Справа № 392/358/14-ц
2/392/1/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2015 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Бугайченко Т.А. при секретарі Кас»ян З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мала Виска справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної затопленням квартири
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної затопленням квартири. Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_3, 30.08.1994 року на підставі договору купівлі-продажу придбали квартиру АДРЕСА_2. 13.06.2001 року шлюб між ними було розірвано, але поділ спільної сумісної власності подружжя не здійснювався, у зв»язку з цим на підставі ст. 60 СК України ОСОБА_1 являється одним із співвласників квартири. 17.09.2013 року та 10.10.2013 року внаслідок витоку води з квартири АДРЕСА_1, що знаходиться поверхом вище та належить відповідачу по справі, відбулось затоплення квартири АДРЕСА_2, співвласником якої являється ОСОБА_1 Затоплення зафіксовано актами від 17.09.2013 року та від 10.10.2013 року, відповідно до яких , причиною затоплення являється витік води в туалеті квартири АДРЕСА_1 в місці встановлення обладнання для підігріву води (бойлера), в результаті перегріву води в бойлері та несправності клапана кипляча вода зруйнувала неякісне пластикове з»єднання квартирного водопроводу з загальним. В результаті цього в квартирі АДРЕСА_2 відбулось зволоження стін та стелі кухні, коридору, ванної кімнати, житлових кімнат № 4,6, 7, зволоження частини стелі та стін. В коридорі на поверхні стін та стелі сліди замокання, жовті розводи, плями, набухання шпалер, їх відставання. У ванній кімнаті замокання стіни та стелі, зволоження перегородки між кімнатою та ванною кімнатою (санвузлом). Затоплення стелі впродовж всієї кімнати № 7, часткове затоплення стелі та стіни в кімнатах № 6,4 . Ринкова вартість ремонтних робіт з відновлення квартири згідно звіту про незалежну оцінку по визначенню матеріальних збитків квартири після заливу становить 10 992 грн. Відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати збитки. В зв»язку з затопленням квартири ОСОБА_1 зазнала моральних страждань, які оцінює в 5000 грн та просить стягнути з відповідача. Крім того просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 10 992 грн, вартість незалежної оцінки з визначення матеріальних збитків, яка становить 1800 грн, витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн та судовий збір.
Ухвалою суду від 23 грудня 2014 року до участі у справі в якостя тертьої особи, як співвласника квартири з якої сталось затоплення , було залучено ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того позивач пояснила, що після затоплення відразу почала здійснювати ремонтні роботи, оскільки проживати в таких умовах було неможливо. Не заперечувала того, що відповідачка пропонувала їй 1500 грн в рахунок відшкодування завданих збитків та власні послуги щодо відновлення ремонту, але вона відмовилась від них оскільки ОСОБА_2 на її пропозицію, оформити все документально відмовилась.
Відповідач та її представник позовні вимоги визнали частково. ОСОБА_2 не заперечувала того факту, що затоплення квартири позивачки сталось з її вини та визнала факти завдання нею шкоди, які викладені у позовній заяві та в актах обстеження квартири. ІІ син - ОСОБА_4 в квартирі не проживає з більше шести років і до затоплення не має жодного відношення. Вказала на те, що їй дійсно відомо, що позивачка для здійснення ремонту та усунення наслідків затоплення квартири наймала спеціалістів з ремонтних робіт , але позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди визнала частково на суму 4268 грн, посилаючись на те, що розрахунки виконаних робіт, особами, які здійснювали ремонтні родоти в квартирі позивачки , проводились господарським способом. У задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу просила відмовити, посилаючись на їх безпідставність.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, відповідно до п.8 ст. 76 ЦПК України, вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився , надіслав заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників , показання свідків, вивчивши подані сторонами докази , суд приходить до висновку щодо часткового задоволення вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, власником квартири АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі продажу від 30 серпня 1994 року являється ОСОБА_3 Вказана квартира була придбана в період перебування ОСОБА_3 в шлюбних відносинах з ОСОБА_1, що підтверджується відповідними відомостями внесеними в паспорт позивача (а.с. 6). Починаючи з 5 вересня 1995 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у вказаній квартирі та в силу ст . 60 СК України вважається її співвласником.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1, з якої сталось затоплення , належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6
17 вересня 2013 року та 10 жовтня 2013 року з вини відповідача відбулись затоплення квартири АДРЕСА_2 . Причиною затоплення являється витік води в туалеті квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться поверхом вище, в місці встановлення обладнання для підігріву води (бойлера), в результаті перегріву води в бойлері та несправності клапана кипляча вода зруйнувала неякісне пластикове з»єднання квартирного водопроводу з загальним. В результаті цього в квартирі АДРЕСА_2 відбулось зволоження стін та стелі кухні, коридору, ванної кімнати, житлових кімнат № 4,6, 7, зволоження частини стелі та стін. В коридорі на поверхні стін та стелі сліди замокання, жовті розводи, плями, набухання шпалер, їх відставання. У ванній кімнаті замокання стіни та стелі, зволоження перегородки між кімнатою та ванною кімнатою (санвузлом). Затоплення стелі впродовж всієї кімнати № 7, часткове затоплення стелі та стіни в кімнатах № 6,4. Власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 Вказані обставини визнані сторонами та в силу ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Відповідно висновку експерта № 547, 548 від 24.10.2014 року, наданого стороною відповідача, вартість ремонтно-відновлювальних робіт по відновленю опоряджувальних покриттів у приміщенні квартири АДРЕСА_2 внаслідок затоплення з вище розташованої квартири АДРЕСА_1, з урахуванням ринкових відносин при виконанні робіт підрядною будівельною організацією складає 7722 грн, а при виконанні робіт господарським способом по прямим витратам складає 4268 грн. Вартість проведеної експертизи склала 2656 грн 80 коп.
Розмір матеріальної шкоди завданої позивачці також частково підтверджується наданими нею квитанціями.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, ч.2 вказаної статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З аналізу вказаних норм закону витікає, що обов'язковою умовою виникнення зобов'язання відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди є вина особи, яка її завдала. Разом з тим, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, частина 4 цієї статті вказує на те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. В розумінні ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується й розпоряджається своїм майном за своїм розсудом, однак відповідно до частини 4 наведеної норми - власність зобов'язує, не можна використати право власності на шкоду правам громадян, що припускає відповідальність власника за неналежне використання своїх прав.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати належне йому майно. Відповідно до вимог ст.ст. 177,179 Житлового кодексу України - громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного обладнання, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 власник і наймач квартири зобов'язаний не допускати виконання робіт і інших дій, які спричиняють псування приміщень, приладів, обладнання будинку, порушують умови проживання громадян, слід додержувати вимоги нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.
Відповідно до п.18 цих Правил, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної та іншої безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Так, надаючи оцінку доказам суд не приймає до уваги як доказ вартості ремонтних робіт з відновлення затопленої квартири звіт суб»єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 про визначення матеріального збутку квартири після заливу, оскільки на час надання вказаного звіту ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України попереджена не була та термін дії її свідоцтва про право на зайняття експертною діяльністю згідно даних Державного реєстру атестованих судових експертів, станом на 27.12.2005 року є недійсним.
Також суд не приймає до уваги договір підряду № 16 від 18 грудня 2014 року, оскільки вказаний договір був укладений після проведення судової будівельно-технічної експертизи, під час розгляду справи , а відповідно до вимог ч.2 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.
Також суд не приймає до уваги товарні чеки надані позивачем (а.с.134), оскільки з іх змісту не можливо встановити ні вид товару, який придбавався, ні дату його придбання ні ціну.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, що завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідач не заперечувала того факту, що позивачкою здійснювався ремон та його відновлення після затоплення, за допомогою спеціалістів - будівельників, також дана обставина частково підтверджується копією договору від 29 листопада 2013 року , укладеного між позивачкою та ФОП ОСОБА_8 про виконання ремонтних робіт .
Вирішуючи питання про покладення обов»язку відшкодувати завдані збитки, суд вважає за необхідне їх відшкодування покласти саме на ОСОБА_2, оскільки затоплення сталось з її вини.
Враховуючи, що згідно висновку експерта вартість ремонтно-відновлювальних робіт по відновленю квартири АДРЕСА_2 внаслідок затоплення складає 7722 грн, позивачка являється співвласником вказаної квартири, а ОСОБА_3 (інший співвласник квартири ) з вимогами про відшкодування завданої шкоди до відповідача не звертався, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки половину суми завданих збитків, яка з вирахуванням вартості проведеної відповідачкою експертизи складає 1204 грн 20 коп.
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд враховує роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та беручи до уваги конкретні обставини по справі, неодноразові затоплення квартири відповідачкою, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, внаслідок із затопленням її квартири, пошкодженням майна, та докладанням додаткових зусиль для відновлення життєдіяльності суд вважає, необхідним стягнути із відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, який підлягає відшкодуванню, суд зазначає наступне.
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу в порядку ст.88 ЦПК України, суд враховує , що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК)
З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2014 року позивач уклала з адвокатом ОСОБА_9 договір про надання правової допомоги. Згідно з квитанцією позивачем здійснена оплата за надання його послуг у розмірі 1500грн.(а.с.61-64).
На підставі ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» , розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Адвокат ОСОБА_9 брав участь в судових засіданнях 25.03.2014 року, 11.12.2014 року, 23.12.2014року , 15.01.2015 року та 28.01.2015 року, загальною тривалістю 272 хвилини .
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1 500 грн (виходячи з розміру заявлених вимог ) цілком обґрунтовані, оскільки такі витрати пов'язані з оплатою правової допомоги фахівця у галузі права та підтверджені документально.
В порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 3,10,11,60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1204 грн 20 коп. вартості ремонтно-відновлювальних робіт по відновленю квартири, 1500 грн моральної шкоди , 1500 грн витрат на правову допомогу, 243 грн 60 коп. судового збору, а всього 4 447 (чотири тисячі чотириста сорок сім) грн. 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.
Суддя: Т.А.Бугайченко