Судове рішення #4060216

                                                                                                    Копія

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

 03.02.2009

                                      Справа № 22-а-1241/08                 

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дугаренко О.В.,

суддів           Іщенко Г.М. ,

Кучерука О.В.

 

секретар судового засідання                                        Хіштілова М.М.

за участю представників сторін:

позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, 

відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, 

відповідач, Начальник Управління праці та соціального захисту населення Київського району м.Сімферополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, 

розглянувши апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя  на постанову Київського районного суду м. Сімферополя  (суддя  Кукта М.В.  ) від 29.07.08 у справі № 2-а-235/08

за позовом  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до           Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя (бульвар Франка 25,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Начальника Управління праці та соціального захисту населення Київського району м.Сімферополя (бульвар Франко 25,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

 

про визнання дій неправомірними про визнання дій неправомірними

                                                    ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Кукта М.В.) від 29.07.2008 у справі №2-а-235/08 частково задоволений позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та стягнення разової грошової допомоги. Постановлено: визнати незаконною бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя у вигляді виплати допомоги ОСОБА_1 разової грошової допомоги в розмірі 280 грн. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради на користь ОСОБА_1 1720 грн. -невиплаченої  разової грошової, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У задоволені решти вимог відмовити.

Не погодившись з постановою суду Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не врахований той факт, що розмір щорічної разової допомоги ветеранам війни до Дня перемоги встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік. Тому виплати здійснювались в межах фінансування з державного бюджету.

Сторони   в судове засідання не з`явились,, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. 

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга   підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач -ОСОБА_1, є ветераном війни -учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням №503190 від 30.06.2004 (а.с.4).

Зі змісту позовної заяви випливає, що у 2007 році позивачеві була сплачена разова грошова допомога до 9 травня у розмірі 280 грн.

Відповідно до ст.ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Розмір мінімальної пенсії  складав у 2007 році 406 грн.

Рішенням Конституційного Суду України №1-29/2007 від 09.07.2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст..29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими встановлена виплата щорічної разової допомоги ветеранам війни у меншому розмірі.

Законом не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування. Крім того, ст..22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.

Невиплачена позивачу щорічна грошова допомога, як учаснику бойових дій, за 2007 роки підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно обґрунтованості  вимог позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя суми недоотриманої грошової допомоги до 9 травня.

Однак судом першої інстанції допущена помилка при визначені розміру суми, яка підлягає стягненню -1720 грн.

З розрахунку суми грошової допомоги, яка повинна була бути сплачена позивачеві випливає, що розмір цієї суми повинен бути 1750 грн. (406грн. х 5 - 280 грн.).

Разом з тим, висновки суду про незаконність бездіяльності відповідача у вигляді виплати допомоги позивачеві в розмірі 280 грн. судова колегія вважає неправильними, оскільки протиправною може біти визнана бездіяльність, яка полягає у невиконанні певних дій. Сплата грошової допомоги у меншому розмірі не може бути кваліфікована, як бездіяльність.

Крім того, в позовній заяві позивач просив визнати незаконною проведену сплату позивачем суми грошової допомоги у розмірі 280 грн.

Судова колегія вважає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки виплата певної суми, яка повинна була бути здійснена, хоча і не в повному обсязі, не є незаконними діями позивача.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми моральної школи у розмірі 10000 грн.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Доказів моральної шкоди та обґрунтування підстав для її відшкодування позивач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав.

Тому позовні вимоги в цієї частині підлягають залишенню без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -частковому задоволенню.

                    Керуючись статтями 195, пунктом 3 частини 1 статті  198, пунктом 4 частини 1 статі 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 

                                                  ПОСТАНОВИВ:         

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 29.07.2008 у справі №2-а-235/08 скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя на користь ОСОБА_1 1750 грн. - суму невиплаченої разової грошової допомоги ветерану війни - учаснику бойових дій, за 2007 рік.

У задоволені решти вимог відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного  суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.         

                                       

Головуючий суддя          підпис                              О.В.Дугаренко

Судді           підпис                               Г.М. Іщенко

 підпис                               О.В.Кучерук

 

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                                        В.М.Фоменко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація