Справа  №  2-113/                                                                                                                2009 р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 лютого  2009  року

Новоодеський  районний  суд   Миколаївської  області в   складі:

головуючого - судді   Гажі  О.П.

     при  секретарі - Шведовій  Я.О.

з  участю    позивача -ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі   суду  в  м.  Нова  Одеса  справу  за   позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -  про   визнання права власності на Ѕ ідеальну долю житлового будинку, -

                                       В С Т А НО В И В  :

     14  листопада   2008   року   позивач   звернулася    в  суд  з  позовом    до  відповідача  про визнання права власності на Ѕ ідеальну долю житлового будинку. В своєму позові ОСОБА_1 зазначила,  що  вони з  відповідачем  знаходячись у  зареєстрованому шлюбі  з 12  жовтня  1968   року  придбали  17.11.1995 року житловий  будинок АДРЕСА_1.  Посилаючись на факт розірвання шлюбу з відповідачем, та своє передбачене законодавством України право на Ѕ частину вказаного будинку, на факт виїзду відповідача на проживання до іншої держави, що унеможливлює вирішення питання про  добровільний  поділ   житлового  будинку  між  колишнім подружжям, позивач  просить суд винести рішення, яким визнати за нею та за відповідачем право по Ѕ ідеальній долі на цей будинок.

Позивач  в  судовому  засіданні  позов  підтримала  повністю.

     Відповідач  в  судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи. На адресу суду від відповідача надійшла письмова, нотаріально посвідчена заява, в якій він позов ОСОБА_1 визнав, просить суд розглянути справу в його відсутність, в зв'язку з тим, що з'явитися до суду не може.

Справа у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України розглянута у відсутність відповідача на підставі його письмової заяви, враховуючи наявність у справі достатніх доказів про права та взаємовідносини сторін.

          З досліджений в судовому засіданні обставин  справи  вбачається,  що  сторони знаходилися в зареєстрованому  шлюбі  з 12  жовтня  1968   року. Під час сумісного  подружнього життя  сторони, 17.11.1995 року придбали  житловий  будинок, що розташований  АДРЕСА_1, але нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу цього будинку був оформлений на чоловіка позивачки - відповідача по справі ОСОБА_2, на якого і зареєстровано право власності на цей будинок в органах МБТІ.

В 2003 році, як вбачається із свідоцтва про розірвання шлюбу, сторони розірвали між собою шлюб і відповідач виїхав з України на постійне місце проживання до республіки Казахстан, а позивач залишилась проживати у їх спільному будинку за вищевказаною адресою.

Відповідно до ст.ст.22,28 КпШС Української РСР, який діяв на час розірвання шлюбу між подружжям, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Положення ст.ст.22,28 КпШС Української РСР кореспондуються з положеннями ст. ст. 60-72 нині чинного СК України.

Відповідно до ст.69 СК України позивач має право  на поділ житлового будинку АДРЕСА_1, що належить їм на правах спільної сумісної власності і розмір часток цього будинку, відповідно до ст.70 СК України, є рівний, так як іншого не визначено ні домовленістю між колишнім подружжям, ні шлюбним договором.

Добровільно поділити спільне сумісне майно сторони між собою не можуть, так як відповідач виїхав на постійне місце проживання до іншої держави і не бажає з'являтися до України для вирішення цього питання.

Також суд зазначає, що відповідач визнав позов про що надав суду належним чином завірену письмову заяву. Заява відповідача про визнання позову є добровільною, не суперечить закону, правам та інтересам сторін та третіх осіб, а тому приймається судом і відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України є підставою для винесення судового рішення про задоволення позову.

За  таких  обставин,  на  підставі     ст.ст. 60, 63,69, 70, 71  Сімейного  кодексу  України,   керуючись  ст.ст.  10,  11, 174, 179, 209,  212-215 ЦПК  України,  суд. -

                                               В И Р І Ш  И В  :   

         Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -  про   визнання права власності на Ѕ ідеальну долю житлового будинку задовольнити  повністю.

         Визнати  за  ОСОБА_1  право  приватної  власності  на  Ѕ ідеальну частку  житлового  будинку  АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку А-1, загальною площею 128,2 мІ, житловою площею 58,5 мІ,  відповідних  господарських будівель і  споруд підвалу Б-1, котельні б-1, сараю В-1, вбиральні Г-1, душу Д-1, сараю Е-1, огорожі №1-2.

         Визнати  за  ОСОБА_2 право  приватної  власності  на  Ѕ ідеальну частку  житлового  будинку  АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку А-1, загальною площею 128,2 мІ, житловою площею 58,5 мІ,  відповідних  господарських будівель і  споруд підвалу Б-1, котельні б-1, сараю В-1, вбиральні Г-1, душу Д-1, сараю Е-1, огорожі №1-2.

         Рішення суду набирає чинності після закінчення строку апеляційного оскарження рішення суду, якщо таку заяву не було подано.

Рішення  може  бути  оскаржене  повністю  або  частково  до   апеляційного   суду  Миколаївської  області   через   Новоодеський   районний  суд.

         Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду   може  бути  подано   протягом  10  днів  з  дня  проголошення  рішення.  Апеляційна  скарга     на  рішення  суду  подається  протягом  20  днів     після  подання  заяви   про  апеляційне  оскарження.

                                     Головуючий  :