АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6623/14-ц Номер провадження 22-ц/786/246/15Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Триголова В.М.

суддів: Бондаревської С.М.. Дорош А.І.,

при секретарі: Коваль А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 01 грудня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання замінити товар, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 01 грудня 2014 рокув задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання замінити товар, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням районного суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідача повернути кошти за товар та стягнути 30 000 грн. моральної шкоди. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Нормами ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено перелік прав споживача у разі придбання ним товару неналежної якості. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. А у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Разом з тим, в силу норм ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимога щодо повернення сплаченої за товар суми може мати місце за умови виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи.

Істотним недоліком в силу п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Судом першої інстанці встановлено, що позивач ОСОБА_3 14 серпня 2014 року у відповідача ПП ОСОБА_4, в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1, придбав мобільний телефон «Lenovo А278Т», вартістю 740 грн. Придбання товару підтверджується товарним чеком та не оспорювалося відповідачем по справі.

У своєму позові ОСОБА_3 вказував, що 25 вересня 2014 року звернувся до продавця з вимогою замінити телефон на аналогічний чи повернути кошти через незадовільний стан телефону, але йому було відмовлено.

Згідно з вимогами ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За нормами ст. 59 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, звертаючись до суду з вимогою про повернення сплаченої за товар суми, позивач ОСОБА_3 жодних належних та обгрунтованих доказів на підтвердження обставин як істотних, так і будь-яких недоліків товару, не надав. Твердження позивача про те, що недоліком придбаного ним мобільного телефону є те, що акумуляторна батарея до мобільного телефону розряджалася, в силу норми п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» не може свідчити про істотність недоліків товару.

За таких обставин, вирішуючи справу в межах наданих до доказів та матеріалів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем не доведено ту обставину, що придбаний ним у відповідача товар має будь-які недоліки, які є істотними.

Нормами Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право позивача на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми (про що заявлено вимогу позивачем) виключно у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи.

Оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставини виявлення істотних недоліків товару, суд вірно прийшов до висновку, що вимоги про стягнення сплаченої за товар грошової суми та про заміну телефону є безпідставними.

За правилами ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Виходячи з положень статті 711 Цивільного кодексу України, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" № 3390-VI від 19.05.2011 року, яким внесено зміни в положення пункту 5 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів", що передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), визначено термін такої шкоди - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект (п. 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону».

Таким чином, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) тільки за умови, що така шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть у зв'язку з придбанням товару неналежної якості.

Враховуючи, що підстав вважати, що внаслідок недоліків товару позивачу було завдано такої шкоди немає, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди саме в порядку, визначеному Законом України «Про захист прав споживачів», є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 на ту обставину, що відповідачем було порушено його право на отримання достовірної інформації про товар, а, отже, він має право вимагати повернення сплачених ним коштів.

Так, за нормами ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). При цьому передбачено, що зазначена інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Частиною 7 ст. 15 Закону також передбачено, що виключно у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Жодних доказів на підтвердження виникнення умов, зазначених в ч. 7 ст. 15 Закону, позивачем суду надано не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні, оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 01 грудня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: С.М. Бондаревська

А.І. Дорош