Справа № 141/57/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2015 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
В складі: головуючого - судді Слісарчука О.М.
при секретарі Симоненко С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, у відсутність сторін, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області з позовною заявою до Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, надавши заяви, щоб справу розглянули без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області Грицай Д.М., будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 158 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із слідуючого.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з позовної заяви і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2001 року проживає у домоволодіння по АДРЕСА_1 та доглядає за будинком з господарськими будівлями.
17.10.2001 року ОСОБА_1 викупив житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 у ОСОБА_4, сплативши їй за все кошти в сумі 6000 грн. в присутності свідків, що підтверджується письмовою розпискою від 17.10.2001 року. Крім цього, ОСОБА_4, отримавши кошти за будинок, передала ключі від будинку та господарських споруд, та надала дозвіл на користування присадибною земельною ділянкою, при цьому пообіцяла оформити належний договір купівлі-продажу нотаріально на протязі трьох років.
Відповідно до довідки №748 виданої Чагівською сільською радою Оратівського району Вінницької області ОСОБА_4 після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняла спадщину шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном, а саме в травні-червні 1999 року обробляла присадибну земельну ділянку, робила поточний ремонт будинку і огорожі.
Відповідно до довідки №919 від 01.12.2014 року виданої Чагівською сільською радою Оратівського району Вінницької області згідно погосподарської книги №10 особовий рахунок №687 житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до категорії колгоспного двору. Станом на 15.04.2014 року його членами були ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.10.1997 року ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.04.1999 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_6 посвідченого секретарем Чагівської сільської ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за №184 ОСОБА_5 житловий будинок, розташований в с. Мервин Оратівського району Вінницької області і все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося заповідає ОСОБА_4.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2003 року виданого державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_4. В свідоцтві сказано, що ОСОБА_6 прийняла спадщину, проте не встигла за життя оформити спадщину ОСОБА_5
ОСОБА_4 вже переоформила земельні ділянки в порядку спадкової трансмісії після смерті своїх батька та матері, а документи на спадковий будинок не встигла переоформити.
ОСОБА_4 після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняла спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном, а саме в травні-червні 1999 року обробляла присадибну земельну ділянку, робила поточний ремонт будинку і огорожі.
З письмових свідчень від 15.01.2015 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що 17.10.2001 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, купив житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, сплативши за все 6000 грн., ОСОБА_4 отримала гроші та написала розписку в присутності двох свідків, про те, що отримала кошти за проданий ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та передала йому ключі від будинку, дала дозвіл на користування присадибною земельною ділянкою, претензій до ОСОБА_1 немає та в подальшому мати не буде. При цьому, продавець обіцяла оформити належним договір купівлі-продажу у нотаріуса на протязі трьох років, але на сьогоднішній день на неодноразові звернення ОСОБА_4 відмовляється приїхати та оформити нотаріально укладений між сторонами договір купівлі-продажу. На сьогоднішній день ОСОБА_1 більше 10 років продовжує проживати у будинку, добросовісно та безперервно користується даним нерухомим майном і земельною ділянкою, доглядає за будинком з господарськими будівлями та утримує його прибудинкову територію, постійно робить в ньому поточний ремонт.
З письмових свідчень від 15.01.2015 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, вбачається, що 17.10.2001 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, купив житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 у неї , сплативши за все 6000 грн.,а вона отримала гроші та написала розписку в присутності двох свідків, про те, що отримала кошти за проданий ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та передала йому ключі від будинку, дала дозвіл на користування присадибною земельною ділянкою, претензій до ОСОБА_1 немає та в подальшому мати не буде. При цьому, обіцяла оформити належним договір купівлі-продажу у нотаріуса на протязі трьох років, але на сьогоднішній день не в змозі оформити нотаріально укладений договір купівлі-продажу. На сьогоднішній день ОСОБА_1 більше 10 років продовжує проживати у будинку, добросовісно та безперервно користується даним нерухомим майном і земельною ділянкою, доглядає за будинком з господарськими будівлями та утримує його прибудинкову територію, постійно робить в ньому поточний ремонт. Не заперечує проти визнання право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 за набувальною давністю.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, ОСОБА_1 не поспішала оформляти договір купівлі-продажу нотаріально. На неодноразові звернення позивача із проханням оформити договір купівлі-продажу на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 нотаріально, ОСОБА_4 ухиляється.
05.12.2014 року позивач ОСОБА_1 виготовив безіменний технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ЦК України 2003 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли і продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
На підставі ст.ст. 344, 377 ЦК України, керуючись ст.ст.130, 174, 212, 214, 215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Чагівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.
СУДДЯ О.М. Слісарчук