ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа № 908/5508/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Безух А.В. за довіреністю від 01.02.2013р.

відповідача-1 - Поставець О.О. довіреність від 11.06.2013р.;

відповідача-2 - Поставець О.О., довіреність від 08.08.2014 р.;

відповідача-3 - Служавий Є.І. довіреність від 17.10.2014 р. № 2936/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 2 - Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» Запорізька область, м. Мелітополь, (вх.№7633/1-18)

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.12.2014р.

у справі № 908/5508/14

за позовом: Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря,

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» м. Київ,

до відповідача-2 Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» Запорізька область, м. Мелітополь,

до відповідача-3 Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» Запорізька область, м. Мелітополь,

про стягнення 54941567,37 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2014р. у справі №908/5508/14 (суддя Носівець В.В.) клопотання командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать приватному підприємству «Молокозавод - Олком» та ПАТ «Київський маргариновий завод», в межах суми позовних вимог 54941567,37 грн. - задоволено частково.

Накладений арешт на грошові кошти, які належать Приватному підприємству «Молокозавод - Олком» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 289- а, код ЄДРПОУ 31176910, пр 2600130542201 в ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» МФО 305749, пр 26000376201 в ПАО «МетаБанк» м. Запоріжжя МФО 313582, пр 2600801138683 філія ПАО «Укрексимбанк», МФО 313979, пр 26007701304334 АО «ОТП Банк», МФО 300528) на користь командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, код ЄДРПОУ 00954225, р/р № 26007455003679 в АТ «ОТП Банк» МФО 300528) в межах суми 54941567,37 гривень (п'ятдесят чотири мільйони дев'ятсот сорок одну тисячу п'ятсот шістдесят сім грн. 37 коп.).

Накладений арешт на грошові кошти, які належать Публічному акціонерному товариству «Київський маргариновий завод» (03039, м. Київ, проспект Науки, 3, код ЄДРПОУ 00333581, пр 26001009137 в КРД «Райфайзен Банк «Аваль» МФО 322904) на користь командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (71030, Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, код ЄДРПОУ 00954225, р/р № 26007455003679 в АТ «ОТП Банк» МФО 300528) в межах суми 54941567,37 гривень (п'ятдесят чотири мільйони дев'ятсот сорок одну тисячу п'ятсот шістдесят сім грн. 37 коп.).

Відповідач-2 - Приватне підприємство «Молокозавод - Олком» Запорізька область, м. Мелітополь, з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.12.2014р. у справі № 908/5588/14 та відмовити позивачу в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що єдиним обгрунтуванням необхідності вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на рахунки ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» господарський суд першої інстанції вказав на той факт, що господарським судом Дніпропетровської області 14.07.2014 р. порушено провадження у справі № 904/5022/14 за позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про стягнення з ПП «Молокозавод - Олком» заборгованості в сумі 5970,83 грн., 3238768,42 доларів США, 476484,27 євро.

Однак, провадження у вказаній справі триває, жодних судових рішень, які б набрали законної сили не прийнято.

А отже, на думку апелянта, судом першої інстанції під час прийняття оскарженої ухвали було неправильно застосовано положення статей 66, 67ГПК України.

Зокрема, посилається на те, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Також, зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Окрім того, вважає наведені господарським судом першої інстанції припущення не обґрунтованими, оскільки господарським судом першої інстанції не вказано достатніх доказів на їх підтвердження та не мотивовано твердження про те, що невжиття заходів забезпечення позову - неможливить виконання судового рішення та вказує на те, що матеріали справи не містять доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зазначає, що ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» є соціально орієнтованим підприємством, яке забезпечує Запорізьку область соціально важливими продуктами харчування. Крім того, що відповідача-2 виробником продуктів харчування, підприємство є покупцем молочної продукції у приватних пробників, що проживають в сільській місцевості. Накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунка відповідача-2, унеможливлює здійснення розрахунків із з постачальниками молока, для яких це є єдиним джерелом доходів; припинення розрахунків з контрагентами (як наслідок арешту грошових коштів) призведе до значних втрат сировини, позаяк ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» виробляє продукцію, що швидко псується; блокування коштів на рахунках відповідача може призвести до зупинення діяльності відповідача, що з урахуванням особливостей виробничого процесу ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» прямо позначиться на інтересах найменш захищених верств населення, що проживає в регіоні, а також порушенні інтересів інших контрагентів відповідача-2.

Також, звертає увагу на те, що очевидна невідповідність вжитих заходів забезпечення позову заявленому позивачем розміру позовних вимог, посилаючись на те, що як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачів 54941567,37 грн. при цьому судом накладено арешт на рахунків відповідачів на суму, що загалом вдвічі більша, ніж заявлена до стягнення.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачеві Медуниці О.Є.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження з поновленням строку апеляційного оскарження та призначено до розгляду на 27 січня 2015 року.

При повторному розподілі автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачеві Терещенко О.І.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2015 року для розгляду справи було сформовано колегію суддів : головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П., у зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є.

26.01.2015р. від Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» надійшов відзив на апеляційну скаргу, з додатками.(вх. № 1092), в якому останній просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник апелянта - відповідача-2 в судовому засіданні 27.01.2015р. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 27.01.2015р. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні 27.01.2015р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2015р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

До господарського суду Запорізької області 04.12.2014 р. звернулося командитне товариство «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 54941567,37 грн. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням з боку ПАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» зобов'язань за договором про надання банківських послуг № СR 12-143/200-4 від 16.08.2012 р. та невиконанням поручителями ПАТ «Київський маргариновий завод» та ПП «Молокозавод - Олком» зобов'язань за договорами поруки SR 12-157/200 від 16.08.2012 р. та SR 12-158/200 від 16.08.2012 р.

Разом з позовом командитне товариство «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» надало клопотання про забезпечення позову, яким просило суд вжити заходи забезпечення позову до поручителів шляхом:

- накладання арешту в межах суми позову Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора», 71030, Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, рахунок № 26007455003679 в АТ «ОТП Банк» МФО 300528 в сумі 54941567,37 гривень на грошові кошти на рахунках пр 2600130542201 в ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» МФО 305749, пр 26000376201 в ПАО «МетаБанк» м. Запоріжжя МФО 313582, пр 2600801138683 філія ПАО «Укрексимбанк», МФО 313979, пр 26007701304334 АО «ОТП Банк» МФО 300528 та майновий комплекс Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» ідентифікаційний код: 31176910, місцезнаходження: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 289 а;

- накладання арешту в межах суми позову Командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора», 71030, Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Поштова, 70, рахунок № 26007455003679 в АТ «ОТП Банк» МФО 300528 в сумі 54941567,37 гривень на грошові кошти та майновий комплекс Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (ідентифікаційний код: 00333581, місцезнаходження: 03039, Україна, місто Київ, проспект Науки, 3 пр 26001009137 в КРД «Райфайзен Банк «Аваль» МФО 322904, код ЄДРПОУ - 00333581.

Обгрунтовуючи клопотання заявник вказував, що сума заборгованості відповідача-3 є дуже значною, але ним частково погашається за рахунок продажу свого майна та не заперечується наявність порушень зобов'язань за кредитними правовідносинами. У зв'язку з допущеними боржником ПАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» порушень щодо своєчасного повернення отриманих траншів кредитних коштів, погіршення фінансового стану боржника та поручителів, подальше надання банківських послуг стало неможливим та припинено за договором про зміну № 9 від 04.11.2014 р. з 04.11.2014 р. з встановленням для боржника семиденного строку для погашення заборгованості. У встановлений семиденний термін боржником не виконане зобов'язання щодо погашення суми боргу. Тому позивач звернувся з повідомленням-вимогою до поручителів ПАТ «Київський маргариновий завод» та ПП «Молокозавод - Олком» про погашення суми боргу листом від 14.11.2014 р. Відповіді на лист не отримано, відповідачі-поручителі проігнорували вимоги кредитора повністю. Зазначена бездіяльність відповідачів-поручителів свідчить про намагання уникнути відповідальності за грошовими зобов'язаннями та можливе вчинення дії щодо позбавлення належного їм рухомого та нерухомого майна, списання грошових коштів, що знаходяться на їх рахунках, оскільки сума стягнення є досить значною. Майновий комплекс ПП «Молокозавод - Олком», розташований за адресою, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289а, передано в заставу ПАТ «Банк Кредит-Дніпро», про що свідчить п. 1.5 кредитного договору № 151113 від 15.11.2013 р. Майновий комплекс ПАТ «Київський маргариновий завод», розташоване в м. Київ, проспект Науки, 3 передано в заставу ПАТ «Райфайзен банк «Аваль», про що свідчить п. 5.1.1. генеральної кредитної угоди № 011/08/494 від 27.02.2002 р. Наявність інших кредиторів з великим обсягом кредиторських вимог може потягнути нерівномірний розподіл коштів виручений з реалізації майна боржника та поручителів, без врахування вимог інших кредиторів.

09.12.2014р. господарським судом Запорізької області прийнято оскаржувану ухвалу, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія

суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно із ст.ст. 66, 67 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження. Господарський суд, який розглядає спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства в частині зміни розміру статутного капіталу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (в редакцій від 10.07.2014 р.) роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Зазначені висновки знайшли своє відображення у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» N 13 від 24.10.2008 р.

З матеріалів справи вбачається , що 12 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "ОПТ Банк" та Публічним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод", та Приватним підприємством "Молокозавод - ОЛКОМ" були укладені окремі договори поруки відповідно: № 8Я 12-157/200 від 16.08.2012 року, № ЗЯ 12-158/200 від 16.08.2012 року.

Зазначені договори поруки є однаковими за змістом, але різними за своєю правовою суттю. Відповідно до умов цих договорів поруки відповідачі-поручителі окремо взяли на себе відповідальність за виконання відповідачем^ зобов'зань за Договором про надання банківських послуг № СЯ 12-143/200-4 від 16.08.2012 року.

Предметом розгляду в даній справі № 908/5508/14 є солідарне стягнення коштів із відповідачів-поручителів і відповідача-боржника його кредитної заборгованості.

Відповідно до змісту пункту 4 Договору поруки № 8К. 12-157/200 від 16.08.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Публічним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" встановлено, що Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і Клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов'язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержанні/невиконанні Боргові зобов'язання від Клієнта та/або Поручителя. 1 Клієнт, і Поручитель залишаються зобов'язаними доти, доки Боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документу за Договором поруки не передбачена.

Аналогічне положення містить пункт 4 Договору поруки № 8К 12-158/200 від 16.08.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Приватним підприємством "Молокозавод - ОЛКОМ".

Відповідно до пунктів 11, 12 та 15 Договору поруки № 8К 12-157/200 від 16.08.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Публічним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" встановлені: (11)Права Банку; Реалізація прав. Жодна відмова від будь-яких прав або повноважень Банку, або будь- яка згода, узгодження чи погодження, надана(е) Банком, не має чинності, якщо не виконано у письмовій формі (має містити підписи уповноважених осіб та відбиток печатки Банку). Жодне невикористання або жодна затримка у використанні Банком, будь-якого права, повноваження або привілею, і будь-яке єдине (одноразове) або часткове використання (здійснення) не виключає будь-якого подальшого використання (здійснення) такого права, повноваження або привілею. Права та захисту Банку, надані за Договором поруки, є сукупними та не виключають можливості застосування Банком будь-яких прав та засобів захисту, передбачених застосовним законодавством; (12) Обов'язки Банку: Передача. Письмово попереджати Поручителя про передачу (відступлення) Банком прав та/або обов'язків за Договором поруки третій особі щонайменше за 10 (десять) календарних днів до такої передачі; (15)Виконання зобов'язань Клієнта: Повідомлення про порушення. У разі порушення Боргових зобов'язань та/або умов Договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання Боргових зобов'язань Клієнтом та/або Поручителем в порядку та строки,встановлені Договором, Банк направляє/надсилає Клієнту/Поручителю письмове(і)повідомлення про порушення, (надалі - Повідомлення про порушення), суттєво за формою, що наведена в пункті 20 Договору поруки. В Повідомленні про порушення, зокрема, зазначається стислий зміст порушених зобов'язань/умов, загальний розмір невиконаної/них вимог/умов, а також вимога про виконання порушених зобов'язань/умов протягом певного строку. Якщо протягом встановленого в Повідомленні про порушення строку вимога про виконання порушеного/них зобов'язання/умов залишається без задоволення, Банк вправі звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. У разі одержання Поручителем Повідомлення про порушення Поручитель зобов'язаний повідомити про це Клієнта.

Аналогічні положення містять пункти 11, 12 та 15 Договору поруки № 8К 12-158/200 від 16.08.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Приватним підприємством "Молокозавод - ОЛКОМ".

Також за матеріалами справи: між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (надалі - Банк) та Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія" Комиш-Зорянського елеватора" (падалі - Повий кредитор) був укладений Договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора від 09.09.2014 року (надалі - Договір цесії). Пунктом 3 встановлено предмет Договору цесії, де визначено, що відповідно до умов Договору цесії Банк відступає Новому кредитору Права вимоги, а Новий кредитор приймає Права вимоги та зобов'язується належним чином виконувати усі зобов'язання, що встановлені в Договорі цесії, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату Вартості Прав вимоги. Детальний опис Прав вимоги міститься у Договорі та Документах забезпечення.

Крім того, умовами Договору цесії також встановлено, наступне (зокрема), із урахуванням Договору про зміну № 1 від 22.10.2014 року Основного Договору цесії: пункт 8. Права Нового кредитора: Отримання Прав вимоги. Новий кредитор має право на отримання Прав вимоги від Банку виключно в порядку та на умовах, визначених в Договорі цесії; пункт 9. Обов'язки Нового кредитора: Ознайомлення. Новий кредитор зобов'язаний не пізніше, ніж на наступний Банківський день, що слідує за днем укладення між Новим кредитором та Банком Акту приймання-передачі згідно форми, передбаченої п. 19 Договору цесії, письмово повідомити Клієнта та/або третю(іх) особу(іб). із якими укладені Документи забезпечення, про відступлення Банком Прав вимоги Новому кредитору; пункт 17.3. Документи забезпечення: Цим Сторони, не дивлячись на інші положення Договору цесії, прийшли до згоди, що до моменту повного виконання Новим кредитором Зобов'язання у відповідності до положень Договору цесії права вимоги за нижчезазначеними Документами забезпечення, які складені/укладені з метою / в якості забезпечення даного виконання Клієнтом Боргових зобов'язань за Договором не відступаються Новому кредитору. При цьому. Новий кредитор заявляє та гарантує, що він погоджується тим, що до повного виконання Новим кредитором Зобов'язання у відповідності до положень Договору цесії права вимоги за нижчезазначеними Документами забезпечення не відступаються Новому кредитору, Новий кредитор не набуває прав кредитора за нижчезазначеними Документами забезпечення та Новий кредитор не має/не матиме претензій до Банку у зв'язку з даним фактом, а саме за:

А) договором застави (іпотеки) № РЬ 12-165/200, укладеним між Банком та Клієнтом, посвідченим приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області сімнадцятого серпня дві тисячі дванадцятого року (зареєстровано в реєстрі за № 1249);

Б) договором поруки № 8К 12-157/200, укладеним 16.08.2012 року між Банком та Публічним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод";

В) договором поруки № 8К 12-158/200, укладеним 16.08.2012 року між Банком та Приватним підприємством "Молокозавод - ОЛКОМ":

Г) договором поруки № ЗК. 12-159/200, укладеним 16.08.2012 року між Банком та Приватним підприємством "Агрофірма "Семенівка";

Д) договором поруки № 8К 12-160/200, укладеним 16.08.2012 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Злагода".

Відповідно до положень п. 17.3 Договору цесії зобов'язання Банку на укладення договору(ів) уступки прав вимог за Документами забезпечення, зазначеними в підпунктах А)-Д) пункту 17.3 Договору цесії, з Новим кредитором виникають після повного та належного виконання Новим кредитором Зобов'язання у відповідності до положень Договору цесії. При цьому, такий(і) договір(ори) уступки прав вимог за Документами забезпечення, зазначеними в підпунктах А)-Д) пункту 17.3 Договору цесії, підлягає укладенню між Новим кредитором та Банком до "07" листопада 2014 року, включно.

Права вимоги за Документами забезпечення, зазначеними в підпунктах А)-Д) пункту 17.3 Договору цесії, виникають у Нового кредитора з моменту укладення договору(ів) уступки прав вимог за Документами забезпечення, якщо інше не буде передбачено таким(и) договором(ами) уступки.

14 листопада 2014 року Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія" Мелітопольського елеватора" засобом поштового зв'язку було надіслано Поручителям за "іменем" Нового кредитора повідомлення-вимогу за № 718 від 14.11.2014 року. За формою та змістом це повідомлення-вимога не відповідає умовам пункту 20 Договорів поруки. До цього повідомлення-вимоги були додані прості копії (ксерокопії) договору про відступлення права вимоги та зміну кредитора від 09.09.2014 року (без договору про зміну № 1 від 22.10.2014 року), акту підтвердження виконання зобов'язань Новим кредитором за договором цесії від 04.11.2014 року та договору про відступлення прав за договорами поруки від 04.11.2014 року (який по суті є договором про зміну договорів поруки), а також зазначалось, що всі інші документи для розгляду цієї вимоги Поручителі мають.

Отже, висновки господарського суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, тобто, доказам , на які є посилання в оскаржуваній ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову.

Окрім того, визнання Приватним акціонерним товариством "Мелітопольський олійноекстракційний завод" заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 12-143|200-4 від 16.08. 2012 року, а також повідомлення боржником суду першої інстанції згідно листа № 3187/23 від 13.11.2014 року, акта звірки розрахунків за період з 14.11.2014 року по 02.12.2014 року про неможливість виконання зобов'язань через відсутність грошових коштів та про сплату за рахунок іпотечного майна частково наявної суми боргу в розмірі суми 16.224.931,80 грн. порушує права інших відповідачів.

Відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за І Півріччя 2014 року Клієнта значиться, що чистий фінансовий результат: прибуток склав 12 028 000, 00 гривень (дванадцять мільйонів двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок).

Крім того, позивач не звертався з повідомленням-вимогою № 718 від 14.11.2014 року до поручителів Публічного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод", Приватного підприємства "Молокозавод - ОЛКОМ", Приватного підприємства "Агрофірма "Семенівка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Злагода" про солідарне погашення ними суми боргу Приватного акціонерного товариства "Мелітопольський олійиоекстракційний завод". Це зробила інша не уповноважена особа - Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія" Мелітопольського елеватора". Новий кредитор вважається таким, що прострочив (прострочення Нового кредитора). Поручителі мають право не виконувати свого обов'язку Новому кредиторові до надання їм доказів переходу до нього прав у зобов'язанні, а також мають право на відстрочення виконання зобов'язання на час прострочення кредитора.

Колегія суддів вважає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд першої інстанції мав здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із застосуванням таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасникам судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, зазначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав та (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Разом з тим, доводи господарського суду першої інстанції стосовно можливого невиконання відповідачами-поручителями рішення суду у даній справі, є лише припущеннями, які документально не підтверджені.

Також, колегія суддів вважає, у даному випадку вимоги позивача про забезпечення позову були задоволені за відсутності доведення обставин, що можуть свідчити про необхідність їх застосування.

Отже, на думку колегії суддів накладення арешту на кошти відповідача може мати незворотні наслідки, що завдасть шкоди не тільки майновим інтересам відповідача, а й майновим інтересам іншим особам, які взагалі не пов'язані зі спором між позивачем та відповідачем.

Також , колегія суддів зазначає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову була задоволена господарським судом першої інстанції без дослідження в повному обсязі обставин справи, що призвело до прийняття оскарженої ухвали з помилковим застосуванням норм права, що є підставою для її скасування.

Окрім того, оскаржуваною ухвалою суттєво порушується принцип адекватності заходу до забезпечення позову, оскільки адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Також, зважаючи на розмір вимог позивача та обсяг коштів, до підлягають до арешту, виконання оскаржуваної ухвали може призвести до повного припинення господарської діяльності відповідача.

Колегія суддів зазначає, що достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, заходи забезпечення позову, вжиті господарським судом першої інстанції не відповідають заявленому позивачем розміру позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачів 54941567,37 грн. при цьому господарським судом першої інстанції накладено арешт на рахунків відповідачів на суму, що загалом вдвічі більша, ніж заявлена до стягнення, що також свідчить про порушення принципу адекватності заходу до забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції під час прийняття оскарженої ухвали було неправильно застосовано положення статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню , в задоволенні клопотання командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать приватному підприємству «Молокозавод - Олком» та ПАТ «Київський маргариновий завод», в межах суми позовних вимог 54941567,37 грн. слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 101, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу скаргу Приватного підприємства «Молокозавод - Олком» Запорізька область, м. Мелітополь - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.12.2014 року у справі № 908/5508/14 скасувати.

В задоволенні клопотання командитного товариства «Желєв С.С. та компанія «Комиш-Зорянського елеватора» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать приватному підприємству «Молокозавод - Олком» та ПАТ «Київський маргариновий завод», в межах суми позовних вимог 54941567,37 грн.- відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України. Повний текст постанови складено 30.01.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.