АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/119/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Колдіна О.О.
Доповідач Рубан С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.
при секретарі Осмолович В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в особі ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської дирекції, треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» про визнання припиненим правовідношення за договором поруки,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в особі ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 306 818 доларів США 69 центів, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення рішення становить 17 550 575 гривень, судовий збір в розмірі 3219 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської дирекції, треті особи: ОСОБА_1, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» про визнання припиненим правовідношення за договором поруки - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечила.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
01.11.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» в особі президента ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором в розмірі 6 906 122,68 гривень, витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, мотивуючи тим, що 28.02.2007року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014\8051\74\52814, відповідно до п. 1.1.якого Позичальник отримав кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії лімітом 702 610 доларів США строком до 28.02.2027 року із сплатою 13,25% річних за користування кредитом.
Крім цього, в забезпечення Кредитного договору між Банком та ОСОБА_1, та ОСОБА_3, який виступив майновим поручителем, був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого іпотека забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Позичальником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором № 014V8051\74\52814.
Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках на праві приватної власності.
28.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до п.1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 014\8051\74\51814 від 28.02.2007 року в повному обсязі.
28.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», був укладений договір поруки відповідно до п. 1.2 якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 014\8051\74\52814 від 28.02.2007 рокув повному обсязі.
Договорами поруки передбачена солідарна відповідальність поручителів перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.
Крім цього, 16.07.2009 року з метою зменшення фінансового завантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої тимчасово на період з 16.07.2009 року по 16.10.2009 року розмір щомісячного платежу був зменшений, а фактична заборгованість за сумою кредиту з 16.07.2009 року була збільшена на суму заборгованості за процентами у зв'язку з чим відбулась зміна строку погашення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Позичальник належним чином не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, на неодноразові вимоги щодо наявності заборгованості за Договором та необхідність її ліквідації, не реагує, в зв'язку з чим повинен сплатити суму боргу по кредиту, відсоткам та пеню за невиконання зобов'язань належним чином.
14.06.2012 року позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, відповідно до якої просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості в розмірі 1 306 818,69 доларів США та судові витрати у справі.
Судом встановлено, що 28.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014\8051\74\52814.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Кредитор, на положеннях та умовах Договору, надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії лімітом 702 610доларів США, а Позичальник зобов'язується належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Договору та Тарифів Банку, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором.
Згідно з умовами Договору кредит надається на строк до 28.02.2027 року із сплатою 13,25% річних за користування кредитом.
Відповідно до п.1.3 Кредитного договору погашення кредиту повинно було здійснюватись Позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії Договору згідно Графіку погашення кредиту.
Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши відповідні кредитні кошти Позичальнику, що не оспорюється сторонами.
В забезпечення виконання умов Кредитного договору між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3, який виступив майновим поручителем, був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого іпотека забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Позичальником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором № 014\8051\74\52814 від 28.02.2007 року.
Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в рівних частках на праві приватної власності.
Крім того, в забезпечення виконання Позичальником умов Кредитного договору, 28.02.2007 року між ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до п.1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 014\8051\74\51814 від 28.02.2007 року в повному обсязі.
28.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», був укладений договір поруки відповідно до п.1.2 якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов Кредитного договору № 014\8051\74\52814 від 28.02.2007 року в повному обсязі.
За даним договором забезпечення Поручителі несуть солідарну відповідальність з боржником.
Судом встановлено, що 16.07.2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої тимчасово на період з 16.07.2009 року по 16.10.2009 року розмір щомісячного платежу був зменшений, а фактична заборгованість за сумою кредиту з 16.07.2009 року була збільшена на суму заборгованості за процентами у зв'язку з чим відбулась зміна строку погашення заборгованості.
Позичальник зобов'язався здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до Графіка погашення Кредиту та інших платежів за Кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 554 ЦК України уразі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Укладаючи Кредитний договір сторони дійшли згоди про те, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки (п.10.1 Кредитного договору).
Крім того, відповідно до положень п.6.5 Кредитного договору у разі неналежного виконання Позичальником умов договору, у тому числі погашення суми заборгованості та відсотків за користування кредитом, Банк має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків.
Дострокове погашення повинно бути здійснене Позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання Позичальнику відповідного повідомлення від Кредитора з вимогою дострокового погашення.
Як встановлено судом Позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та нарахованих відсотків за користування ним та з лютого 2010року припинив вносити будь-які платежі в рахунок погашення заборгованості.
З метою врегулювання питання щодо погашення заборгованості за Кредитним договором від 28.02.2007 року № 014\8051\74\52814 між представниками Банку, Позичальником та Поручителем ОСОБА_3 07.04.2010 року, 22.04.2010 року, 06.05.2010 року, 12.05.2010 року, 18.05.2010 року, відбулись зустрічі, що підтверджується відповідними протоколами зустрічей, згідно яких сторони досягли згоди щодо реалізації предмета іпотеки з метою погашення суми боргу, а також, що договір купівлі-продажу предмета іпотеки повинен бути укладений не пізніше18.06.2010 року.
Ці домовленості не були виконані ні Позичальником, ні Поручителем, в зв'язку з чим Банк скористався своїм правом на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, про що надіслав 21.08.2010 року відповідну письмову вимогу ОСОБА_1, що підтверджується письмовими доказами. (а.с.140).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальна сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором від 28.02.2007 року станом на 05.03.2012 року становить 1 306 818,69доларів США, з яких:
- 713325,55 доларів США - заборгованість за кредитом;
- 227680,54 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 34508 доларів США - пеня за порушення строків сплати кредиту;
- 331304,60 доларів США пеня за порушення строків сплати відсотків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зменшення розміру пені, з підстав того, що вона значно перевищує суму збитків, оскільки розмір неустойки, яку просить стягнути позивач з відповідачів становить 365 812,60 доларів США (34508 + 331 304,60), а розмір заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, яка не сплачена позичальником, становить 941 006,09 доларів США.
Інших підстав для зменшення розміру неустойки ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, позивачем не надано.
Крім того, судом вірно враховано, що ні Позичальник, ні Поручитель, починаючи з лютого 2010 року не здійснили жодного платежу в рахунок погашення суми заборгованості, та не вчинили будь-яких інших дій для врегулювання зазначеного питання.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості та неустойки за Кредитним договором.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про припинення правовідносин за договором поруки, не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість по сплаті кредиту та відсотків виникла внаслідок розгортання та зростання світової фінансово-економічної кризи в 2008-2009 роках та істотна зміна економічних фінансових умов у відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як встановлено судом 16.07.2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на позивача в умовах кризових явищ в економіці України між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої тимчасово на період з 16.07.2009 рокупо 16.10.2009 року розмір щомісячного платежу був зменшений, а фактична заборгованість за сумою кредиту з 16.07.2009 року була збільшена на суму заборгованості за процентами у зв'язку з чим відбулась зміна строку погашення заборгованості. Крім цього, починаючи з лютого 2010 року позивач припинив вносити будь-які платежі в рахунок погашення заборгованості.
Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача були відсутні підстави звернутись до суду з вимогою про дострокове погашення заборгованості, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами неодноразово відбувались зустрічі з приводу врегулювання питання погашення заборгованості, згідно яких сторони досягли згоди щодо реалізації предмета іпотеки з метою погашення суми боргу, а також, що договір купівлі-продажу предмета іпотеки повинен бути укладений не пізніше18.06.2010 року.
Однак, зазначені домовленості не були виконані ні Позичальником, ні Поручителем, в зв'язку з чим Банк скористався своїм правом на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, про що надіслав 21.08.2010року відповідну письмову вимогу ОСОБА_1.(а.с.140).
Доказів у відповідності до приписів статей 58-59 ЦПК України про поважність причин не здійснення жодного платежу в рахунок погашення суми заборгованості, або будь-яких інших дій для врегулювання зазначеного питання, відповідачем не надано.
Посилання відповідача на те, що розмір неустойки, яку просить стягнути банк, значно перевищує розмір збитків понесених банком є безпідставними та необґрунтованими, оскільки банк стягує не збитки, а пеню, яка є різновидом неустойки та видом відповідальності, а відповідно до п. 10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту та відсотків за його користування, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, заявлених позивачем, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи представником банку було подано до суду заяву відповідно до якої станом на 05.03.2012 року заборгованість за кредитом складає 1 306 818, 69 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату розрахунку становило 10 438 86,70 грн. Судом стягнуто суму заборгованості, яку просив позивач з визначенням еквіваленту в гривнях станом на дату ухвалення рішення суду за курсом НБУ, оскільки кредитні кошти видавались в доларах США та заборгованість також обліковувалась, відповідно в іноземній валюті.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді: