ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 03/2895а
"31" жовтня 2006 р.
Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В.В.,
з секретарем судового засідання Семерез М.І.,
за участю представників сторін:
від позивача: Слуцька Н.Ю., за довіреністю,
від відповідача: Омелян Н.М., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси до відкритого акціонерного товариства “Гельмязівське РТП”, Черкаська область, Золотоніський район,
с. Гельмязів
про стягнення 9533 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача 9533 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2005 році згідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги в сумі 9533 грн. не визнав.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч.3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання в 2005 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працювало від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Ст. 20 Закону передбачено, що підприємства (об’єднання), установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року, штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Отже, при невиконанні в 2005 році встановленого законом нормативу, підприємство зобов’язане сплатити штрафні санкції не пізніше 15 квітня 2006 року.
Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році у відповідача складала 40 осіб, чотири відсотки від цієї кількості складає 2.
Суд приходить до висновку, що у 2005 р. відповідач повинен був працевлаштувати інвалідів на 2 робочих місцях.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що по роду діяльності підприємство відноситься до підприємств автомобільного транспорту. На підприємстві працює 4 водія. Відповідач зробив розрахунок робочих місць для інвалідів - 4 % від загальної чисельності працюючих, крім водіїв 40 –4 = 36 : 36 х 4 % = 1,44. Стосовно ливарного виробництва відповідач зазначив, що по атестації робочих місць ливарники вакуумного відцентрового литва роботи з важкими і шкідливими умовами праці, на які в силу її специфіки він працевлаштувати інвалідів не може, через 2 і 3-х змінний режим роботи ливарної дільниці, посилаючись на те, що ст. 12. Закону України “Про охорону праці” передбачає: “Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час не допускається”. Тому на думку відповідача, вони не можуть зарахувати цих працівників до загальної чисельності з якої проводять обчислення кількості робочих місць: 40 –4 (водії) –10 (ливарники) = 26; 26 х 4 % = 1,04 (робочих місць); у 2005 р. на підприємстві відповідача працював один інвалід.
Проте, чинне законодавство не містить виключень щодо зайнятості робочих місць ні водіїв, ні ливарників, ні інших посад при обрахуванні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Факт працевлаштування відповідачем 1 інваліда позивач не оспорює. З поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 р. (форма № 10-ПІ) підписаного посадовими особами відповідача вбачається, що середня річна заробітна плата становить 9533 грн.
Факт порушення відповідачем норм законодавства про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
До встановленого законодавством терміну відповідач штрафних санкцій в установленому порядку не сплатив.
Суд вважає, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив, що ним було вжито у 2005 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і забезпечення встановлено Законом нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 9533 грн. штрафних санкцій за незаймане робоче місце інвалідом у 2005 році.
Оскільки позивач, який відповідно п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" звільнений від сплати мита, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача 95 грн. 33 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Гельмязівське РТП”, Черкаська область, Золотоніський район, с. Гельмязів, вул. Корольова, 66, код 00908656:
- 9533 грн. адміністративно-господарських санкцій на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50;
- 95 грн. 33 коп. судового збору із зарахуванням в доход до державного бюджету України стягувачем щодо якого є Золотоніська об’єднана ДПІ, отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31110095600002 банк УДК в Черкаській області МФО 854018, код 25874421, код бюджетної класифікації –22090200 символ звітності банку –095 ;
Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.В. Єфіменко