ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа № 10/59
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін :
боржника –Ширяєва Л.Г.
виконавчої служби –Хрусталенко І.П., Красна А.О.
розглянувши апеляційні скарги державної виконавчої служби Кіровоградської області на ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2006р. та 19.05.2006р. у справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області
до відповідача Дирекції будуючогося Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд
про стягнення 3536618,77гр.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2005р. задоволено позов управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області : на користь позивача з дирекції будуючогося Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (далі Дирекція) стягнуто заборгованість по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, штрафні санкції та пеню (т.1 а.с.112-114). Крім того з відповідача в доход бюджету стягнуто судові витрати. Після набрання рішення законної сили видано відповідні накази, який надійшли на виконання до відділу державної виконавчої служби Кіровоградського обласного управління юстиції, який на час апеляційного перегляду реорганізовано у державну виконавчу служби Кіровоградської області (далі ДВС).
4.01.2006р. до суду надійшла скарга Дирекції на дії державної виконавчої служби, в якій зазначено, що постановами старшого державного виконавця від 27.12.2005р. накладено арешт на кошти, що належать боржнику. Вказані дії унеможливлює здійснення Дирекцією оплат поточних платежів. Крім того, ДВС не враховано, що боржник запропонував перелік майна, на яке можна звернути стягнення. В постановах від 27.12.2005р. неправильно вказано найменування боржника (т2 а.с.10-12).
Під час розгляду скарги, боржник неодноразово її уточнював та доповнював, а також направив до суду ще ряд скарг на дії ДВС (т.2 а.с.25-26,40-42,52-54,67-69,82-84,97-99,112-114, т.3 а.с1-3, т.4 а.с.81-83,124-126,130-131, т.5 а.с.1-2,8-9, т6 а.с.117-19). В зазначених скаргах боржник, посилаючись на припущені ДВС під час здійснення виконавчого провадження порушення, просив скасувати постанову серії АА №980028 від 4.07.2005р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; зняти арешт з легкового транспорту Дирекції; скасувати постанови від 27.12.2005р. про арешт всіх коштів; зобов’язати ДВС скасувати рішення про арешт коштів та прийняти пропозицію боржника щодо переліку майна на яке слід звернути стягнення; визнати неправомірною та скасувати постанову від 15.02.2006р. про арешт коштів Дирекції.
У клопотаннях про уточнення скарг (т.5 а.с.25,65) боржник просив визнати неправомірними дії ДВС та визнати недійсними акт серії АА №300156 від 26.12.2005р., яким описано легковий транспорт Дирекції та постанову серії АА №980028 від 4.07.2005р. про арешт майна Дирекції.
За наслідками розгляду скарг боржника господарським судом Кіровоградської області прийнято :
- ухвалу від 10.05.2006р. (т.5 а.с.152-154), якою визнано неправомірними дії ДВС при складенні акту опису і арешту майна АА №301056 від 26.12.2005р.;
- ухвалу від 10.05.2006р. (т.5 а.с.156-158), якою визнано неправомірними дії ДВС при винесенні постанови АА №980028 від 4.07.2005р.;
- ухвалу від 10.05.2006р. (т.6 а.с.2-4), якою визнано неправомірними дії ДВС при винесені постанов від 27.12.2005р. про накладення арешту на кошти Дирекції;
- ухвалу від 19.05.2006р. (т.6 а.с.2-4), якою визнано неправомірними дії ДВС при винесенні постанови від 15.02.2006р. про накладення арешту на готівкові кошти боржника в касі підприємства.
Не погодившись з ухвалами ДВС звернулась з апеляційними скаргами, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та припинити провадження у справі. При цьому апелянт зазначив, що судом безпідставно зроблено висновок про наявність в діях ДВС порушень чинного законодавства.
У своїх відзивах Дирекція зазначила, що ухвали суду є законними та обґрунтованими.
Стягувач відзивів на апеляційні скарги не надав, в судове засідання призначене для їх розгляду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваних ухвал, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність стягувача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників боржника та ДВС, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до ст.1212 ГПК України господарськими судами розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що всі оскаржені постанови було прийнято, а дії - вчинено ДВС під час виконання зведеного виконавчого провадження, відкритого у відповідності до приписів ст.49 Закону України “Про виконавче провадження” та п. 4.19 Інструкції про проведення виконавчих дій. При цьому у зазначеному зведеному провадженні об’єднано виконавчі документи як господарських судів, так і судів загальної юрисдикції, які видавали виконавчі листи про стягнення на користь фізичних осіб починаючи з 2001р. (т.2 а.с.13-17,31,46-49,58, т.4 а.с.86, т.6 а.с.21).
Розглянувши скарги боржника на дії ДВС вчинені під час виконання зведеного виконавчого провадження, господарський суд фактично розглянув без участі інших стягувачів і питання, пов’язанні з виконанням рішень судів загальної юрисдикції, хоча про необхідність залучення до участі в розгляді скарги на дії ДВС всіх учасників виконавчого провадження вказано в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N14 від 26.12.2003р. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”.
Статтями ст.1212 ГПК України та 85 Закону України “Про виконавче провадження” не врегульовано порядок розгляду скарг на дії ДВС, здійснених в межах зведеного виконавчого провадження у якому одночасно виконуються рішення судів загальної юрисдикції та господарських судів. В той же час, в п.3 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України N14 від 26.12.2003р. зазначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання. Враховуючи, приписи Господарського процесуального Кодексу України щодо компетенції господарських судів та те, що у відповідності до ст. 10, 44 Закону України “Про виконавче провадження” учасниками зведеного виконавчого провадження є також і фізичні особи, вимоги яких до того ж задовольняються у першу чергу ( порівняно із вимогами пенсійного Фонду), колегія суддів доходить до висновку, що скарга Дирекції не може бути розглянута господарським судом, а з огляду на вищенаведені роз’яснення Верховного Суду України до скарги боржника слід застосувати положення п.1 ч1 ст.80 ГПК України.
Крім того, господарським судом не взято до уваги, що частина вимог, викладених у скаргах Дирекції вже була розглянута господарським судом в межах справи №3/348. Так, із залученої до матеріалів справи копії ухвали господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2006р. (т.6 а.с.142-150) вбачається, що судом вже було визнано неправомірними дії ДВС при винесенні постанови серії АА №980028 від 4.07.2005р. та при складенні акту опису і арешту майна серії АА №301056 від 26.12.2005р. Не зважаючи на це, судом першої інстанції не обговорено питання про те, чи є підстави для розгляду скарги на дії ДВС, в той час, як така скарга вже розглянута у встановленому законом порядку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвали місцевого суду від 10.05. та 19.05.2006р. підлягають скасуванню на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм процесуального права.
Керуючись ст. 101, 103 –106 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги державної виконавчої служби Кіровоградської області задовольнити.
Ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2006р. та 19.05.2006р., якими задоволено скарги на дії державної виконавчої служби Кіровоградської області скасувати.
Припинити провадження по скарзі дирекції будуючогося Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд на дії державної виконавчої служби Кіровоградської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя О.М. Лисенко
Повний текст постанови оформ
лено у відповідності до вимог ст.84
ГПК України 11.07.2006р.