Судове рішення #405755
2/311-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И


15.01.2007                                                                Справа №  2/311-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одеса-Мотор-Сервіс", м.Одеса

до Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства, м.Херсон  

про   стягнення 151926,50 грн.


за участю

представників сторін:

від  позивача - Дротенко Т.Ф., довіреність від 15.01.2007р. № 10/1

від   відповідача  - Деменко М.І., довіреність від 21.07.2006 року


в с т а н о в и в:


Відкрите акціонерне товариство  "Одеса-Мотор-Сервіс" звернулось до суду з позовом до Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства про стягнення 12000,00 грн. заборгованості за оренду майна, 38947,50 грн. пені, 91022,00 грн. витрат на проведення робіт  з відновлення асфальтобетонного покриття, 9 957,18 грн. на придбання 7 бетонних плит огорожі та в'їздних металевих воріт. (а.с.2-3)

В ході розгляду справи позивач зменшив суму заборгованості з орендної плати до 3000,00 грн., а розмір пені збільшив до 41 977,50 грн., залишивши інші позовні вимоги без змін (а.с.58-59).

Позовні вимоги ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" ґрунтуються на ствердженні позивача про наявність боргу за договором оренди від 01.11.2003 року в сумі 3000,00 грн., а також пошкодженні відповідачем 7 бетонних плит, металевих  воріт, 990 кв.метрів асфальтового покриття орендної ділянки, нарахуванні пені за несвоєчасні розрахунки з орендної плати.

У судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав позовні вимоги ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" з посиланням на надані докази і матеріали справи та просив стягнути на його користь 3000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 41977,50 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі договору оренди від 01.11.2003 року, 9957,18 грн. за пошкодження 7 плит огорожі та втрачені в'їздні металеві ворота, 91022,00 грн. на будівництво дорожнього покриття, а також судові витрати по справі.

Відповідач позов визнав частково, лише по сплаті 3000,00 грн. орендної плати. В іншій частині ХМКШБП позовні вимоги вважає безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши правовідносини  сторін, заслухавши їх представників, суд вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

01.11.2003 року між ТзОВ "Одеса-Мотор-Сервіс" та Херсонським колективним шляхо-будівним  підприємством було укладено договір оренди, за яким позивач передав відповідачу у строкове  платне користування територію СТО Любашовка, а саме: огорожу, контейнер, ворота металеві, асфальтобетонне покриття площею 990 кв.метрів. Орендна плата встановлена  за узгодженням сторін у розмірі  1500,00 грн. за 1 місяць.

31.03.2005 року, як свідчить акт приймання-передачі, ХМКШБП повернув позивачу орендне майно,  маючи заборгованість по платежам у розмірі 12000,00 грн. У період розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за оренду в сумі  9000,00 грн., а борг у сумі 3000,00 грн., залишився до цього часу не сплаченим. Доказів сплати боргу в сумі 3000,00 грн. відповідачем не надано, тому позов у частині стягнення 3000,00 грн. підлягає задоволенню.

В той же час, провадження по справі в частині стягнення 9000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Позовні вимоги у частині стягнення пені у розмірі 41977,50 грн., нарахованої з серпня 2004 року до грудня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки, по-перше - нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено договором або законом припиняється через 6 місяців з дня коли зобов'язання повинно було бути  виконано, а по-друге - позовна давність про стягнення пені є один рік.

Відповідно до досліджених судом правовідносин сторін встановлено, що позивач і відповідач припинили дію договору оренди від 01.11.2003 року за взаємною згодою, шляхом підписання відповідного акту приймання-передання майна 31.03.2005 року. Таким чином, у відповідності до положень ст.258 ЦК України, якою встановлений  строк позовної давності, який застосовується  до вимог про стягнення пені у 1 рік, та ст.232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" з вимогами про стягнення пені повинно було звернутись до суду не пізніше ніж 31.03.2006 року. Фактично позивач подав позов лише у жовтні 2006 року. При цьому нарахування пені позивач мав право здійснити лише за період з 01.04.2005 року до 01.10.2005 року, тобто за 6 місяців. але позивач цього не зробив.

Крім того, письмової заяви від ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" про поновлення строку позовної давності щодо стягнення пені з відповідача до суду не надходило, клопотань по цьому питанню у період розгляду справи у суді зі сторони позивача заявлено не було.

У відповідності до положень ст.285 ГК України, орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини  орендаря.

За умовами договору (пункт 2.5.) сторони узгодили, що при виявленні будь-яких дефектів або невідповідності у майні, раніше переданому орендарю, що спричинили  матеріальні збитки, орендар відшкодовує орендодавцю вартість шкоди, що склалася на день розірвання договору.

У акті приймання-передачі від 31.-3.2005 року за підписами керівників ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" і Херсонського МКШБП сторони зазначили, що огорожу з 7 плит розбито, а металеві ворота відсутні. Це майно входить до переліку матеріальних цінностей, які відповідач  отримав від 01.11.2003 року і містяться у додатку до цієї угоди.

З вимогою про відновлення в'їздних металевих воріт та  7 бетонних плит з огорожі території позивач письмово  неодноразово звертався до відповідача (Листи № 158/5 від 05.07.2004р., № 205/5 від 21.09.2004 року, № 234/5 від 27.10.2004р.  - двічі на ім'я головного інженера та керівника, № 40/11 від 15.02.2006 року, № 207/1 від 22.08.2006р.).

У листі Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства  до позивача від 15.04.2005 року за вих.№ 204 головний інженер організації відповідача гарантував здійснення ремонту огорожі (7 плит),  металевих в'їздних воріт до 01.12.2005 року, але у подальшому це виконано не було.

Згідно рахунку-фактури № 435 від 02.03.2006 року, виставленого  постачальником продукції ПП "ЮНИКОМ-2005"  платнику - ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" вартість 7 бетонних плит розміром 2 х 2,5м (без ПДВ) складає 3349,50 грн., а воріт металевих двостворчатих (без ПДВ) - 4948,15 грн. Загальна вартість зазначеного майна, з 20% ПДВ складає 9957,18 грн., які і підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку у межах даної справи, у якості відшкодування за пошкоджене та втрачене орендне майно, що належало позивачу на праві власності і було передано в оренду відповідачу на договірних умовах.

В той же час, позовні вимоги ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" у частині стягнення з Херсонського МКШБП 91022,00 грн. у якості відшкодування завданих збитків за пошкоджене асфальтобетонне покриття орендної території  не підлягають  задоволенню судом з наступних підстав.

Суд вважає, що позивач не довів у спосіб, зазначений статтями 33 та 34 ГПК України сам факт пошкодження належного йому майна безпосередньо відповідачем, розмір площі пошкодження покриття, спосіб та якісні характеристики пошкодження, співвідповідність пошкоджень до загальної площі ділянки, належність даного майна позивачу (правоустановчі документи), находження цього покриття на балансі підприємства, його оціночну вартість у період передачі орендарю під час оренди та на дату закінчення орендних відносин.

ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" не довів наявність вини відповідача у пошкодженні майна позивача, причинного зв'язку між його діями або бездіяльністю з наставшими наслідками.

Надані позивачем договір № 5 від 18.01.2006 року та кошторисні документи до нього не можуть бути прийняті судом як належні докази у цій частині позову з наступних причин.

Договором не визначено місце розташування об'єкту, а роботи що підлягають виконанню зазначені як благоустрій території. Вартість робіт визначається актами  виконаних робіт з попередньою  п'ятидесятивідсотковою сплатою авансу.  Але  на протязі року з того часу позивач не здійснив жодних проплат,  а підрядник не приступив до виконання робіт.

Суд вважає, що позивач до останнього часу так і не визначився у позовних вимогах та його розмірі стосовно стягнення відшкодування завданих збитків за пошкодження покриття, яке знаходилось у оренді Херсонського МК ШБП, оскільки ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" стверджує, що відповідач пошкодив асфальтобетонне покриття на загальній площі у розмірі  990 кв.метрів.  В той же час, посилаючись на надані докази, а саме договір № 5 від 18.01.2005 року та технічно-кошторисну документацію до нього, позивач  вважає, що за поновлення покриття відповідач повинен йому сплатити 91022,00 грн.

Але підрядні роботи за договором № 5 від 18.01.2005 року чомусь визначені лише на площі у розмірі 100 кв.метрів, вартість яких складає 91022,00 грн. За такими розцінками, при вартості робіт 910,22 грн. за 1 кв.метр, вартість по відновленню 990 кв.метрів повинна була б складати 901117,80 грн. (910,22 х 990).

Крім того, надані розрахунки по поновленню майна стосуються робіт у майбутньому і майбутніх витрат, які хоче здійснити позивач, стягнення яких на даний час не передбачено діючим законодавством, що регулює відносини суб'єктів господарювання у сфері відшкодуванням збитків.

До того ж, неодноразовим проведенням обстеження території СТО у Любашовці встановлено, що цей об'єкт на даний час під охороною не перебуває, будь-яка виробнича або інша діяльність на ньому не здійснюється. Об'єкт є покинутим, засміченим,  перетворений у стихійне звалище відходів промислового та побутового призначення. Частина території має фактично не асфальтобетонне, а ґрунтове покриття. Місце де по вірогідності повинен бути асфальт, має трав'яне покриття вишиною більше 1,5 метрів, будь-що розглянути під ним неможливо, а інша частина забруднена кучами сміття. З цих причин здійснити належний огляд території неможливо.

У відповідності до положень ст.ст.224, 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, не одержані доходи. при цьому слід пам'ятати, що відшкодування збитків обмежується  межами позитивної шкоди, тобто прямих збитків, які відшкодовуються у межах фактично понесених додаткових витрат, які не повинні перевищувати самих збитків.

Так, заявляючи вимоги по стягненню з відповідача за асфальтобетонне покриття 91022,00 грн., позивач надав докази у вигляді довідки № 17/09 від 20.12.2006 року, з якої з'ясовується, що балансова вартість взагалі всього майна, яке було передано ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" у 2003 році Херсонському МК ШБП за договором від 01.11.2003 року, яке включає - огорожу, контейнер, асфальтобетонне покриття та  металеві ворота, складає  лише 21 885,62 грн., що більше ніж у чотири рази менше тієї суми, яку позивач просить стягнути за його частину у вигляді вартості  дорожнього покриття, яку він визначив на свій розсуд.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав вважати позовні вимоги ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс" у цій частині законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню. Такі вимоги позивача суд визнає як безпідставними.

Судові витрати по справі суд задовольняє пропорційно задоволеним вимогам позивача і стягує з Херсонського МК ШБП, з вини якого спір доведено до судового розгляду, а саме: 219,57 грн. по сплаті державного мита та 16,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (14,17% від позову), включаючи 9000,00 грн. по яким провадження по справі припинено, але вимоги про їх стягнення були законні.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -


в и р і ш и в:


1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути  з Херсонського міжгосподарського колективного шляхо-будівного підприємства, 73036 м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 132а, код ЄДРПОУ 03582066, р/р.26004001023491 в ХФ АБ "Укоопспілка" МФО 352736  на користь ВАТ "Одеса-Мотор-Сервіс", 65085, м.Одеса, Тираспольське шосе, 16, код ЄДРПОУ 19349700, р/р.260040163806 у відділенні Укрексімбанку м.Одеси, МФО 328618 - 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.) заборгованості по платежах за договором оренди майна, 9957,18 грн. (дев'ять  тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 18 коп.) вартості 7 пошкоджених бетонних плит та металевих воріт, 219,57 грн. (двісті дев'ятнадцять грн. 57 коп.) по сплаті державного мита та  16,72 грн. (шістнадцять грн. 72 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження по справі в частині стягнення 9000,00 грн.  припинити.

4. В іншій частині позову про стягнення пені в сумі 41977,50 грн. та збитків у розмірі 91022,00 грн. відмовити.

5. Рішення направити сторонам по справі.



         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін


                           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація