ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2009 Справа№ 9/287-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Чимбар Л.О., Сизько І.А.
при секретарі Прудниковій Г.В.
за участю представників сторін :
від позивача: Самаріна Л.В. представник, довіреність №бн від 01.09.08; Стефлюк Ю.В. представник, довіреність №б/н від 05.12.08;
від відповідача: Мінакова І.О. представник, довіреність №459 від 28.10.08; Шаровський С.А. представник, довіреність №386 від 06.10.08; Мікула З.В. представник, довіреність №5 від 13.01.09;
від КП ЖРЕП Самарського району: Беззубцев Б.І. представник, довіреність №24 від 20.01.09;
від ЖКО ВАТ ”Дніпропетровський м’ясокомбінат” в судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.08р. у справі №9/287-08
за позовом закритого акціонерного товариства “Дніпропетровський м’ясокомбінат”, м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго””, м.Дніпропетровськ
про стягнення 445 802грн.42коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.08р. у справі №9/287-08 позов закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ)“Дніпропетровський м’ясокомбінат” задоволено частково, з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго””(далі-ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго””) на користь позивача стягнуто 437 619грн.20коп. грошових коштів, що набуті без достатньої правової підстави, в решті позовних вимог провадження у справі припинено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з неправомірності дій відповідача по стягненню з позивача оплати за активну електроенергію, що спожита субспоживачами;
- припинення провадження по справі здійснено господарським судом на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на прийняття відмови позивача від позову у відповідній частині;
- не погодившись з рішенням суду, ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго”” подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати;
- у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування ним обставин, які мають значення для справи, про те, що відповідно до однолінійної схеми електропостачання позивач є основним споживачем, власники внутрішньобудинкових мереж ЖКО ВАТ”Дніпропетровський м’ясокомбінат” і КП ЖРЕП Самарського району, а також мешканці багатоквартирних будинків, електроустановки яких приєднані до цих мереж субспоживачами, про узгодження сторонами у договорі на постачання електроенергії всіх умов відносно нарахування та оплати електроенергії, про щомісячне надання позивачем звітів щодо споживання електроенергії з урахуванням обсягів субспоживачів, а також про те, що позивач не звертався до компанії з пропозицією відносно зміни чи розірвання договору, у зв”язку з чим, у нього відсутнє право ствердження про неправомірне здійснення спірних нарахувань;
- позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки згідно з додатком №1 до договору про постачання електричної енергії власники багатоквартирних будинків не є субспоживачами, які розраховуються за спожиту електроенергію зі споживачем, тому що з мешканцями цих будинків відповідно до Правил користування електричною енергією для населення повинні бути укладені відповідні договори, на підставі яких оплату за спожиту електроенергію вони повинні здійснювати безпосередньо на рахунки ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго””.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2006р. між ВАТ ”ЕК”Дніпрообленерго”” (постачальником) та ЗАТ“Дніпропетровський м’ясокомбінат”(споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №160/17.
Згідно з п.1 вказаного договору постачальник зобов’язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю 3500кВт, а споживач - сплачувати вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.7.1 договору облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами має здійснюватися згідно з вимогами Правил користування електричною енергією та Правил улаштування електроустаткування.
В додатку №3 до договору “Порядок розрахунків” обумовлено, що обсяги використаної електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показами засобів розрахункового обліку електроенергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених Правилами користування електричною енергією.
В п.4 п.п.4.1 цього додатку зазначається, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу використання електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка, в свою чергу, здійснюється не пізніше трьох операційних банківських днів до початку розрахункового періоду у розмірі повної вартості обсягу використання електричної енергії заявленого на цей період.
Матеріали справи свідчать також про те, що ЗАТ“Дніпропетровський м’ясокомбінат” має на своєму балансі підстанцію №4, через яку енергопостачальна компанія передає електроенергію іншим субспоживачам, зокрема: мешканцям житлових будинків №№20, 20а, 20б, 20в, 22, 24, 26, 26а, 28, 28а по вул.Молодогвардійській та житлових будинків №№3 та 5 по вул.Булата в м Дніпропетровську.
В рахунках відповідача, виставлених позивачу для оплати поставленої електроенергії окремою графою зазначені відомості про спожиту активну електроенергію субспоживачами, яка виділена в тарифну групу 91 (тобто „населення") на загальну суму 437619,20 грн. (з урахуванням коригувань).
На виконання умов укладеного договору позивачем подані звіти про споживання електроенергії за січень 2007 червень 2008р.р., в яких відображена кількість спожитої ним електроенергії, а також окремо відображена кількість спожитої електроенергії субспоживачами. При цьому кількість спожитої електроенергії субспоживачами, яка відображена у вказаних звітах, співпадає з кількістю спожитої електроенергії, яка виділена в тарифну групу 91 та відображена в рахунках енергопостачальної компанії, на підставі яких остання стягувала з товариства вищевказані грошові кошти.
Відповідно до поданих звітів позивач фактично використовував на власні потреби електричну енергію в меншому обсязі, ніж сплачував у відповідності до попередньої оплати та пред'явлених енергопостачальною компанією рахунків, а різницю в оплаті остання зараховувала за спожиту електроенергію субспоживачами.
Згідно з уточненим розрахунком та платіжними дорученнями позивача на перерахування грошових коштів, а також рахунків енергопостачальної компанії на оплату, відповідно до умов вказаного договору позивач щомісяця здійснював попередню оплату вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період. За період з січня 2007 по червень 2008р.р. позивач сплатив грошові кошти у загальній сумі 1720921,00грн..
Відповідно до п.З Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 р. № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, господарський суд правильно встановив, що оплачувати спожиту електроенергію субспоживачі - фізичні особи повинні у відповідності до укладених договорів між ними та енергопостачальною компанією.
При цьому господарський суд вірно послався на п.п.7.1, 8.1.3 договору № 160/17, які передбачають обов'язок передавати постачальнику данні про обсяги споживання електроенергії субспоживачами та звіти про використану субспоживачами електроенергію, але згідно з п.2 додатку №3 до зазначеного договору встановлений обов'язок позивача здійснювати оплату саме фактично спожитої електричної енергії.
Такі ж зобов'язання позивача, як споживача, здійснювати оплату за фактичне споживання електричної енергії, встановлені і у п.п.6.1, 6.6, 6. та 6.117 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.96р..
Враховуючи викладене, господарським судом зроблено правильний висновок про те, що у ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго” не було права стягувати з товариства кошти за спожиту субспоживачами електроенергію, оскільки вони мають оплачувати спожиту електроенергію на підставі окремих договорів.
З цих підстав дії компанії щодо нарахування та стягнення з позивача коштів за спожиту субспоживачами електроенергію є неправомірними, оскільки порушують як умови вищевказаного договору, так і вищевказані положення Правил користування електричною енергією та Правил користування електроенергією для населення.
В результаті неправомірних дій компанії з позивача було стягнуто оплату за активну електроенергію, що спожита субспоживачами, на загальну суму 437619,20 грн. за період з січня 2007 року по червень 2008 року включно.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго”” 437619,20грн. грошових коштів, які набуті без достатньої правової підстави відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства та підлягає залишенню без змін.
Щодо припинення провадження у справі у зв”язку з відмовою позивача від позовних вимог у сумі 8 183грн.22коп. слід зазначити наступне.
29.09.2008р. ЗАТ“Дніпропетровський м’ясокомбінат” подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача збитки, спричинені неправомірними діями останнього, щодо нарахування товариству коштів за спожиту субспоживачами електроенергію, яка виділена в тарифну групу 91 у сумі 437619грн.20коп., оскільки в розрахунку суми позову товариством не було враховано коригування відповідачем за січень 2007р. суми 8 183грн.22коп.
Згідно з п.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Припинення провадження по справі у разі подання стороною заяви про зменшення розміру позовних вимог цією статтею не передбачено.
Відповідно до ст.78 Кодексу відмова позивача від позову викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.
До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
З наведених норм випливає, що реалізація стороною права на зменшення розміру позовних вимог та на відмову від позову призводить до різних процесуальних наслідків.
У даному випадку, в заяві від 29.09.2008р. позивачем зазначено лише про зменшення позовних вимог, посилання на ст.78 ГПК України та на відмову від позову взагалі відсутні.
За таких обставин у господарського суду не було підстав для припинення провадження по справі у зв”язку із прийняттям відмови позивача від позову, а розгляд справи по суті мав здійснюватися виключно в межах ціни позову, визначеної з урахуванням поданої 29.09.2008р. заяви.
У цьому зв”язку припинення провадження по справі з підстав, передбачених п.4 ст.80 ГПК України є неправомірним.
Тому рішення суду в цій частині слід змінити.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.08р. у справі №9/287-08 змінити;
- виключити з абзацу першого резолютивної частини рішення слово “частково” та виключити з резолютивної частини рішення абзац третій в повному обсязі;
- в решті рішення залишити без змін.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Л.О.Чимбар
Суддя І.А.Сизько