Справа № 352/3249/13-ц

Провадження № 22-ц/779/154/2015

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.

секретаря Драганчук У.М.

з участю апелянтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням головного державного виконавця ВДВС Тисменицького РУЮ Гаєвського В.В. про примусове проникнення до житлового будинку за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду від 24 листопада 2014 року подання головного державного виконавця ВДВС Тисменицького РУЮ Гаєвського В.В. задоволено та надано дозвіл на примусове проникнення до житлового будинку АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3, де проживає боржник ОСОБА_2, для проведення опису і арешту майна боржника.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких посилаються на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт ОСОБА_2 зазначає, що не відповідають дійсності твердження державного виконавця про те, що йому чинилися перешкоди в доступі до будинку, в якому він проживає, проведенні опису та арешту майна. 30.05.2014 року, 30.07.2014 року та 13.08.2014 року державний виконавець Гаєвський В.В. був у вказаному будинку, і кожного разу йому надавалась можливість безперешкодного доступу, як до самого будинку, так і до мансардного приміщення, яке він в будинку займає. При цьому, не виявивши в будинку майна боржника, державний виконавець за відсутності понятих розпочав складати акт опису та арешту майна і включив до цього опису три телевізори, які перебували поза межами приміщення, яке він в будинку займає, право власності на які належить третім особам. Власник будинку не погоджувався на опис та арешт державним виконавцем, під виглядом майна боржника, майна, що є власністю третіх осіб. Оскаржуваною ухвалою суд фактично надав державному виконавцю можливість безперешкодного вилучення з будинку майна не боржника, оскільки його там немає, а майна третіх осіб.

У зв'язку з наведеним просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання про примусове проникнення до житлового будинку АДРЕСА_1 відмовити.

Апелянт ОСОБА_3 вказує, що пунктом 10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» чітко встановлено, що державний виконавець може звертатися до суду про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння іншої особи виключно у випадку, коли у цієї іншої особи перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. ОСОБА_2 проживає у його будинку, однак власного майна в даному будинку немає. На підтвердження відсутності майна боржника ОСОБА_2 в його будинку він та інші жильці цього будинку надали державному виконавцю пакет документів. В процесі здійснення виконавчих дій державний виконавець тричі відвідував його будинок, проте ні виявив, ні встановив наявність в його будинку майна боржника. У своєму поданні державний виконавець не навів жодних фактів, посилань чи доказів з наведеного приводу. Задовольняючи таке подання, суд постановив невмотивовану ухвалу, яка підлягає скасуванню.

Також ОСОБА_3 зауважує, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року, яка не набрала законної сили, встановлено факт протиправних дій державного виконавця Гаєвського В.В. в його будинку.

З наведених підстав просить ухвалу Тисменицького районного суду від 24 листопада 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання про примусове проникнення до житлового будинку відмовити.

У засіданні апеляційного суду апелянти доводи апеляційних скарг підтримали з наведених у них мотивів.

Представник відділу ДВС Тисменицького РУЮ та стягувач ОСОБА_5 у засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянтів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у відділі державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції перебуває на виконанні зведене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих документів, по яких боржником являється ОСОБА_2, а саме: виконавчого листа №352/3249/13-ц, виданого 01.04.2014 року Тисменицьким районним судом про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 112 074,40 грн. боргу, виконавчого листа №352/3248/13-ц, виданого 01.04.2014 року Тисменицьким районним судом про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 107 074,40 грн. боргу та виконавчого листа №352/3247/13-ц, виданого 01.04.2014 року Тисменицьким районним судом про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 112 074,40 грн. боргу.

Задовольняючи подання головного державного виконавця ВДВС Тисменицького РУЮ Гаєвського В.В. про примусове проникнення до житлового будинку АДРЕСА_1, де проживає боржник ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що боржник та його батько ОСОБА_3 - власник будинку, де проживає боржник, чинять перешкоди у проведенні виконавчих дій або взагалі не відкривають вхідних дверей будинку, а тому доцільним є задоволення подання про примусове проникнення до житлового будинку за місцем проживання боржника.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

В силу дії ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, боржник ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_3 перешкоджали державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій, що підтверджується Актами державного виконавця від 27.05.2014 року (а.с. 62), від 30.05.2014 року (а.с. 63) та від 13.08.2014 року (а.с. 65).

Доводи апелянтів про те, що державний виконавець, не перевіривши наявність майна боржника в будинку, в якому останній проживає, не вправі вимагати впустити його в будинок для вчинення виконання виконавчих дій, не узгоджуються з вищенаведеними нормами матеріального та процесуального права.

За наведених обставин суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість подання головного державного виконавця ВДВС Тисменицького РУЮ Гаєвського В.В. про примусове проникнення до житлового будинку АДРЕСА_1, де проживає боржник ОСОБА_2

Розглянувши справу в межах поданого подання та в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Ясеновенко Л.В.