УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                2009 року лютого 10 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

             головуючого                      Лугового М.Г.

             суддів                                   Ященка В.А. Олійника В.Б.

             з участю прокурора           Паливоди Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією представника цивільного відповідача ВАТ «Полісся» на вирок Ковпаківського районного суду міста Сум від 4 грудня 2008 року, яким,

             ОСОБА_1,

             ІНФОРМАЦІЯ_1,

             відповідно до ст.55 ККУ (1960 р.) раніше не судимий,

засуджений за ст.286 ч.1 КК України на 1 рік 3 місяці виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку в доход держави, без позбавлення права на керування транспортними засобами.

             Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 563 грн.40 коп. на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження, 1 040 грн. 55 коп. на користь фінансового управління Сумської міської ради за лікування потерпілої ОСОБА_2, а також 743 грн.88 коп. на користь фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації за лікування потерпілої ОСОБА_2 Вирішено також стягнути з ВАТ «Полісся» на користь потерпілої ОСОБА_2 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2 200 грн. на відшкодування понесених витрат потерпілою, на правову допомогу з боку адвоката.

             Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 22 лютого 2008 року близько 5-ї години керуючи автомобілем ГАЗ-31029 д/номер НОМЕР_1, який належить ВАТ «Полісся» з міста Шостка, рухаючись по вулиці Баумана у місті Суми у напрямку автовокзалу порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, не справився з керуванням автомобіля і здійснив наїзд на електроопору в результаті чого, пасажиру цього автомобіля Толмачовій, були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

              Представник цивільного позивача у своїй апеляції вказує, що суд належним чином не умотивував своє рішення про необхідність задоволення цивільного позову про стягнення моральної шкоди, до того ж представник цивільного позивача вважає, що його вини у дорожньо-транспортній пригоді немає, а тому він і не повинен відшкодовувати моральну шкоду. Окрім цього, автор апеляції вважає, що компенсація витрат на надання правової допомоги не відповідає об'єму виконаної роботи захисником. З огляду на це, представник цивільного позивача просить вирок суду в частині стягнення 10 000 грн. моральної шкоди та 2 200 грн. витрат за надання правової допомоги, скасувати.

              Вислухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

              Висновки суд про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 у поданій апеляції під сумнів не ставляться.

              Що стосується вирішених по справі цивільних позовів і зокрема стягнення з ВАТ «Полісся» моральної шкоди та витрат понесених нею за надання їй правової допомоги, то колегія суддів вважає, що зазначені питання судом першої інстанції вирішені у відповідності з вимогами закону. Суд першої інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що власником автомобіля ГАЗ-31029, який став учасником ДТП в результаті якої потерпіла ОСОБА_2, є ВАТ «Полісся», а ОСОБА_1 керував цим автомобілем на підставі подорожнього листа виданого вказаним підприємством і перебував у трудових правовідносинах з цим підприємством. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.8 своєї постанови №4 від 31.03.1995 року (зі змінами від 25.05.2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах. З огляду на це, рішення суду про стягнення з ВАТ «Полісся» моральної шкоди на користь потерпілої є законним та обґрунтованим. Що стосується розміру на відшкодування моральної шкоди, то суд навів мотиви чому саме таку суму необхідно стягнути з цивільного відповідача і ці висновки суду колегія вважає правильними. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час судового розгляду справи потерпілій надавав правову допомогу професійний адвокат, як представник потерпілої ОСОБА_2. Витрати понесені на правову допомогу потерпілою підтверджуються, як договором (а.с.121) так і квитанцією про сплату коштів потерпілою (а.с.122). за таких обставин суд ухвалив правильне рішення про необхідність стягнення з цивільного відповідача коштів на користь потерпілої.

              Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що передбачених законом підстав для скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову та задоволення апеляції цивільного відповідача, немає.

              На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -

                                                              УХВАЛИЛА:

              Вирок Ковпаківського районного суду міста Сум від 4 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію представника цивільного відповідача ВАТ «Полісся» - без задоволення.

                                                                  СУДДІ:

              Луговий М.Г.                              Ященко В.А.                       Олійник В.Б.