ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/97а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2007 р.
12год.30 хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом державної податкової інспекції у Маньківському районі
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 631грн. 90коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Ковальчук В.В. -за довіреністю від 29.12.2006р.;
від відповідача: не прибули.
Заявлено адміністративний позов про стягнення з відповідача у доход бюджету 631грн. 90коп. заборгованості станом на 01.12.2006р., у тому числі: 373грн. 27коп. зі сплати фінансових санкцій за порушення вимог Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі -Закон №265/95-ВР) та 258грн. 63коп. зі сплати чергових платежів з плати за торговий патент та пені за порушення строків їх внесення до бюджету.
У засіданні суду представник позивача позов підтримала з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечила, вказавши при цьому на таке:
позивач не має права на подання такого адміністративного позову;
акт перевірки від НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від НОМЕР_2 були складені Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією, а не позивачем;
позивач пропустив передбачений пп. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон №2181-ІІІ) строк давності для визначення податкових зобовязань;
позивач пропустив передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідач належним чином була повідомлена про дату, час і місце засідання суду, однак ні вона сама ні її представник в засідання суду не прибули, натомість відповідач заявила письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
21 березня 2001р. Маньківською районною державною адміністрацією була здійснена державна реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.
29 березня 2001р. відповідач була узята на податковий облік як платник податків.
21 березня 2003р. у приміщенні кафе АДРЕСА_1, Черкаської області, у якому відповідач здійснювала підприємницьку діяльність, Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена перевірка з питань дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при здійсненні нею розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. За результатами цієї перевірки був складений акт від НОМЕР_1.
Перевіркою були встановлені факти порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2, 8, 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, які проявилися у не проведенні продавцем відповідача розрахункової операції на суму 28грн. 40коп. через реєстратор розрахункових операцій, у не роздрукуванні відповідного розрахункового документа, у реалізації товарів за відсутності цінників на них у грошовій одиниці України, у застосуванні реєстратора розрахункових документів без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості.
На підставі акта від НОМЕР_1 Уманська об'єднана державна податкова інспекція 25.03.2003р. склала податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2, за яким вирішила застосувати до відповідача 380грн. фінансових санкцій, у тому числі:
142грн. фінансових санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на яку виявлена невідповідність (28грн. 40коп. х 5);
85грн. фінансових санкцій, передбачених п. 6 ст. 17 Закону №265/95-ВР за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17грн. х 5);
153грн. фінансових санкцій, передбачених ст. 23 Закону №265/95-ВР за не виставлення цінників на товари, які продаються у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний із 9 невиставлених цінників (17грн. х 9).
26 березня 2003р. Уманська об'єднана державна податкова інспекція надіслала податкове повідомлення-рішення від НОМЕР_2 відповідачу по пошті. Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення це податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 27.03.2003р.
Відповідач податкове повідомлення-рішення від НОМЕР_2 не оскаржила, а застосовані за ним фінансові санкції погасила частково на суму 6 грн. 73коп. Відповідно непогашена сума фінансових санкцій становить 373грн. 27коп.
У травні 2003р. відповідач придбала Уманської об'єднаної державної податкової інспекції торговий патент НОМЕР_3 за який не сплатила 247грн. 62коп. плати за торговий патент.
За порушення відповідачем строків сплати чергових платежів з плати за торговий патент позивач нарахував відповідачу 11грн. 01 коп. пені, передбаченої ч. 1 ст. 8 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (далі Закон №98/96-ВР), яка залишилася непогашеною.
Згідно з наказом державної податкової адміністрації в Черкаській області від 11.03.2006р. №37 Уманська об'єднана державна податкова інспекція з 01.07.2006р. була реорганізована, її правонаступником на території Маньківського району стала державна податкова інспекція у Маньківському районі.
Передбачені Законом №265/95-ВР фінансові санкції є адміністративно-господарськими санкціями, умови та порядок застосування яких регулюється як названим Законом так і іншими законодавчими актами, зокрема і Господарським кодексом України (розділ V).
Частиною 1 ст. 223 Господарського кодексу України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 Цивільного кодексу України встановлена скорочена позовна давність в один рік.
Господарський кодекс України інших строків позовної давності щодо реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення, передбачені Законом №265/96-ВР, не передбачає.
Стаття 267 Цивільного кодексу України містить такі норми:
„Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту”.
У даному випадку позивач пропустив встановлену ст. 258 Цивільного кодексу України скорочену позовну давність в один рік стосовно вимоги про стягнення 373грн. 27коп. фінансових санкцій, передбачених Законом №265/96-ВР, які за своєю правовою природою є штрафом.
Відповідач заявив у запереченнях проти позову про застосування судом позовної давності.
Названа позивачем причина пропуску ним строку позовної давності, а саме свідоме ухилення відповідачем від сплати заборгованості до бюджету незважаючи на неодноразові нагадування їй позивачем про необхідність погашення заборгованості та неподання відповідачем до податкових органів податкової звітності, за оцінкою господарського суду не є поважною причиною, оскільки ніяким чином це не заважало Уманській об'єднаній державній податковій інспекції звернутися до суду з відповідним позовом до відповідача в межах строку позовної давності.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 25.06.1991р. №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
В преамбулі Закону №2181-ІІІ зазначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податкові контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Отже, порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом з плати за торговий патент регулюється Законом №2181-ІІІ.
Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Пункт 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „податковий борг (неустойку)” визначає як, податкове зобов'язання (з у рахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Податковим зобов'язанням згідно з п. 1.2 ст.1 Закону №2181-ІІІ є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону №2181-ІІІ самостійне узгодження платником податків сум податкових зобовязань здійснюється за поданими ним до контролюючих органів податковими деклараціями, а в адміністративному чи судовому порядку - за податковими повідомленнями контролюючих органів.
Пункт 1.11 статті 1 Закону №2181-ІІІ податкову декларацію визначає як документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Законодавством не передбачено зобов'язання платників податків подавати до податкових органів податкові декларації (податкові розрахунки) з плати за торговий патент.
Позивач не довів факту узгодження в адміністративному чи судовому порядку стягуваної суми податкового зобов'язання з плати за торговий патент. На необхідність проведення такого узгодження по платі за торговий патент вказувалося у листах Державної податкової адміністрації України від НОМЕР_4, від НОМЕР_5 та у її узагальнюючому податковому роз'ясненні, затвердженому наказом від НОМЕР_6.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону . №98/96-ВР суб'єктам підприємницької діяльності за порушення ними строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З вказаної у попередньому абзаці норми слідує, що пеня нараховується по факту сплати простроченої суми чергових платежів з плати за торговий патент. Позивач же згідно з доданого до позову розрахунку нарахував стягувану суму пені на ще не сплачені відповідачем суми чергових платежів з плати за торговий патент.
З огляду на приведені вище обставини та норми законодавства адміністративний позов підлягає задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У адміністративному позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.