ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2015 року № 826/16506/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів Добрівської Н.А., Катющенка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України Головного управління МВС України в Донецькій області Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району)

провизнання незаконним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління МВС України в Донецькій області (далі по тексту - відповідач-2), Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) (далі по тексту - відповідач-3) в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667о/с в частині звільнення ОСОБА_1, старшого лейтенанта міліції, з органів внутрішніх справ на підставі пункту 66 Положення про проходження рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського міського відділу з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України.;

- виплатити позивачу грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача заробітну плату за період з 11 серпня 2014 року по 08 жовтня 2014 року включно, в розмірі 6723,94 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 28 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16506/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 10 листопада 2014 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 16 грудня 2014 року проведено відеоконференцію судового засідання, зокрема, позивач адміністративний позов підтримала у повному обсязі, представник відповідача-1 заперечив, представник відповідача-2 - Головного управління МВС України в Донецькій області також заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши позивачу у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва зазначає наступне.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, порядок проходження служби в органах внутрішніх справ визначаються Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію"; Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, правомірність наказу Міністерства внутрішніх справ України про звільнення ОСОБА_1.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області 135 о/с від 30 квітня 2013 року після виходу із відпустки по догляду за дитиною позивача призначено на посаду слідчого відділення розслідування загально кримінальних злочинів слідчого відділу Артемівського міськвідділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України, за підписом Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б., від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу), старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-161892), слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.

Як свідчать матеріали справи, вищезазначений наказ винесений на підставі висновків службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу від 28 жовтня 2014 року, за результатами якої встановлено, що у ході проведення перевірки діяльності Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області в період перебування у місті представників незаконних збройних формувань, працівниками Департаменту внутрішньої безпеки МВС України виявлено численні випадки безвідповідального ставлення на той час діючих працівників міського відділу до своїх службових обов'язків, факти відвертого нехтування інтересами служби на фоні ідеологічного протистояння, сприяння та співпраці з представникам незаконних збройних формувань в умовах збройних конфліктів, порушення вимог діючого законодавства України та інші факти порушень у службовій діяльності, що значною мірою вплинуло на захист національної безпеки та державного устрою України, безпеки людини і громадянина в цілому, що в умовах правового громадянського суспільства не може залишатись без належного реагування та притягнення винних до відповідальності.

Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114. П. 66 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Що стосується службової дисципліни, то її сутність, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень (в тому числі і звільнення), порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ". Види дисциплінарних стягнень передбачені ст. 12 Статуту.

Отже, такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п. 66 Положення, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, а не звільненням за порушення дисципліни, проте факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять службового розслідування, яке б встановлювало випадки безвідповідального ставлення та порушення вимог діючого законодавства України та службової дисципліни безпосередньо ОСОБА_1.

Наявний в матеріалах справи висновок службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, складений після звільнення позивача, відтак його висновки не вплинули та не могли вплинути на прийняття спірного наказу.

Суд звертає увагу, що процесуальні документи (постанова про порушення кримінального провадження, обвинувальний вирок суду в кримінальній справі, постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, або постанова суду в адміністративній справі, якщо вони набрали законної сили), які доводять скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу відносно позивача, відсутні в матеріалах справи.

Тому, звільнення в даному випадку позивача на підставі пункту 66 Положення не є обґрунтованим.

За загальним правилом будь-яке звільнення особи (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для звільнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, в даному випадку.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

В даному випадку, службове розслідування перед звільненням позивача не проводилось, а тому твердження відповідача про скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу не підтверджується матеріалами справи, а тому на думку суду є необґрунтованим.

Представник відповідача зазначає, спірний наказ винесений на підставі наказу МВС України від 11 серпня 2014 року № 879, в якому були встановлені обставини безвідповідального ставлення працівників Артемівського МВ (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області, у тому числі ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків, неналежного реагування на факти протиправного захоплення приміщень державних установ, органів внутрішніх справ, які свідомо зрадили інтереси служби, що виразилося у сприянні та співпраці з представниками незаконно створених воєнізованих формувань та злочинних угрупувань, найманцями інших держав, які посягають на цілісність України та ведуть бойові дії на території нашої країни.

Водночас, наказ МВС України від 26 серпня 2014 року № 1667о/с не містить жодних посилань на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, також, спірний наказ не визначає дату звільнення позивача з органів внутрішніх справ, що не узгоджується із приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Крім цього, як встановлено судом, позивача - старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-161892), слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області звільнено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с, за підписом Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 червня 2011 року № 378 затверджено номенклатуру посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ.

Перелік № 2 Додатку до вищезазначеного наказу визначає, посади керівного складу Міністерства внутрішніх справ України, на які працівники призначаються і з яких звільняються наказами Міністра внутрішніх справ України, зокрема,

- керівники структурних підрозділів апарату Міністерства, їх перші заступники та заступники, працівники Служби Міністра;

- начальники головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їх перші заступники та заступники;

- ректори вищих навчальних закладів МВС, їх перші проректори та проректори

- начальники районних, районних у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях;

- керівники державних підприємств МВС боротьби з кіберзлочинністю;

- керівники науково-дослідних установ, медико-реабілітаційних центрів, будинку відпочинку "Пуща-Водиця", лікарні відновного лікування МВС.

Посада позивача (слідчий відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області), з якої останню звільнено спірним наказом, не віднесена до переліку № 2, відтак, Міністр внутрішніх справ України не наділений повноваженнями щодо звільнення осіб з посад, не віднесених до Переліку №2.

З урахуванням встановлених обставин, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667о/с в частині звільнення ОСОБА_1, старшого лейтенанта міліції, з органів внутрішніх справ на підставі пункту 66 Положення про проходження рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ є протиправним та підлягає скасуванню, в свою чергу, ОСОБА_1 - поновленню на посаді.

Щодо вимог позивача про виплату грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу та стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача заробітну плату за період з 11 серпня 2014 року по 08 жовтня 2014 року включно, в розмірі 6723,94 грн. суд зазначає.

Як встановлено судом, спірний наказ не визначає дату, з якої позивача звільнено з органів внутрішніх справ, відтак, днем звільнення колегія суддів вважає дату видання наказу, а саме 26 серпня 2014 року.

Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 1.3. якої, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо (пункт 1.5. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ).

Відповідно до пункту 1.18. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Відповідно до пункту 2.2.5. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі звільнення зі служби виплата посадового окладу за займаною посадою припиняється з дня, наступного за днем виключення особи рядового чи начальницького складу зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу чи установи органів внутрішніх справ.

Відповідно до листа начальника міського відділу грошове забезпечення позивачу нараховано та виплачене включно до 11 серпня 2014 року, при цьому, позивача звільнено 26 серпня 2014 року, наведене свідчать, що грошове забезпечення за період з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року підлягає виплаті позивачу.

Разом з тим, після звільнення (26 серпня 2014 року) позивач продовжувала працювати в Артемівському міському відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району), що підтверджується наказом Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) від 01 жовтня 2014 року № 698 «про залучення особового складу Артемівського міського відділу у складі слідчо-оперативної групи для несення служби в зоні проведення АТО».

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку залучення позивача до особового складу Артемівського міського відділу у складі слідчо-оперативної групи для несення служби в зоні проведення АТО, з урахуванням дати звільнення - 26 серпня 2014 року не має юридичних наслідків для вирішення питання про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Таким чином, враховуючи встановлену в даному провадженні протиправність звільнення позивача із займаної посади, вимога про стягнення на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді підлягає задоволенню.

Щодо розміру грошового зобов'язання, що підлягає стягненню на користь позивача, суд, за принципом аналогії права, керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (в редакції чинній на момент розгляду справи), відповідно до якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В матеріалах справи містяться довідка про доходи, видана Артемівським МВ ГУМВС в Донецькій області 08 жовтня 2014 року, відповідно до якої грошове забезпечення за останні два місяці роботи складає 6607,11 грн. (червень 2014 року - 2982,17 грн., липень 2014 року - 3624,94 грн.).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» кількість робочих днів у червні 2014 року складала - 19 днів, у липні 2014 року - 23.

Враховуючи вищевикладені відомості, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складає 157,31 грн. (6607,11 грн./42 (сумарна кількість робочих днів у червні - липні 2014 року)).

Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» та від 09 вересня 2014 року N 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» тривалість вимушеного прогулу позивача складає 98 робочих днів, відповідно розмір грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 15416,38 грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складає 157,31 грн. * кількість робочих днів вимушеного прогулу 98 = 15416,38 грн.) та підлягає стягненню з Головного управління МВС України в Донецькій області.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 3460,82 грн. підлягають негайному виконанню.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі не доведено правомірність оскаржуваного наказу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Перевіривши оскаржуваний позивачем наказ про звільнення на дотримання вимог вищезазначених нормативних актів, суд вважає їх неправомірним, а адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667о/с в частині звільнення ОСОБА_1, старшого лейтенанта міліції, з органів внутрішніх справ на підставі пункту 66 Положення про проходження рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області з 26 серпня 2014 року.

4.Зобов'язати Артемівський міський відділ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 11 серпня 2014 року по 25 серпня 2014 року.

5.Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (з 26 серпня 2014 року по 20 січня 2015 року) у розмірі 15416,38 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень 38 коп.).

6.Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 3460,82 грн. (три тисячі чотириста шістдесят гривен 82 коп.) допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді: Н.А. Добрівська

В.П. Катющенко