УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № 876/11299/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Старозбаразької сільської ради Збаразького район Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року у справі за позовом прокурора Збаразького району Тернопільської області до Старозбаразької сільської ради Збаразького району Тернопільської області про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Збаразького району (надалі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Старозбаразької сільської ради (надалі - відповідач, рада) про визнання незаконними та скасування рішень ради від 12.05.2014 №343 «Про виконання рішення про надання земельних ділянок для будівництва житлових будинків», від 10.07.2014 №355 «Про виконання рішення №343 від 12.05.2014 року», від 11.09.2014 №368 «Про розгляд подання прокуратури Збаразького району» та зобов'язати повторно розглянути внесене подання від 11.08.2014 №49-2301 в частині притягнення до відповідальності винних посадових осіб органу місцевого самоврядування.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року позов задоволено частково. Суд першої інстанції визнав незаконними та нечинними рішення двадцять восьмої сесії Старозбаразької сільської ради від 12.05.2014 року №343 «Про виконання рішення про надання земельних ділянок для будівництва житлових будинків» та рішення двадцять дев'ятої сесії Старозбаразької сільської ради від 10.07.2014 року №355 «Про виконання рішення №343 від 12.05.2014 року». В задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Постанову суду першої інстанції оскаржив в апеляційному порядку відповідач, який, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову від 23.10.2014 року та ухвалити нове рішення про повну відмову в позові.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пунктів, зобов'язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Крім того, на думку апелянта, у прокурора відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки з позову не вбачається порушення інтересів держави чи громадянина та не обґрунтована необхідність їх захисту.

Справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2014 року в прокуратуру Збаразького району надійшло колективне звернення жителів с. Старий Збараж з приводу неправомірних дій посадових осіб Старозбаразької сільської ради при прийнятті рішень із земельних питань.

Згідно постанови прокуратури Збаразького району від 25.07.2014 року № 49-190 працівниками вказаної прокуратури проведено перевірку з приводу дотримання посадовими особами Старозбаразької сільської ради вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» при прийнятті рішень у сфері земельних відносин.

В ході перевірки, зокрема, встановлено, що рішенням сесії сільської ради від 25 липня 2013 року № 278 затверджено Положення про порядок організації розподілу та надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва (далі - Положення).

Згідно пункту 3.6 вищевказаного Положення з метою належного розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури сіл Старий Збараж та Верняки Збаразького району при видачі рішення сесії сільської ради на отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку встановлено благодійний пайовий внесок в розмірі не менше 2000 грн. - для жителів сіл Старий Збараж та Верняки та 5000 грн. для громадян, не зареєстрованих на території Старозбаразької сільської ради.

11 серпня 2014 року прокуратурою Збаразького району 27.11.2013 року внесено подання з вимогою скасувати вказане рішення сесії органу місцевого самоврядування.

За результатами розгляду подання рішенням сесії Старозбаразької сільської ради від 30.12.2013 року №309 п.3.6 Положення про порядок організації розподілу та надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва скасовано.

Разом з тим, рішенням сільської ради №310 п. 3.6 Положення викладено у новій редакції: з метою належного розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Старий Збараж та Верняки Збаразького району Тернопільської області зобов'язати КП «Старозбаразьке» провести роботи по розробці технічної документації.

Рішенням сесії Старозбаразької сільської ради від 21.09.2013 року № 285 «Про дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва житлових та господарських будівель» громадянам (згідно додатку до рішення) надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (землі не надані у власність або постійне користування в межах населеного пункту-рілля).

Рішенням сесії сільської ради від 12.05.2014 року № 343 вирішено тим громадянам, які не прийняли участь в розвитку інфраструктури нових територій під забудову в урочищі Дубина рішення про дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва не видавати.

При цьому, пунктом 2 вказаного рішення встановлено, місячний термін (до 15 червня 2014 року) для прийняття участі в розвитку інфраструктури нових територій під забудову в урочищі Дубина.

12.07.2014 року сесією Старозбаразької сільської ради прийнято рішення № 355, згідно якого в додатку до рішення сесії №285 від 21.09.2013 року виключено прізвище 28 громадян, яким надавався дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.

Підставою для прийняття оскаржених рішень сесії сільської ради №343 від 12.05.2014 року та №355 від 12.07.2014 року фактично стала несплата 2000 гривень благодійного внеску 28-ма громадянами. Вказане підтверджується письмовими поясненнями землевпорядника і секретаря Старозбаразької сільської ради, а також поясненнями сільського голови у судовому засіданні в суді першої інстанції, про що зазначено в оскаржуваному судовому рішенні.

За наслідками проведеної перевірки прокурором Збаразького району внесено подання про усунення порушень Земельного кодексу України, Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» з вимогою: рішення ради від 12.05.2014 №343 «Про виконання рішення про надання земельних ділянок для будівництва житлових будинків», від 10.07.2014 №355 «Про виконання рішення №343 від 12.05.2014 року» скасувати як незаконні; розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Старозбаразького сільського голови ОСОБА_1 та землевпорядника органу місцевого самоврядування ОСОБА_2

За наслідками розгляду подання рішенням відповідача від 11.09.2014 №368 вирішено: рішення Старозбаразької сільської ради від 12.05.2014 року №343 «Про виконання рішення про надання земельних ділянок для будівництва житлових будинків» та рішення від 10.07.2014 року №355 «Про виконання рішення №343 від 12.05.2014 року» вважати чинними. В зв'язку з тим, що рішення сесій приймалось колегіально, депутатською більшістю, згідно чинного законодавства, до дисциплінарної відповідальності сільського голови ОСОБА_1 та землевпорядника сільської ради ОСОБА_2 не притягувати.

Відхилення подання стало підставою для подання даного адміністративного позову.

На думку колегії суду апеляційної інстанції, суд попередньої інстанції дав вірну оцінку встановленим обставинам справи та правильно застосував відповідні норми матеріального права.

Так, як встановлено статтею 14 Конституції України та статтею 1 Земельного кодексу України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України (далі - Земельного Кодексу) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності та інше.

Однією з підстав набуття права власності на земельні ділянки громадянами України є безоплатна передача із земель державної і комунальної власності (п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу).

Згідно ст. 116 Земельного Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок надання земельних ділянок із державної та комунальної власності регламентований ст. 118 Земельного кодексу України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З вищевикладених норм законодавства слідує, що підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпними та додатковому розширенню органом місцевого самоврядування не підлягають.

Проте, всупереч нормам вищезазначеного законодавства, оскарженими рішеннями Старозбаразької сільської ради від 12.05.2014 року №343 «Про виконання рішення про надання земельних ділянок для будівництва житлових будинків» та від 10.07.2014 року №355 «Про виконання рішення №343 від 12.05.2014 року» незаконно вказано про заборону видачі дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для громадян котрі не прийняли участь в розвитку інфраструктури нових територій під забудову в урочищі Дубина.

Як вірно зазначив в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції, фактично оскарженими рішеннями обмежено право громадян в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації.

Тому суд попередньої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржені рішення відповідача №343 від 12.05.2014 року та №355 від 10.07.2014 року прийнято не на підставі та не у межах повноважень передбачених законами України, безпідставно, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому згідно ст.171 КАС України підлягають визнанню незаконними та нечинними.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

В частині відмови в позові рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Таким чином, доводи апеляційної скарги законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Старозбаразької сільської ради Збаразького району Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року у справі № 819/2115/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копрій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.М. Каралюс

З.М. Матковська