СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
04.02.2009 |
Справа № 22-а-1988/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Курапової З.І. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,
представник відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіки Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Армянськ АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 15.10.08 у справі № 2-а-1377/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим (вул. Карла Лібкнехта, 3, м. Сімферополь, 95000)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ (вул. Шкільна, 55, м.Армянськ, 96012)
про зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 15.10.08 року у справі № 2-а-1377/08/4 (22а-1988/08) позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ про зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, було задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ здійснити донарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 року по 31.03.2007 рік - у розмірі 95 грн., щомісячно, за період з 01.04.2007 року по 30.09.2007 рік - у розмірі 102,72 грн, щомісячно та за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 рік - у розмірі 103,98 грн., щомісячно. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 15.10.08 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з ч.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-У від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004 року було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України по справі № 1-29\2007 від 09.07.2007 року № 6-рп\2007 норму ч.12 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційною, у зв'язку з чим вона припинила свою дію. Відповідач зазначає, що норма статті 6 ЗУ № 2195-ІV починаючи з 09.07.07 року і до 01.01.2008 року було чинною, а норма ч.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 року була чинною з 01.01.2007 року до 08.07.2007 року, тому відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення необгрунтовано керувався призупиненою нормою ст. 6 ЗУ № 2195-ІV і необгрунтовано задовольнив позов в проміжок між 01.01.2007 року по 08.07.2007 рік. Також відповідач в апеляційної скарзі вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», механізм застосування мінімального розміру пенсії за віком для нарахування щорічної допомоги дітям війни не застосовується. Відповідач вважає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, у т.ч. соціальна підтримка дітей війни, повинна здійснюватися у розмірі 19,91 грн., встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Крім того, відповідач зазначає, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ, кошти ПФУ використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України на 2007 рік не передбачав виплату соціальної підтримки дітей війни.
У судове засідання 04.02.2009 рокуОСОБА_1 не з'явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
У судове засідання 04.02.2009 року представники відповідачів не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 (а.с. 11), тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він являється особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 16.10.2002 року (а.с. 9).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Цій факт не заперечує відповідач.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином,ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року №489V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня -380 грн., з 1 квітня -406 грн., з 1 жовтня -411 грн.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007 року по 30.09.2007 рік - 410,06 грн.; з 01.10.2007 року по 31.12.2007 рік - 415,11 грн.
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та\або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який на думку апелянта застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону «України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 року № 2505-ІV.
Але, судова колегія враховує, що згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Така позиція висловлена у рішення Європейського Суду у справі Y van Duym v. Home Office ( Саsе 41/74 van Duym v. Home Office).
Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком встановлений також частиною 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток. Зазначена норма введена в дію Законом України від 15.03.2007 року № 749-V, який набрав чинності після прийняття Закону України від 25.03.2005 року № 2505-ІV, яким встановлені обмеження в частині 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, тому відповідно до принципу дії закону в часі застосуванню підлягає закон, який набрав чинності пізніше.
Судова колегія вважає, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому, відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу, якій повинна бути здійснена доплата до пенсії, права на отримання такої допомоги. Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апелянта, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до якої суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що судом першої інстанцій неправомірно стягнуто соціальна допомога за 2007 рік, т.к. відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем розрахунок допомоги за 2007 рік здійснений невірно, так як позивачем не враховані збільшення прожиткового мінімуму на 1 %, у зв'язку з чим суд правомірно у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України вийшов за рамки позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.
Матеріали справи свідчать про те що, позивачем за період з січня по березень було отримано 57 грн., щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" - по 19 грн. - щомісячно, у період з квітня по вересень 121,80 грн., щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" - по 20,30 грн. -щомісячно та у період з жовтня по грудень 61,65 грн., щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" - по 20,55 грн. - щомісячно, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим від 03.09.2008 року № 776.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не визнав причину пропуску ОСОБА_1строку звернення до адміністративного суду поважним, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог за період 2006 року, було відмовлено.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу, оскільки доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним відповідачем по справі, який зобов'язаний відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги є Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим, оскільки згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209\ 14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.09.08 року слід змінити, оскільки щомісячна соціальна допомога "дітям війни" стягується з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 2 198, 201, ч. 2 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2008 року у справі № 2-а-1377/08 (№ 22-а -1988/08), змінити.
3. Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ здійснити донарахування та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_3 щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, у т.ч. за період з 09 липня по 31 липня 2007 року - у розмірі 91,27 грн., за період серпень - вересень 2007 року у розмірі 102,72 грн., - щомісячно, за період жовтень - грудень 2007 року у розмірі 103,98 грн. - щомісячно.
4. В інший частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.Е.Єланська
Судді З.І.Курапова
В.А.Омельченко