуг включено вартість питної води, яка йде на підігрів.

Однак, відповідач заперечує знаходження на його балансі, в управлінні, повному господарському віданні, користуванні, концесії, тощо теплових пунктів (бойлерів) для підігріву води за лічильниками, по яких позивач просить суд стягнути кошти.

Натомість, як вбачається з письмових пояснень відповідача, які містяться в матеріалах справи, теплові пункти за адресами, на які позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води, та за якими позивач виставляє рахунки відповідачу, знаходяться у володінні та користуванні не відповідача, а перебувають у обслуговуванні та на балансі Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що позивач не має правових підстав для виставлення рахунків за холодну воду, яка йде на підігрів за лічильниками, вказаними позивачем, оскільки ці лічильники знаходяться у теплових пунктах (бойлерах), які не належать Комунальному підприємству „Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві на праві власності та не перебувають у нього на балансі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду № 24/42-48/226-2012 від 16.01.2013 р., № 20/107-18/205-2012 від 24.01.2013 р., № 5011-54/11382-2012 від 06.02.2013 р., № 22/183-54/160-2012 від 07.02.2013 р., № 5011-72/11620-2012 від 14.02.2013 р., № 5011-36/11709-2012 від 28.02.2013 р.

Крім зазначеного вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.04.2013р. по 31.09.2013р. за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб населення у розмірі 198 885,77 грн. (код абонента 9-1570), заборгованості за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення у розмірі 6 563,60 грн. (код абонента 9-1654), заборгованості за надані послуги з приймання стоків гарячої води у розмірі 162 534,54 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не заперечується факт надання позивачем у спірний період послуг з постачання питної води та водовідведення, у заявленому позивачем та документально підтвердженому обсязі.

З письмових пояснень Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП ГІОЦ) (вх.№06-37.1/13742/14 від 19.09.14р.) останнім зазначено, що КП ГІОЦ здійснює розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на окремі платежі по видам житлово-комунальних послуг (опалення, водопостачання, вивіз сміття тощо) та перераховує розщеплені платежі на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг. Платежі споживачів за комунальну послугу "гаряча вода" розщеплюється у відповідності до листа Управління цінової політики КМДА на три складові: "холодна вода для підігріву", що становить 11,40% платежу, "теплова енергія для приготування гарячої води", що становить 76,00% платежу споживача, - витрати балансоутримувача бойлера на утримання бойлера де здійснюється виробництво послуги "гаряча вода", що становить 8,20% платежу споживача. Складова "холодна вода для підігріву та стоки гарячої води" направляється на рахунок ПАТ "АК "Київводоканалу", складова "теплова енергія для приготування гарячої води" направляється КП ГІОЦ на рахунок підприємства, що надає до бойлера теплову енергію для приготування гарячої води в якості оплати вартості теплової енергії, а 8,20 % - на рахунок балансоутримувача бойлера для обслуговування бойлера.

Отже, кошти, що надходять в якості оплати наданих відповідачу послуг передбачають різні види призначення платежу та при надходженні коштів на розрахунковий рахунок позивача, кошти зараховуються в рахунок сплати за надані послуги відповідно до зазначеного призначення платежу.

З огляду на те, що надані позивачем послуги за кодом 9-1570 (питна вода та її стоки, що використовуються у господарській діяльності КП "Індустріальне" для надання населенню послуг з холодного водопостачання та водовідведення) оплачені на суму 2 586 438,07 грн., з урахуванням перерахунків на суму 8 608,26 грн., вартість неоплачених послуг склала 198 885,77 грн.

За кодом 9-1653 (питна вода та її стоки, що використовуються у господарській діяльності КП "Індустріальне" для власних потреб) надійшла оплата в розмірі 10 500,00 грн., внаслідок чого утворилася переплата в розмірі 2 106,70 грн.

За кодом 9-1654 (питна вода та її стоки, що використовуються у господарській діяльності КП "Індустріальне" для надання орендарям (бюджетним установам тощо) послуг з холодного водопостачання та водовідведення) надані позивачем послуги оплачені на суму 62 206,01 грн., внаслідок чого вартість неоплачених послуг склала 6 563,60 грн.

За кодом 9-51570 (згідно якого обліковується приймання стоків гарячої води) вартість неоплачених послуг за надані послуги з приймання стоків гарячої води склала 162 534,54 грн.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальна вартість неоплачених відповідачем послуг склала 365 877,21 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актами зняття показань водолічильників, розшифровками рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитої води і застосовані тарифи, статистично-аналітичною інформацією КП ГІОЦ про розщеплення грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "АК "Київводоканал" за холодну воду та водовідведення холодної води, холодну воду для підігріву, водовідведення гарячої води від розщеплення сплат за житлово-комунальні послуги мешканців, що обслуговуються КП "Дирекція" Солом'янського р-ну (ВСП "Індустріальне") у період з 01 квітня 2013 року по 30.09.2013 року.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково у розмірі 365 877,21 грн.

Крім цього, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить суд стягнути з Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, штраф в розмірі 29 529,57 грн., 3 % річних в розмірі 19 723,82 грн., пеню в розмірі 29 436,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 78 251,27 грн.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до 4.6. Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф в розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок.

Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розумінні п.4.6. Договору, зокрема позивачем не надано суду доказів виставлення відповідачу рахунків або вимоги щодо оплати та наявність безпідставної відмови відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 29 529,57 грн. задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу за первісним позовом 78 251,27 грн. інфляційних втрат та 19 723,82 грн. 3 % річних.

Перевіривши правильність нарахування 3 % річних, судова колегія встановила, що у суму 3 % річних вартості несплачених послуг за приймання стоків гарячої води та постачання питної води на підігрів, підстави для стягнення яких, як встановлено вище, відсутні.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.10.2013р. склала 365 877,21 грн., позивач має право на нарахування 3 % річних з суми боргу 365 877,21 грн. за період з 01.10.2013р. по 20.08.2014р.

Отже, перерахувавши 3 % річних, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції проте, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 11 238,05 грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 78 251,27 грн., судова колегія, також, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вона підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з 01.10.2013р. по 20.08.2014р. з суми боргу 590 591,36 грн., в той час як станом на 01.10.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 365 877,21 грн.

Отже, перерахувавши 3 % річних, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції проте, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати в розмірі 51 792,27 грн.

Встановлено, що позивачем також нараховано відповідачу 552,84 грн. пені за не виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що у разі порушення строків виконання зобов'язань по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що з відповідача пеня підлягає стягненню частково у розмірі 10 666,92 грн., враховуючи часткове задоволення суми основного боргу.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтами належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року у справі № 910/24631/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/24631/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська