Копія:
Справа № 138/3570/14-ц Провадження № 22-ц/772/448/2015Головуючий в суді першої інстанції Лисенко Т. Ю.
Категорія 69Доповідач Стадник І. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
27 січня 2015 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого, судді Стадника І.М.,
Суддів: Міхасішина І.В. , Шемети Т.М.,
при секретарі: Куленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року за матеріалами заяви ОСОБА_2, заінтересована особа - Могилів-Подільське міськрайонне управління юстиції Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановила:
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Могилів-Подільське міськрайонне управління юстиції Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, заявник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та передати питання на судовий новий розгляд.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити.
Від заінтересованої особи - Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції суду апеляційному суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що після смерті її чоловіка, який був засновником та головою фермерського господарства, вона здійснює управління даним господарством як його правонаступник. Однак при зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на фермерське господарство, їй було відмовлено, оскільки за діючим на час створення господарства законодавством воно є юридичною особою і не може бути предметом спадкування.
Тому заявник просила встановити юридичний факт, що вона фактично є членом фермерського господарства «Надія плюс», розташованого на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Відмовляючи у відкритті провадження в цивільній справі суд першої інстанції, керуючись частиною 4 статті 256 ЦПК України вірно виходив з того, що заявник фактично бажає здійснити захист своїх прав як спадкоємця після смерті її чоловіка та набути право в порядку спадкування на фермерське господарство, як на цілісний майновий комплекс, що є спором про право.
Такий висновок суду першої інстанції є вірним і зроблений відповідно до норм процесуального права.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1ст. 234 ЦПК України)
Пунктом 5 частини 2 статті 234 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 256 ЦПК України, який не є вичерпним.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Визначальною ознакою, яка характеризує окреме провадження як вид цивільного судочинства - це є безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження.
Як вбачається із змісту заяви ОСОБА_2 просить встановити факт про те, що вона є членом фермерського господарства з метою подальшого продовження статутної діяльності господарства на правах голови господарства і набуття права внесення відповідних змін до статуту господарства та їх реєстрації у відповідних державних реєстраційних органах.
Водночас заявник посилається на те, що державним нотаріусом Могилів-Подільської районної державної нотаріальної контори 12.08.2014 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ФГ «Надія плюс» як юридична особа не може бути предметом спадкування.
Зазначене спростовує посилання апелянта на те, що подання нею заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не пов'язане з вирішенням спору про право.
Відповідно до частини 4 статті 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідне роз'яснення міститься у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Не можуть бути прийняті до уваги й твердження апелянта про те, що встановлення юридичного факту її членства уфермерському господарстві «Надія плюс» необхідно їй для подальшого продовження статутної діяльності господарства на правах його голови і набуття права внесення відповідних змін до статуту господарства та їх реєстрації у відповідних реєстраційних органах.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 19.06.2003 року №973-IV«Про фермерське господарство» при створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 4 Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.
Статутом фермерського господарства «Надія плюс» передбачено (п. 1.3), що головою господарства є його засновник або особа, що є його правонаступником.
Ні в Законі, ні в статуті господарства не вказано, що правонаступником його голови може бути лише член господарства.
Таким чином, ухвала Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляції висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України слід відхилити, а ухвалу - залишити без змін.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.
Судді: /підпис/ Міхасішин І.В.
/підпис/ Шемета Т.М.
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду Стадник І.М.