Справа № 344/8797/13-ц
Провадження № 22-ц/779/248/2015
Категорія 53
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді Фединяка В.Д.
суддів: Ковалюка Я.Ю.,Шишка А.І.
секретаря Петрів Д.Б.
з участю ОСОБА_2
представника КО» Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка» Ротару В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського міського парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2013 року,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом, просила поновити їй строк звернення до суду з позовом, зобов'язати Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка здійснити відповідні внески до Пенсійного фонду України за період її перебування у вимушеному прогулі з вини відповідача з 20 вересня 2008 року до 13 серпня 2009 року, а також відшкодувати завдану моральну шкоду. Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, її було поновлено на роботі на посаді двірника Івано-Франківського міського парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 19 вересня 2008 року до 11 серпня 2009 року. Проте після поновлення на роботі роботодавець не перерахував до Пенсійного фонду України відповідних внесків за період її перебування у вимушеному прогулі. Просила зобов'язати відповідача перерахувати до Пенсійного фонду України відповідних внесків за період її перебування у вимушеному прогулі із 20 вересня 2008 року по 13 серпня 2009 року та стягнути на її користь 3000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено в позові.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що нею пропущено строк позовної давності з поважних причин, так як після смерті чоловіка хворіла, а тому не мала змоги подати позов.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити скаргу.
Представник КО « Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка" вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову за пропуском позовної давності за захистом порушеного права, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про поновлення позивачку на роботі ухвалено 11 серпня 2009 року, а з позовом до суду за захистом порушеного права остання звернулась 07 червня 2003 року, тобто після спливу позовної давності.
Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2009 року ОСОБА_2 поновлено на роботі двірником Івано-Франківського міського парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 19 вересня 2008 року по 11 серпня 2009 року. Зазначене рішення суду виконано в серпні 2009 року.
У жовтні 2009 року позивач припинила трудові відносини з відповідачем. 07 червня 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом посилаючись на те, що роботодавець - КО « Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка" не перерахував до Пенсійного фонду України відповідні внески за неї як застраховану особу внаслідок чого Пенсійний фонд України не проводить перерахунок раніше призначену їй пенсію. Тому просила зобов'язати відповідача перерахувати до Пенсійного фонду України відповідних внесків за період її перебування у вимушеному прогулі із 20 вересня 2008 року по 13 серпня 2009 року та стягнути на її користь 3000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, є страхувальниками для осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
Згідно з положеннями статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах КО « Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка", відповідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Зазначені обставини визнані сторонами і в силу ч.1ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Також встановлено, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2009 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі двірником Івано-Франківського міського парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка та стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 19 вересня 2008 року по 11 серпня 2009 року. виконано в серпні 2009 року та у жовтні 2009 року позивач припинила трудові відносини з відповідачем. Проте, КО « Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка" за час вимушеного прогулу не перераховував до Пенсійного фонду України відповідні страхові внески за позивачку як застраховану особу .Даний факт підтверджується інформацією Пенсійного фонду України від 26.07.2010 року (а.с.) та копіями платіжних доручень №168 і №169 від 18 червня 2014 року про перерахунок страхових внесків на середній заробіток ОСОБА_2 за рішенням суду (а.с.)
Отже, встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач своєчасно не перераховував до Пенсійного фонду України відповідні страхові внески за позивачку як застраховану особу внаслідок чого порушено право останньої на своєчасний перерахунок раніше призначеної пенсії встановлене ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Суд відхиляє подане відповідачем платіжне доручення №6 від 19 січня 2010 року про перерахунок внесків до пенсійного фонду, оскільки в цьому платіжному дорученні не міститься даних про перерахунок страхових внесків за позивачку. Крім цього, зазначений доказ спростовується копіями платіжних доручень №168 і №169 про перерахунок страхових внесків на середній заробіток ОСОБА_2 за рішенням суду 18 червня 2014 року (а.с.).
Разом з тим, позивачці слід відмовити у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача перерахувати до Пенсійного фонду України страхові внески за період її перебування у вимушеному прогулі із 20 вересня 2008 року по 13 серпня 2009 року, так як зазначені вимоги вже виконані.
Згідно із ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як роз'яснено у п. 5 постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз'яснення Пленуму Верховного Суду України із цих питань, даних у п. 9 постанови від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та визначає моральну шкоду з врахуванням характеру та обсягу заподіяних їй моральних і фізичних страждань, з ступеня вини відповідача та інших обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з серпня 2009 року по 18 червня 2014 року до Пенсійного фонду України не перераховував відповідні страхові внески за позивачку як застраховану особу внаслідок чого остання не мала змоги на своєчасний перерахунок раніше призначеної пенсії, в неї змінився спосіб життя, що негативно позначилось на стані здоров'я.
Враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров'я позивачки , істотність вимушених змін в її життєвих стосунках та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості на користь позивачки слід стягнути 600 грн. моральної шкоди.
Крім цього, підлягає поновленню строк звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, так як пропущений через несвоєчасне повідомлення позивачки про не перераховування страхових внесків за позивачку як застраховану особу.
За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду за захистом порушеного права.
Позов ОСОБА_2 до КО « Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка" задовольнити частково.
Стягнути з КО « Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка" на користь ОСОБА_2 600 грн.(шістсот гривень) у відшкодування моральної шкоди.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.Д.Фединяк
Судді: Я.Ю.Ковалюк
А.І.Шишко