Справа № 157/1553/14-ц
Провадження №2/157/8/15
РІШЕННЯ
Іменем України
21 січня 2015 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря - Фесь Т.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Козака М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ «НАСК «Оранта») про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди джерелом підвищеної небезпеки, та моральної шкоди. В обґрунтування вимог зазначає, що 30 листопада 2013 року о 2 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_3, керуючи по а/д Т-03-11 у с. Нуйно Камінь-Каширського району на перехресті нерівнозначних доріг автомобілем «CHERY EASTAR», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, і рухаючись по другорядній дорозі, у порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України, не дав дорогу автомобілю «OPEL ASTRA», номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів і вони отримали механічні пошкодження. Постановою Камінь-Каширського районного суду винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_3, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ВАТ «НАСК «Оранта». На ремонт пошкодженого автомобіля «OPEL ASTRA» ним було витрачено 45000 грн. Окрім того, йому спричинена моральна шкода, оскільки у зв'язку з пошкодженнями та ремонтом автомобіля переживав, хвилювався, не міг користуватися своїм транспортним засобом, був переповнений негативними емоціями. Просить стягнути з відповідачів 45000 грн. майнової шкоди, 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зменшив позовні вимоги: просив стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» 30685 грн. майнової шкоди, зі страхової компанії та відповідача ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди та судові витрати, а також повернути йому зайво сплачений судовий збір.
Представник відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» Козак М.В. у судовому засіданні позовні вимоги в частині відшкодування позивачу 30685 грн. майнової шкоди визнав повністю, а в частині стягнення зі страхової компанії моральної шкоди заперечив, мотивуючи тим, що відшкодування страховиком моральної шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням автомобіля, чинним законодавством України не передбачено.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України (далі - ЦК) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, здійснюється обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі і шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу.
Судом встановлено, що 30 листопада 2013 року о 2 год. 30 хв. на а/д Т-03-11 у с. Нуйно Камінь-Каширського району ОСОБА_3, керуючи на перехресті нерівнозначних доріг автомобілем «CHERY EASTAR», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, і рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю «OPEL ASTRA», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_1, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів і вони отримали механічні пошкодження. З постанови Камінь-Каширського районного суду від 12 грудня 2013 року вбачається, що винним у цій дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача ОСОБА_3, який порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (а.с. 70).
Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, дорожньо-транспортна пригода 30 листопада 2013 року сталася з вини водія автомобіля «CHERY EASTAR» ОСОБА_3 і саме його вині, неправомірні дії знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із майновою шкодою, завданою позивачу пошкодженням автомобіля «OPEL ASTRA».
Як вбачається зі схеми дорожньо-транспортної пригоди та протоколу огляду транспортного засобу від 30.11.2013 року, автомобіль під керуванням позивача внаслідок зіткнення отримав такі пошкодження: деформована передня та права частина автомобіля, пошкоджено кріплення переднього та заднього правого колеса, наявна тріщина вітрового скла (а.с. 67).
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5601668, цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водія ОСОБА_3, як законного володільця забезпеченого транспортного засобу «CHERY EASTAR», номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», строк дії полісу з 20.08.2013 року до 19.08.2014 року включно, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн. (а.с. 44).
Представник відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» Козак М.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування останньому майнової шкоди в сумі 30685 грн., завданої пошкодженням автомобіля, визнав повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки визнання представником ВАТ «НАСК «Оранта» Козаком М.В. позову в частині заявлених позивачем вимог про відшкодування майнової шкоди не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити, стягнувши з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 30865 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами і доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідач ОСОБА_3, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду (правопорушення), в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_1, заподіяв останньому моральну шкоду, що виразилась у моральних стражданнях, а саме, позивач переживав з приводу пошкодження належного йому автомобіля, втратив можливість користуватися належним йому транспортним засобом, що створило для нього незручності та клопіт, був порушений звичний ритм його життя.
З урахуванням наведеного, ступеня вини відповідача ОСОБА_3, моральних страждань позивача ОСОБА_1 та змін у його житті у зв'язку з пошкодженням автомобіля, а також беручи до уваги вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що належним і достатнім розміром відшкодування моральної шкоди позивачеві має бути 2000 грн., які необхідно стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_3
Підстави для стягнення завданої позивачу ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля моральної шкоди з ВАТ «НАСК «Оранта» відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При подачі позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір за вимогу про відшкодування майнової шкоди у розмірі 450 грн., а за вимогу про стягнення моральної шкоди - 243,60 грн.
Беручи до уваги, що позов ОСОБА_1 до ВАТ «НАСК «Оранта» у частині стягнення майнової шкоди задоволено на 100 %, то з відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 належить стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати у розмірі 306,85 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 було зменшено позовні вимоги, а тому судовий збір у розмірі переплаченої суми 143,15 грн. (450 - 306,85 = 143,15) позивачу необхідно повернути.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди задоволено на 40 %, а тому з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь позивача 97,44 грн. судових витрат.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 22, 28, 30 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 30685 гривень (тридцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) у відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 306 гривень (триста шість) 85 копійок судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2000 гривень (дві тисячі) у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, та 97 гривень (дев'яносто сім) 44 копійки судових витрат.
В решті позову відмовити.
Управлінню Державної казначейської служби України у Камінь-Каширському районі Волинської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 виданий Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області 13 жовтня 2011 року) зайво сплачений ним у Камінь-Каширському відділенні ПАТ КБ «Надра» Волинської області за квитанцією № к12/Н/37 від 17 листопада 2014 року судовий збір у розмірі 143 гривні (сто сорок три) 15 копійок.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: О. В. Антонюк