КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" січня 2015 р. Справа№ 910/19794/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Кондратюк С.В. (дов. №11 від 28.05.2014 року);
від відповідача - Саковець А.О. (дов. №19-11/155 від 21.11.2014 року);
Новік В.М. (дов. №19-11/165 від 24.11.2014 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року
у справі №910/19794/14 (суддя В.І. Пінчук)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД", м. Київ
до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ
про розірвання іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про розірвання іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Розірвано іпотечний договір №2 від 23.05.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" та публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрованого в реєстрі за №710. Визначено наслідки розірвання іпотечного договіру №2 від 23.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрованого в реєстрі за №710, як припинення зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" перед публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України". Присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" 1 218, 00 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правовідносини іпотеки за спірним договором станом на час розгляду справи є припиненими на підставі приписів ч. 5 ст. 3 та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку». У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що оскільки відповідач не визнає настання наслідків ч. 5 ст. 3 та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», утримує майно під забороною відчуження, останній істотно порушує умови іпотечного договору № 2 від 23.05.2013 року, що є підставою для розірвання договору у відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України. Крім цього, задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору іпотеки, суд встановив наявність обставин для розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України.
Не погодившись із вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року по справі №910/19794/14, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД".
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на думку апелянта рішення суду першої інстанції суперечить нормам чинного законодавства України, винесене судом при неповному з'ясуванні та недосліджені обставин, що мають значення для справи.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року, враховуючи перебування судді Рудченка С.Г. на лікарняному, керуючись ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7., п.3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30, згідно п. 2.1., п.2.2. порядку формування колегій суддів, розподілу справ та визначення коефіцієнтів навантаження на суддів, затвердженого рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 року, для розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" по справі № 910/19794/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі №910/19794/14 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року у справі №910/19794/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 24.12.2014 року.
22.12.2014 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення №55/2-08/156 від 19.12.2014 року до апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
23.12.2014 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 року у справі №910/19794/14 відкладено розгляд апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року у справі №910/19794/14 на 21.01.2015 року.
14.01.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від 13.01.2015 року у справі товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД».
Також, 14.01.2015 року до канцелярії суду надійшли додаткові документи позивача для долучення до матеріалів справи.
19.01.2015 року до канцелярії суду надійшли додаткові документи публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на виконання вимог суду для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні 21.01.2015 року оголошено перерву до 27.01.2015 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
27.01.2015 року до канцелярії суду надійшли додаткові документи публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на виконання вимог суду для долучення до матеріалів справи.
В судове засідання, призначене на 27.01.2015 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення місцевого суду залишити без змін.
Представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. Однак, залишаючи без змін спірне рішення суду по суті задоволення позовних вимог, колегія суддів, виходить із інших підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23.05.2013 року між публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (позичальник) та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (позикодавець) було укладено договір кредитної лінії №280 (далі за текстом - кредитний договір) (а.с.13-26).
Відповідно до п.2.1. кредитного договору, банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.2. кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 21.11.2014 року.
Згідно з п. 2.3. кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 300 000 000,00 грн.
В якості забезпечення кредитних зобов'язань публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» по вищезазначеному кредитному договору, 23.05.2013 року між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (іпотекодержатель) та публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 1 за реєстр. №708. (Т.2 а.с. 105-121)
У відповідності до п.1.1. іпотечного договору іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.
Згідно з п.1.1.1. зазначеного договору, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12 572,0 квадратних метрів, яке знаходиться у м. Києві, по бул. Івана Лепсе, буд. 4. Згідно п.1.3 договору вартість предмету іпотеки становить 308921000 грн, що перевищує розмір наданого ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» кредиту.
18.12.2013 року сторонами було укладено додатковий договір №1 до іпотечного договору №1, у відповідності до якого внесено зміни до п.3.3.5. в частині строку передачі іпотекодержателю належним чином оформлених копій документів.
Крім того, 23.05.2013 року між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 2 (далі за текстом - іпотечний договір) ( Т. 1 а.с. 27-43).
У відповідності до п.1.1. вказаного договору іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.
Пунктом 1.1.1. іпотечного договору встановлено, що предметом іпотеки за цим договором є нежилий будинок, загальною площею 2 590,8 квадратних метрів, який знаходиться у м. Києві по вул. Саксаганського, буд. 115а. Пунктом 1.4. договору сторони встановили, що вартість предмету іпотеки становить 144015000 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договору кредитної лінії №280, відповідачем перераховано на рахунок ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» 300000000 грн. (Т. 2, а.с.122-123) Матеріалами справи підтверджується, що боржником ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» по договору кредитної лінії №280 виконувались зобов'язання по поверненню отриманого кредиту. ( Т.2 а.с. 124-129) На момент розгляду справи заборгованість по договору кредитної лінії №280 ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» перед відповідачем становіть основний борг - 180 000 000,00 грн.; прострочені проценти - 10 731780,82 грн. ( Т.2 а.с. 154)
Постановою правління Національного банку України від 28.02.2014 року № 107 ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено тимчасову адміністрацію в публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК».
03.03.2014 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було введено тимчасову адміністрацію в ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК». В силу положень ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" публічному акціонерному товариству "БРОКБІЗНЕСБАНК" було заборонено здійснювати задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а кредиторам заборонено примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "БРОКБІЗНЕСБАНК" було запроваджено строком на три місяця з 03.03.2014 року по 02.06.2014 року. На підставі постанови правління Національного банку України від 10.06.2014 року № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 11.06.2014 року № 45 про початок здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" на період з 10.06.2014 року до 10.06.2015 року включно.
Відомості про ліквідацію публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду опубліковано у газетах "Урядовий кур'єр" № 106 (5235) від 14.06.2014 року та "Голос України" № 113 (5863) від 14.06.2014 року.
13.05.2014 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «Капітал Інвест ЛТД про звернення стягнення на предмет іпотеки 187 380 989,03 грн. За вказаним позовом порушено провадження господарським судом м. Києва по справі № 910/8992/14. (Т.2. а.с.144)
27.06.2014 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" - відповідач звернулося до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" Куреного О.В. з вимогою № 26/3-06/1214-7546 про погашення заборгованості в розмірі 191533442,63 грн. та погодження звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором № 1 від 23.05.2013 року (реєстрований № 708). ( Т.2 а.с. 156-157)
16.10.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», прийняте рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (протокол № 226/14). Вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» акцептовано та визнано такими, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок майна банку, що є предметом застави. (Т.2. а.с.160)
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що на думку позивача введення тимчасової адміністрації, а в подальшому - ліквідація публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», призвело до неможливості позивальником в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконувати кредитні зобов'язання, що є підставою для застосування статі 652 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання поруки по іпотечному договору № 2 від 23.05.2013р. припиненою, з наступних підстав.
Частиною 4 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).
Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов'язання за кредитним договором).
Однак, колегія суддів наголошує, що у застосуванні статті 559 Цивільного кодексу України слід враховувати, що ця норма не поширюється на правовідносини майнової поруки (застави), яка є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання. Застава регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 Цивільного кодексу України та Законами України "Про іпотеку" і "Про заставу".
Підстави припинення майнової поруки безпосередньо врегульовано окремими нормами цивільного законодавства, а тому суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання, - незалежно від ступеню їх подібності.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення правовідносин іпотеки за спірним договором на підставі ч. 5 ст. 3 та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку».
Також, колегія суддів не погоджується із застосуванням судом першої інстанції статті 651 Цивільного кодексу України, на підставі якої суд дійшов висновку про розірвання іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» з огляду на наступне.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Доказів порушення умов договору з боку відповідача позивачем не надано.
Однак, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про розірвання іпотечного договору № 2 від 23.05.2013р. на підставі ст. 652 ЦК України, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Істотна зміна обставин має призводити до фундаментальної зміни рівноваги договору і не лише у правовій площині. Поняття «істотна зміна обставин» є оціночною категорією.
Позивач зазначає, що прийнятті НБУ постанови про відкликання ліцензії та здійснення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» з метою виведення його з ринку, є істотною зміною обставин, оскільки обставини змінились настільки, що якби позивач міг це передбачити, він не уклав би іпотечний договір від 23.05.2013р. або уклав б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Таким чином, враховуючи той факт, що ПАТ «Брокбізнесбанк» знаходиться у процедурі ліквідації, позивач позбавляється можливості реального задоволення своїх зворотних вимоги до боржника. Оскільки, відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» таки вимоги позивача будуть віднесені до 7 черги, а вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги та у разі недостатністю активів (майна) банку, будуть вважатися погашеними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що зазначена позивачем зміна обставин є істотною, оскільки призводить до фундаментальної зміни рівноваги договору і порушенню прав позивача.
У разі розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити існування одночасно чотирьох умов, які є додатковими критеріями визначення ускладнень у виконанні договору, саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Існування одночасно умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
У відповідності до першої умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Як вбачається із матеріалів справи, укладаючи спірний договір, сторони розраховували на належне виконання ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» умов кредитного договору № 280 від 23.05.2013р. враховуючи офіційні фінансові (економічні) показники діяльності ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК». Крім того, колегія суддів бере до уваги, той факт, що боржник ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором та останній платіж у розмірі 20 000 000 грн. перераховано ним 18.02.2014р., тоді як вже 28.02.2014р. ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних. Таким чином, колегія суддів вважає, що названа умова позивачем доведена, оскільки заінтересована у розірванні договору сторона, не знала про ліквідацію в майбутньому ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та нерозумно було її очікувати, а тому і не могла прийняти це до уваги у момент укладення договору.
Щодо другої умови - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються, колегія суддів зазначає наступне. У загальновідомому розумінні ліквідація ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» є об'єктивною, незалежною від волі майнового поручителя обставиною, яка знаходиться поза контролем останнього і не дозволяє уникнути її наслідків. Системній аналіз Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Закону «Про банки та банківську діяльність» дає можливість дійти висновку, що позивач, як майновий поручитель, при всій турботливості та обачності не може усунуті або вплинути на запроваджену процедуру ліквідації ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК». Ліквідація фінансової установи у даному випадку, як обставина, що призвела до ускладнень у виконанні договору, знаходиться поза межею контролю його сторін.
Щодо наявності третьої умови - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору - колегія суддів зазначає наступне. Мова йде про існування обставин, які впливають на його сторони або одну з них таким чином, що виконання договірних обов'язків для однієї зі сторін договору стало б надто обтяжливим для неї і поставило б її в явно невигідне становище порівняно з її контрагентом.
Як вже зазначалось вище, враховуючи ліквідацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», позивач фактично втрачає можливості реального задоволення своїх зворотних вимоги до боржника на підставі ч.2 ст.556 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про іпотеку».
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, відповідач як кредитор на підставі кредитного договору та іпотечного договору від 23.05.2013р. № 1 не звернувся до боржника ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з вимогою про стягнення за рахунок заставленого майна. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ч.3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Відповідно до п. 1.4 іпотечного договору від 23.05.2013р. № 1 вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме, виробничий корпус №47 (літ А.А.) загальною площею 12572 квадратних метрів, становить 308921000 грн. Тоді як заборгованість боржника ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» по договору кредитної лінії №280 від 23.05.2013р., згідно довідки відповідача ( Т.2 а.с.154 ), становить 180000000, що значно менше вартості заставленого майна, на стягнення якого відповідач має першочергове право у відповідності до вищезазначеної норми закону. Так, за загальним правилом іпотекодержатель-кредитор (відповідач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем-боржником свого основного зобов'язання, що забезпечене іпотекою, як до боржника безпосередньо так і до майнового поручителя. Відповідач 13.05.2014р. звертається до господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «Капітал Інвест ЛТД про звернення стягнення на предмет іпотеки 187 380 989,03 грн. по іпотечному договору № 2 від 23.05.2013р., згідно пункту 1.4 якого вартість предмету іпотеки становить 144015000 грн, що є менше розміру заборгованості боржника. При цьому, відповідач у вищезазначеної позовної заяві просить суд, зокрема:
передати в управління Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" для отримання доходів від здійснення основної діяльності майно, що було передане Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" в іпотеку згідно іпотечного договору № 2, посвідченого 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 710, а саме: нежитловий будинок загальною площею 2590,8 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115 - А, на період до його реалізації;
зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД " передати Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України " ключі та пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації нежитлового будинку загальною площею 2 590,8 м2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115а, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю " Капітал Інвест ЛТД ";
надати Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України " право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Державній реєстраційній службі, нотаріусів будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди нежитлового будинку загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД " ;
надати право Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України " здійснювати дії, пов'язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування відносно нежитлового будинку загальною площею 2590,8 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю " Капітал Інвест ЛТД ";
надати Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування нежитловим будинком загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115а, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД ";
надати право Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" здійснювати дії, пов'язані з управлінням нежитловим будинком загальною площею 2590,8 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115-а та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД ", а саме змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв'язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної, пожежної сигналізації;
надати право Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" здійснювати користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони нежитлового будинку загальною площею 2 590,8 м2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115 - а, та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю " Капітал Інвест ЛТД ".
При цьому, колегія суддів бере до уваги доводи відповідача, що кожна особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК). Однак, відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3).
Аналіз дій відповідача щодо захисту його порушеного права неналежним виконанням ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» умов договору кредитної лінії № 280 від 23.05.2013р. свідчить про зловживання відповідачем своїм правами при реалізації захисту порушеного права.
Виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 550 ЦК України). Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 659 ЦК України). Принцип справедливості є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору. Отже, принцип справедливості може за даних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами. В цьому зв'язку всі правила, які створюються сторонами чи законом підпадають під контроль судів для того, щоб вирішити чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів. Оскільки вказане положення є оціночним, то суд має належним чином співставити обставини зі змістом поняття добросовісності та справедливості, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом, зокрема, ч.2 ст. 652 ЦК України.
У даному випадку виконання договору іпотеки №2 від 23.05.2013р. порушує співвідношення майнових інтересів та не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України) і його дія вимагає подолання явно нерівного становища, в якому опинилися зацікавлена сторона договору (позивач), шляхом його розірвання.
Щодо четвертої умови - із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона - колегія суддів зазначає наступне. Із суті іпотечного договору № 2 від 23.05.2013р. не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач як заінтересована сторона. Колегія суддів бере до уваги той факт, що кредитні операції за звичаї проводилися в умовах ризику неповернення кредиту. Адже банк, вступаючи в кредитні правовідносини, наражається на ризик неповернення своїх кредитних коштів позичальниками вчасно. При цьому, відсотки за користування кредитом є по суті плата за ризик, який приймає на себе банк, що видавав кредит. Одночасно, у випадку забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору шляхом укладення договору іпотеки з боржником, банк тим самим диверсифікує ризики у випадку визнання боржника банкрутом. Оскільки, відповідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання. Частиною 3 ст. 52 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Таким чином, відповідач у випадку ліквідації боржника ПАТ «Брокбізнесбанк» може позачергово задовольнити свої вимоги заставодержателя на підставі договору іпотеки № 1 від 23.05.2013р., в супереч зворотним вимогам позивача. Тобто, ризик зміни обставин (ліквідація ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК») у даному випадку несе заінтересована сторона, що не передбачено умовами спірного договору.
Як вже зазначалось вище, відповідач може реалізувати свого права на звернення стягнення на іпотечне майно боржника по іпотечному договору № 1 від 23.05.2013р., процедура ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» на день розгляду справи ще триває.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про існування одночасно всіх умов передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.652 ЦК України разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Тому, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, про визначення наслідків розірвання іпотечного договору № 2 від 23.05.2013р.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недотримання позивачем вимог ст. 188 ГК України з наступних підстав.
Відповідач посилається на той факт, що позивачем не було дотримано встановленої ст.188 ГК України процедури розірвання договору. Однак, додержання вказаного досудового порядку врегулювання спору є правом, а не обов'язком сторони, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року у справі №910/19794/14 .
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року у справі №910/19794/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року у справі №910/19794/14 залишити без змін.
3. Справу №910/19794/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
М.Г. Чорногуз