Справа № 2-67/2008

 

 

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 16  квітня  2008 року                                                  смт. Новгородка

 

         Новгородківський районний суд Кіровоградської області

 у складі:

головуючої судді                   Сосновської Л.І.,

при секретарі                         Гуземі Т.А.,

з участю:

представника позивача                   ОСОБА_1

представника відповідача      Ботнаренка І.Ю.,

прокурора                              Шума О.О.,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_2до приватного підприємства  “Агрофірма Митрофанівська” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, в сумі 2000,00 гривень,

 

В С Т А Н О В И В:

 

         Позивач звернувся до суду з вищевказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 1 липня 2006 року був прийнятий  на роботу ПП “Агрофірма Митрофаніська” на посаду агронома-хіміка. Наказом № 130-к від 24.10.2007 року був звільнений з роботи по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули.

         В порушення ст.149 КЗпП України відповідач не зажадав від нього письмового пояснення, не з'ясував з якої причини не був на роботі 23 жовтня 2007 року. В зв'язку з тим, що він безпосередньо підпорядкований головному агроному ОСОБА_3., то 19.10.2007 року усно попередив останнього  про те, що 23.10.2007 року позивач мав намір провідати свою дочку від першого шлюбу, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні і 23.10.2007 року у неї був день народження. Так як не отримав заперечень від головного агронома, то 22.10.2007 року написав заяву на відпустку на один день без збереження заробітної плати і залишив йому.

         Але коли 24.10.2007 року вийшов на роботу, то позивачу повідомили, що він звільнений з роботи за прогули, але копію наказу про звільнення, трудову книжку, розрахунок не здійснили, не видали заробітну плату за вересень-жовтень 2007 року.

         Піздніше він звернувся до відповідача з письмовою заявою про видачу трудової книжки, копії наказу, але той не реагував.

         28.11.2007 року за № 28/ХІ адвокатом ОСОБА_4 на ім'я директора фірми був зроблений запит стосовно  документів, які необхідні для звернення до суду. Згідно поштового повідомлення за № 60730 відповідач отримав запит 1.12.2007 року, але також належним чином не відреагував.

         Він змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, так як залишався без роботи, без можливості заробляти гроші і утримувати сім'ю. Він втратив нормальні життєві зв'язки.

         Незаконне звільнення призвело до моральних страждань, які вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

         В судовому засіданні позивач і його представник позовні вимоги підтримали, просили  суд задовольнити позов, поновити позивача на роботу, стягнути на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду. Від вимоги стягнути заробітну плату за вересень-жоовтень 2007 року позивач в судвому засіданні відмовився, так як 29.02.2008 року до нього приїхали працівники фірми, він підписав видатковий касовий ордер на суму 1749,24 грн.

         Представник відповідача Ботнаренко І.Ю., який діє на підставі довіреності № 1 від 01.01.2008 року, належним чином оформленої, позов не визнав, просив суд в його задоволенні відмовити, суду пояснив, що позивач наказом № 210-к від 01.07.2006 року був прийнятий на роботу на посаду агронома-хіміка. Наказом № 130-к від 24.10.2007 року був звільнений з роботи по п. 4 ст.40 КЗпП України  за прогул, який вчинив 23.10.2007 року - був відсутній на роботі протягом всього робочого дня, нікого не попередивши про причину своєї відсутності. Заяву про відпустку без збереження заробітної плати нікому не надавав. 24.10.2007 року позивача ознайомили з наказом про звільнення. 03.12.2007 року йому намагались вручити  трудову книжку, але його дружина відмовилася її отримувати. Ніякого запиту від адвоката про вимогу видати документи - на фірму не поступало. 29.02.2008 року позивачу була видана заробітна плата за вересень-жовтень 2007 року і розрахункові за невикористану відпустку у сумі 1749,24 грн. На підприємстві відсутня профспілкова організація, тому позивач звільнений за прогул без згоди цього органу.

         В судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову, так  як позивач пропустив місячний строк для звернення до суду без поважних причин.

         СвідокОСОБА_5 суду пояснила, що вона  дружина позивача. Їй відомо, що чоловік 22.10.2007 року подав заяву про відпустку на один день, так як 23.10.2007  року їздив в м. Долинську до своєї дочки від першого шлюбу з наміром провідати її у лікарні  і поздоровити з днем народження. А 24.10.2007 року його звільнили з роботи за прогул. На той час вона не працювала, знаходилась у відпустці по догляду за дитиною. На початку грудня 2007 року до неї із працівників фірми не зверталися з вимогою отримати трудову книжку чоловіка.

         Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює  в ПП “Агрофірма Митрофанівська” головним агрономом. Позивач по роботі був йому підпорядкований. 24.10.2007 року був звільнений з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України за прогул, який вчинив 23.10.2007 року. Позивач ні усно, ні письмово до нього не звертався з проханням вирішити питання відпустки на один день за 23.10.2007 року. 03.12.2007 року він за місцем проживання позивача намагався передати через його дружину трудову книжку, але та відмовилась. 29.02.2008 року він участі у передачі  заробітної плати позивачу не приймав.

         Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює поштаркою у Митрофаніваському поштовому зв'язку  і 1.12.2007 року вручила конверт, який надійшов з м. Олександрія  на адресу директора ПП “Агрофірма Митрофанівська”, охоронцю. Про вручення листа доповіла начальнику відділення зв'язку, яка особисто зробила на повідомленні відмітку про вручення.  

         Свідок ОСОБА_8суду пояснила, про те, що працює начальником відділення зв'язку “Митрофанівка”. 01.12.2007 року на адресу ПП “Агрофіма Митрофанівська” надійшов лист на ім'я директора.  Вона видала лист поштарю, а повідомлення залишилося у неї. Після обіду поштар доповіла і показала книгу форми 8, де була зроблена відмітка про вручення листа охоронцю. В повідомленні вона особисто зробила відмітку  про вручення 1.12.2007 року листа бухгалтерії, так як довіренісить оформлена на неї, а повідомлення було відправлене адресату, який його відправляв.

         СвідокОСОБА_9 суду пояснила, що вона з грудня 2007 року працює у відповадача головним бухгалтером.  Коли із суду прийшов запит про розмір заробітної плати позивача і відносно заборгованості по ній,  то згідно до даних бухгалтерії вона підготувала довідку про заробітну плату ОСОБА_2. за весь час роботи на підприємстві, довідку за відсутність заборгованості по зарплаті станом на 01.01.2008 року, а 29.02.2008 року отримала вказівку від директора видати позивачу заробітну плату за вересень-жовтень 2007 року і компенсацію за невикористану відпустку  у сумі 536,00 грн., а всього 1749,24 грн. На вказану суму вона оформила видатковий касовий ордер, який їй повернув начальник служби безпекиОСОБА_10. з підписом позивача.

         СвідокОСОБА_10. суду пояснив, що працює на підприємстві відповідача начальником служби безпеки. 29.02.2008 року йому видали гроші і видатковий касовий ордер на ім'я ОСОБА_2. для вручення грошей останньому.  Він поїхав в с. Шаровку, де вручив ОСОБА_2гроші і попросив розписатися в касовому ордері, що той і зробив. Касовий ордер повернув в бухгалтерію.

         СвідокОСОБА_11. суду пояснила, про те, що проживає по сусідству з ОСОБА_2. 29.02.2008 року бачила як останній на капоті  машини щось писав, а коли машина стала від'їжати, то почав кричати.

         Свідок ОСОБА_12 суду дала аналогічні пояснення.

         Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, який на підставі ст.36 Закону України “Про прокуратуру” прийняв участь у розгляді справи і вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

         В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли трудові правовідносини, які регулюються  п.4 ст. 40, ст.ст. 47, 116, 117, 231-233, 235, 237 ¹ КЗпП України.

         Згідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення  власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни  письмові пояснення.

         Відповідач не надав суду доказів про виконання цієї вимоги закону, а позивач суду заявив, що така вимога йому не пропонувалася.

         Згідно до ст.47 КЗпП України відповідач зобов'язаний був в день звільнення  видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст.116 КЗпП України, тобто в день звільнення.

         У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення  видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

         Як встановлено в судовому засіданні, відповідач 24.10.2007 року не видав позивачу його трудову книжку, не вручив йому копію наказу про звільнення і не провів з ним розрахунок. Цей висновок підтверджується поясненнями свідків  ОСОБА_6, ОСОБА_10В.,ОСОБА_9, копією видаткового касового ордеру від 29.02.2008 року, згідно до яких відповідач намагався повернути позивачу трудову книжку 3.12.2007 року, оформив видачу незаконно утриманої заробітної плати за вересень-жовтень 2007 року тільки 29.02.2008 року і, в свою чергу, намагався ввести суд в оману, надавши недостовірну довідку про відсутність заборгованості по заробітній платі відносно позивача.

         Крім того, відповідач не надав суду доказів  про те, що з його боку були прийняті міри в день звільнення позивача вручити йому копію наказу про звільнення.

         Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник у справах про звільнення може звернутися до суду із заявою у місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

         Суд встановив, що позивач, не отримавши копії наказу про звільнення та трудової книжки, не пропустив місячний строк для звернення до суду за захистом своїх інтересів, а тому підстави вирішувати питання про поновлення строку для звернення до суду відсутні.

         В судовому засіданні також встановлено, що відповідач 1.12.2007 року отримав письмову вимогу про видачу позивачеві копії наказу про звільнення та інших документів, але не виконав її. Цей висновок підтверджується поштовим повідомленням № 60730, поясненнями свідків ОСОБА_8., ОСОБА_7  

         В судовому засіданні встановлено, що позивач з початку в усній формі попередив безпосереднього керівника - головного агронома - свідка по справі ОСОБА_3. про намір 23.10.2007 року провідати свою дочку в м. Долинська  і в зв'язку з цим оформити   відпустку без оплати на один день,  а 22.10.2007 року залишив йому письмову заяву. Позивач надав суду докази про те, що дійсно у його дочки від першого шлюбу  день народження 23 жовтня і вона з 19.10. по 6.11.2007 року знаходилась у лікарні на стаціонарному лікуванні.

         Наведене свідчить про наявність поважних причин відсутності позивача на роботі 23.10.2007 року. При цьому, суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_6, який на час свідчення знаходиться в прямій трудовій залежності від відповідача.

         Згідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 року № 9 “Про  практику розгляду судами трудових спорів” прогулом визнається відсутність працівника на роботі  без поважних причин.

         В зв'язку з тим, що позивач був відсутній на роботі 23.10.2007 року з поважних причин, то наказ № 130-к від 24.10.2007 року  про звільнення позивача з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України є незаконним, підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі в якості агронома-хіміка ПП “Агрофірма Митрофанівська” з 24.10.2007 року.

         Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу з 24.10.2007 року по 16.04.2008 року із розрахунку, що  середньомісячна заробітна плата станом на день звільнення становила: 1200,00 + 844,36 : 2 = 1022,18 грн.

         Сума, що підлягає виплаті на користь позивача складає 1022,18 х 6 =  6136, 08 грн.

         Згідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум  у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, тобто в день звільнення, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

         Позивач не отримав заробітну плату за вересень-жовтень 2007 року, яку йому оформили видатковим касовим ордером тільки 29.02.2008 року.  Відповідач зобов'язаний сплатити позивачу середній заробіток за   затримку розрахунку при звільненні  за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який становить з 24.10.2007 року по 29.02.2008 року: 1022,18 х 4 = 4088,72 грн.

          В судовому засіданні встановлено, що незаконне звільнення з роботи   призвели позивача до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя і сім'ї, а тому відповідно до ст. 237¹  КЗпП України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу моральну шкоду у сумі 2000,00 грн., а також судові витрати у сумі 100,00 грн. пов'язані з оплатою послуг адвоката.

         Крім того, відповідач зобов'язаний сплатити на користь держави судові витрати: мито у сумі  61,36 грн., 40,88 грн., за технічно-інформаційне забезпечення - 30,00 грн.

         На підставі викладеного, керуючись п.4 ст. 40, 47, 116, 117, 231-233, 235, 237¹ КЗпП України, ст.ст. 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України,

 

        

В И Р І Ш И В:

 

         Позовні вимоги ОСОБА_2про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди в сумі 2000,00 гривень  - задовольнити.

 

         Визнати Наказ № 130-К від 24 жовтня 2007 року незаконним.

 

         Поновити ОСОБА_2 на роботі в якості агронома-хіміка приватного підприємства “Агрофірма Митрофанівська” з 24 жовтня 2007 року.

 

         Стягнути з ПП “Агрофірма Митрофанівська”  на користь ОСОБА_2:

         середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі  6136, 08 гривень;

         середній заробіток за час затримки видачі заробітної плати за вересень-жовтень 2007 року у сумі 4088,68 гривень;

         моральну шкоду у сумі 2000,00 гривень;

            судові витрати в сумі  100,00 гривень.

 

            Стягнути з ПП “Агрофірма Митрофанівська”  на користь держави мито у сумі 102, 25 гривень і 100,00 гривень;

         за інформаційно-технічне забезпечення - 30,00 гривень.

 

         Рішення в частині поновлення на роботі і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1022,18 гривень підлягають негайному  виконанню.   

 

         Рішення може бути оскаржено шляхом подачі  протягом десяти днів    з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  та апеляційної скарги протягом 20 днів після надання заяви на апеляційне оскарження до апеляційного суду Кіровоградської області.

 

 

 

 

         Суддя                                                                          Л.І. Сосновська