14.01.2015        

Справа № 201/284/15-ц

Провадження № 2-о/201/16/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

14 січня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Брага А.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1, заінтересована особа – Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення та належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2015 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1, заінтересована особа – Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення та належності правовстановлюючого документу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 119, 235 ЦПК України, а саме:

так, в ч. 1 ст. 234 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав;

в порушення п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України заявником не в повному обсязі зазначено поштову адресу заінтересованої особи;

заявником у якості заінтересованої особи залучено реєстраційну службу Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, проте будь-яких доказів на підтвердження звернень, у відповідності до ст. 3 ЦПК України, до служби заявник суду не надав;

В ч. 2 ст. 256 ЦПК України зазначається, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Положення ст. ст. 235, 256 ЦПК України кореспондуються з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, відповідно до якого в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

З урахуванням норми ч. 3 ст. 235 ЦПК України, (встановлює, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду), а також з урахуванням положень ч. 8 ст. 8 ЦПК України (встановлює можливість застосування аналогії закону в цивільному судочинстві) наведені вище недоліки поданої ОСОБА_1 заяви є підставами для застосування до заяви також вимог ст.119 ЦПК України та норми ч. 1 ст. 121 ЦПК України щодо залишення цієї заяви без руху із наданням заявнику строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви у відповідності до кількості осіб, що повинні приймати участь у справі з доданими до неї додатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, установивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 119, 121, 210, 234-235 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення та належності правовстановлюючого документу, – залишити без руху.

Надати позивачу строк у 1 день з дня отримання копії ухвали включно для усунення зазначеного недоліку заяви.

В разі виконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У випадках невиконання ухвали суду у зазначений термін, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: А.В. Брага