Справа № 372/5355/14-ц

провадження № 2-81/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мори О.М.,

при секретарі Рудніцькій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2014 року Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії.

В позовних вимогах зазначає, що 29 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за номером 873, предметом якого є належна Позивачу на праві власності Земельна ділянка та Житловий будинок.

29 жовтня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Договір про задоволення вимог іпотекодержателя Договір іпотеки та Договір про задоволення вимог, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за номером 875, предметом якого є належна Позивачу на праві власності Земельна ділянка та Житловий будинок.

В позовних вимогах зазначає, що Договір іпотеки не відповідає вимогам діючого законодавства України. Предметом договору іпотеки є земельна ділянка, яку Позивач набув у власність для ведення фермерського господарства, що відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення. Заставодержателем за договором іпотеки виступив Відповідач, який не є банківською установою. Таким чином, зміст договору іпотеки суперечить акту цивільного законодавства, статті 133 ЗК України, оскільки відповідно до цього договору заставодержателем зазначених земельних ділянок виступила фізична особа, яка не є банком, тому договір іпотеки має бути визнаний недійним.

Крім того зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 13-1 закону України «Про нотаріат» зазначено, що Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна буз и зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Спірний Договір іпотеки та Договір про задоволення вимог, всупереч вимогам ст. 55 Закону України "Про нотаріат", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, поза межами його нотаріального округу, оскільки місцезнаходження нерухомого майна, яке є предметом спірного договору - Київська область, Обухівський район; місце реєстрації сторін спірного правочину Київська область (позивач) та місто Дніпропетровськ (відповідач).

Частиною 4 статті 55 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, яка діяла на момент посвідчення нотаріусом спірного договору) передбачено, що посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Як підсумок, всупереч вимогам ст. 55 Закону України "Про нотаріат", Договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться та щодо сторін, що зареєстровані та проживають поза межами його нотаріального округу.

Посилаючись на норми Цивільного кодексу України просить визнати недійсними спільні договори.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволені відмовити.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи позовні вимоги суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку" вказано, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ст. 39 Закону України, "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону, пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За приписом частини 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 2 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 спірні договори були укладені з дотриманням вимог законодавства України. Приватним нотаріусом здійснено перевірку нерухомого майна, в ході якої встановлено, що інформація щодо перебування під іпотекою чи податковою заставою майна зазначеного в договорі іпотеки відсутня.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, або одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.. 203 цього Кодексу.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів щодо укладення спірного договору.

Договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України та посвідчений нотаріально.

У зв'язку з відмовою у задоволені позову про визнання недійсними спірних договорів не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження іпотекою нерухомого майна, зазначеного в Договорі іпотеки від 29.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстрованого в реєстрі за номером 873.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, позивачем у справі належних доказів на підтвердження вимог не наведено а його доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 57, 60, 66, 88, 154, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

З моменту набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року а саме:

скасувати арешт накладений на житловий будинок (реєстраційний номер 183457832231) за адресою Київська область, Обухівський район, Нещерівська с/рада, садове товариство «Дрімленд», обслуговуючий кооператив, будинок 41 (сорок один), що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія САК №286008, індексний номер 11014515, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області 16.10.2013 року та земельну ділянка 3223186200:06:010:0145, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №32208 від 29.12.2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100219, виданого 20.03.2009 року;

скасувати заборону Реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції реєструвати право власності на житловий будинок (реєстраційний номер 183457832231) за адресою Київська область, Обухівський район, Нещерівська с/рада, садове товариство «Дрімленд», обслуговуючий кооператив, будинок 41 (сорок один), що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія САК №286008, індексний номер 11014515, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області 16.10.2013 року та земельну ділянку 3223186200:06:010:0145, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №32208 від 29.12.2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100219, виданого 20.03.2009 року на ім'я ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на Договору іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за номером873 та/або Договору про задоволення вимог іпотеко держателя від 29.10.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за номером 875;

скасувати заборону ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)здійснювати будь-які дії, направлені на звернення стягнення на житловий будинок (реєстраційний номер 183457832231) за адресою Київська область, Обухівський район, Нещерівська с/рада, садове товариство «Дрімленд», обслуговуючий кооператив, будинок 41 (сорок один), що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія САК №286008, індексний номер 11014515, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області 16.10.2013 року та земельну ділянку 3223186200:06:010:0145, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №32208 від 29.12.2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100219, виданого 20.03.2009 року на підставі Договору іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за номером 873 та/або Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 29.10.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за номером 875.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

СуддяМора О. М.