ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/98а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2007 р.
14год. 30хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_1
до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування рішення.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: особисто позивач -ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат;
від відповідача: Бондаренко О.М. -за довіреністю від 15.01.2007р., Братко В.В. -за довіреністю від 15.01.2007р.
Заявлено адміністративний позов про скасування рішення відповідача від НОМЕР_1, за яким до позивача були застосовані фінансові санкції за порушення вимог Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі -Закон №265/95-ВР) у сумі 5959грн.
В обґрунтування позову позивач вказав на таке:
перевірка, за результатами якої було прийняте спірне рішення, була проведена без участі позивача і без отримання його зауважень та заперечень;
про проведення планової перевірки позивач не був повідомлений за десять днів до її початку;
постанови слідчого, органу дізнання чи рішення суду про проведення позапланової перевірки позивача відсутні;
позивачу не була надана копія наказу про проведення позапланової перевірки;
при підрахунку суми готівкових коштів під час проведення перевірки були враховані кошти, що належали підприємцю ОСОБА_1, який здійснював підприємницьку діяльність у одному приміщенні з позивачем, перебував на спрощеній системі оподаткування і не застосовував реєстратор розрахункових операцій;
спірне рішення прийнято відповідачем на підставі акту перевірки від НОМЕР_2, а позивачу був надісланий акт перевірки від НОМЕР_3 без додатків до нього і з нечітким, нерозбірливим текстом.
У засіданні суду позивач та його представник позов підтримали з вказаних у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що перевірка позивача проводилася відповідно до плану -графіку проведення перевірок від 25.08.2006р., затвердженого головою ДПА в Черкаській області, на підставі направлень на перевірку від НОМЕР_4 та від НОМЕР_5. Доводи щодо врахування під час перевірки у складі готівкових коштів позивача коштів підприємця ОСОБА_1 відповідач заперечив, вказавши на їх надуманість.
У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
11 вересня 2006р. у період з 15 години 05 хвилин по 16 годину 30 хвилин у магазині АДРЕСА_1, Черкаської області, у якому позивач здійснював підприємницьку діяльність з використанням реєстратора розрахункових операцій, головним державним податковим ревізором-інспектором державної податкової адміністрації в Черкаській області Братком В.В. і старшим державним податковим ревізором-інспектором державної податкової адміністрації в Черкаській області Танською І.С. на підставі направлень на перевірку від НОМЕР_4 та від НОМЕР_5 у присутності продавця позивача ОСОБА_3 була проведена перевірка позивача з питань дотримання ним вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Перевіркою було встановлено, що продавець позивача ОСОБА_3 здійснила розрахункову операцію за продані нею товари: 1 пляшки слабоалкогольного напою „S-juice” за ціною 4грн. 10коп., 3 пляшки пива „Старопрамен” за ціною 3грн. за одну пляшку і 1 пачку сигарет „Честерфілд” за ціною 3грн., усього на суму 16грн. 10коп., але через реєстратор розрахункових операцій цю розрахункову операцію не провела і відповідний розрахунковий документ не видала.
Також перевіркою була встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а саме в картонній коробці під прилавком, звідки продавець брала кошти для видачі здачі покупцям вказаних вище товарів, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Сума невідповідності склала 1191грн. 80коп., а без урахування 16грн. 10коп. - суми розрахункової операції, не проведеної при перевірці через реєстратор розрахункових операцій, -1175грн. 70коп. Про наявну на місці проведення розрахункових операцій суму готівкових коштів був складений відповідний опис, який продавець позивача ОСОБА_3 підписала.
Про проведення перевірки особами, які її проводили, у журналі реєстрації перевірок позивача зроблено відповідний запис за №5.
За результатами перевірки був складений акт від НОМЕР_3, у якому продавець позивача ОСОБА_3 зазначила, що не встигла провести розрахункову операцію на суму 16грн. 10коп. через реєстратор розрахункових операцій із-за великої черги людей, а невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій пояснила врахуванням у складі виручки позивача коштів, які були виручені за товар, який продавався іншим підприємцем на умовах сплати єдиного податку.
Встановлені перевіркою факти були оцінені відповідачем як порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 та 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР.
На підставі акта від НОМЕР_6 відповідач 19.09.2006р. прийняв спірне рішення НОМЕР_1, за яким вирішив застосувати до позивача 5959грн. фінансових санкцій, у тому числі:
80грн. 50коп. фінансових санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на яку виявлена невідповідність (16грн. 10коп. х 5);
5878грн. 50коп. фінансових санкцій, передбачених ст. 22 Закону №265/95-ВР за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (1175грн. 70коп. х 5).
Допитана у засіданні суду з ініціативи позивача як свідок продавець позивача громадянка України ОСОБА_3 повідомила, що у приміщенні магазину АДРЕСА_1, крім коробки з грошима позивача була і коробка з грошима приватного підприємця ОСОБА_1, який здійснював торгівлю товарами на умовах сплати єдиного податку без застосування реєстратора розрахункових операцій. До обох цих коробок вона (ОСОБА_3) мала доступ, і при підрахунку готівкових коштів на вимогу осіб, які проводили перевірку, порахувала кошти з обох коробок.
Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
З викладеного вбачається, що готівкові кошти підраховувалася продавцем позивача ОСОБА_3 на місці проведення розрахункової операції, де здійснював підприємницьку діяльність позивач. На цьому місці не повинні були знаходитися кошти, які належать іншому підприємцю, і обов'язок забезпечення цього законодавство покладає на позивача. Відтак, доводи, приведені позивачем в обґрунтування позову, щодо невідповідності встановлених перевіркою обставин фактичним обставинам за оцінкою господарського суду є непереконливими.
Крім того, позивач та його продавець ОСОБА_3 є особами, зацікавленими у вирішенні цього спору на користь позивача, тому їх твердження про те, що особи, які проводили перевірку, примусили продавця порахувати готівкові кошти, які належали іншому підприємцю і знаходилися не на місці здійснення розрахункової операції є не достатніми для підтвердження таких обставин.
Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно із ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР, вважаються позаплановими перевірками.
Статтею 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до пунктів 1, 2 і 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадках використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Стаття 15 Закону №265/95-ВР здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону покладає на органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 Закону №265/95-ВР планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Пункт 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Статтею 22 Закону №265/95-ВР встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадках використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Виявлені перевіркою факти правопорушень є доведеними. Проведена перевірка позивача є позапланово. Відповідач є компетентним органом щодо проведення таких перевірок і застосування до господарюючих суб'єктів фінансових санкцій, передбачених Законом №265/95-ВР. Рішення суду для проведення такої перевірки та присутність при цьому позивача не є обов'язковими. Сам факт невручення позивачу копії наказу про перевірку при фактичному допуску до її проведення не має наслідком визнання незаконним будь-якого нарахування за результатами такої перевірки. Надіслання позивачу відповідачем примірника акту перевірки з нечітким, нерозбірливим текстом, як і зазначення в спірному рішенні номеру акту відмінного від номеру, вказаного на самому акті перевірки, не є достатніми підставами для скасування спірного рішення.
За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У адміністративному позові відмовити повністю
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.