ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
26.01.09 |
Справа №2а-6087/08/8 |
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК
до Феодосійського Центрального Військового клінічного санаторію
про скасування наказу
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 10 від 16.01.09.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійського Центрального Військового клінічного санаторію про скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 25.06.07 р. та НОМЕР_2 від 02.11.07 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.11.08 відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.11.08 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що колишній командир розформованої в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2, в порушення п. 2.6 Інструкції “Про порядок ведення трудових книжок працівників”, що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. за № 58 від 29.07.1993р. та п.28 Постанови КМУ № 228 від 28.02.2002р., а також інших нормативних актів України, своїми наказами № 87 від 25.06.2007р. і № 141 від 02.11.2007р. вніс зміни в раніше видані накази, штатний розклад і відповідно у трудову книжку працівника в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_3, що дає їй право на отримання пільгової пенсії.
Відповідач надав суду заперечення проти позову та вважає позовні вимоги безпідставними у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Крім того, позивач зазначає, що висновком державної експертизи щодо якості проведення атестації робочих місць по умовах праці та правильності застосування Списків, за якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у військовій частині НОМЕР_3 від 25.09.2007р. за № 46-07 та від 03.12.2007р. № 58-07 атестація робочих місць відповідача проведена відповідно до вимог нормативно - правових актів, що передбачають порядок її проведення; Список № 1 та Список № 2 застосовані вірно, право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 робітникам відповідача підтверджено обґрунтовано. Вказані експертизи проведено Головним державним експертом по умовах праці Міністерства труда та соціальної політики АРК.
26.01.09 до суду від позивача надійшла факсограма з клопотанням про розгляд справи у відсутність представника позивача.
Згідно до положень ч. 2 ст. 122 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.
Положеннями ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Директиви Міністерства оборони України від 01 грудня 2006 року НОМЕР_4 правонаступником 25 військового госпіталю (військова частина А 1411) визначено Центр медичної реабілітації та санаторного лікування "Феодосійський", який створюється шляхом переформування Феодосійського центрального військового клінічного санаторію Міністерства оборони України (а. с. 78).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.06.2007 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" наказано адміністратору частини на підставі п. 2 рішення протоколу засідання атестаційної комісії від 27.04.2007 р. внести необхідні доповнення в найменування посад начальника рентген-кабінету, молодшої сестри рентген-кабінету в штатно-посадових книгах, внести відповідні зміни в накази командира військової частини А 1411 № 48 від 16.04.1998 р., № 117 від 20.10.2003 р. та провести відповідні зміни в записах № 16 та № 17 в трудовій книжці працівника ОСОБА_3 (а. с. 6-7).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2007 року "Про внесення змін в накази командира частини від 27.09.1999 року № 190 та від 27.05.2002 року № 51" наказано внести в "Перелік робочих місць, робіт, професій і посад на пільгове пенсійне забезпечення" затверджений наказом командира військової частини А 1411 від 29.09.1999 року № 190 наступні зміни: найменування структурного підрозділу - "Рентгенологічний кабінет", найменування посади, професії - "Молодша сестра" замінити словами "Молодша медична сестра по догляду за хворими" та внести в "Перелік робочих місць, робіт, професій і посад на пільгове пенсійне забезпечення" затверджений наказом командира військової частини А 1411 від 27.05.2002 року № 51 наступні зміни: найменування структурного підрозділу - "Рентгенологічний кабінет", найменування посади, професії - "Молодша сестра" замінити словами "Молодша медична сестра по догляду за хворими" (а. с. 8-9).
Актом перевірки позивача № 73 від 01.03.07 щодо достовірності даних про наявний трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, вказаних у довідці № 174 від 28.11.2006 р. та наданих Військовою частиною А-1411 до Управління ПФУ в м. Феодосія АРК відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " встановлено, що достовірність даних про наявний трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3 не підтверджується. Так, перевіркою встановлений факт роботи ОСОБА_3 на посаді санітарки рентген-кабінету за період з 16.04.98 по 19.10.03, але вказана посада не передбачена Списком № 2 в редакції 1994 року та Списком № 2 в редакції 2003 року. Також, зазначеним актом перевірки встановлено, що з 20.10.03 по день перевірки ОСОБА_3 працювала та працює на посаді "Молодша медична сестра по догляду за хворими", але відповідачем не надані документи, що підтверджують виконання ОСОБА_3. робот, пов'язаних з наданням допомоги лікарю і рентгенлаборанту при проведенні рентгендіагностики системи травлення за допомогою контрастної барієвої клізми на протязі всього робочого дня по Списку № 2 в редакції 2003 року, як зазначено в роз'ясненнях Міністерства праці та Міністерства соціального захисту населення, крім того, посадові обов'язки молодшої сестри рентген-кабінету по догляду за хворими суттєво не змінилися порівняно з посадовими обов'язками санітарки рентген-кабінету (а. с.10-13).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду в м. Феодосія АРК у відносинах з фізичними чи юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до положень ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Положення ч. 2 ст. 69 КАС України також зазначають, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 (із змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991р. (з змінами та доповненнями) право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Уточнюючі довідки про особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, що видані 25 військовим госпіталем (військовою частиною А 1411) 28 листопада 2006 року № 174 (а.с. 14-15) та № 145 від 29.08.2007 р. (а.с. 16-17) на ім'я ОСОБА_3 складені у відповідності до приписів вищезазначеного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Судом встановлено, що відповідно до п. “к” розділу XXIV “Охорона здоров'я та соціальна допомога" Постанови КМУ України від 16.01.2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" в редакції від 13.03.2006 року передбачена посада «молодшої медичної сестри з догляду за хворими у рентгенівських відділеннях (кабінетах)».
Законність та обґрунтованість видання наказів командиром в/ч НОМЕР_3 від 25.06.2007р. за № 87 і від 02.11.2007р. за № 141 та внесення на підставі цього змін до інших документів по скаргах місцевого органу Пенсійного фонду перевірялися Департаментом охорони здоров'я Міністерства оборони України, що підтверджується повідомленням військового прокурора за НОМЕР_5 від 23.09.2008р. (а.с. 64) та постановою старшого помічника військового прокурора Феодосійського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.09.08 щодо колишнього командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_2 та щодо ОСОБА_3 (а.с. 65-66) в результаті проведеної перевірки за зверненням позивача за аналогічними фактами.
Відповідно до п.6 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на органи Державної експертизи умов праці.
Одночасно, пункт 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим (а.с. 32-33) не передбачає таке завдання позивача, як контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях. Підпункт 4 пункту 2.3 зазначеного Положення позивача надає йому право проведення перевірки правильності нарахування та сплати збору, цільового виконання коштів Фонду, правильності складання та достовірності документів для призначення та сплати пенсії, отримувати відповідні документи від підприємств, установ, органів та громадян.
Отже, органи Державної експертизи умов праці мають спеціальні повноваження щодо контролю за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовці пропозицій щодо вдосконалення цих списків, ніж Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим.
Суд звертає увагу, що висновки органів Державної експертизи умов праці є належним засобом доказування достовірності даних щодо правильності застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якості проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях.
Висновками державної експертизи щодо якості про ведення атестації робочих місць по умовах праці та правильності застосування Списків, за якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у військовій частині НОМЕР_3 від 25 вересня 2007р. за № 46-07 та від 03.12.2007р. № 58-07, проведеної Головним державним експертом по умовах праці Міністерства труда та соціальної політики АРК встановлено, що атестація робочих місць відповідача проведена відповідно до вимог нормативно-правових актів, що передбачають порядок її проведення; Список № 1 та Список № 2 застосовані вірно, право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 робітникам відповідача підтверджено обґрунтовано (а.с. 55-57, 59-60).
Зазначені документи та висновки експертиз Міністерства праці та соціальної політики АРК не оскаржені та не були скасовані, тобто вони є діючими.
Крім того, оскаржувані накази та внесені зміни в інші документи видавалися на підставі п.25 Постанови Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР “Про заходи щодо подальшого поліпшення охорони здоров'я та розвитку медичної науки в країні” від 05.07.1968р. №517, де вказується, що в лікувальних закладах, незалежно від відомчої належності, назву “санітарка (няня)” належить змінити на назву “молодша медична сестра по догляду за хворими” (а.с. 61-63).
Дана постанова Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР є чинною на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР”.
Також, відповідно звітів відповідача про роботу рентген-кабінету військової частини А 1411 за період з 2002 по 2007 роки (рентгенологічні та рентгеноскопічні дослідження) ОСОБА_3 щодня на протязі повного робочого дня виконувала свої посадові обов'язки, що також спростовує вимоги позивача (а.с. 72-77).
Судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що матеріали перевірки, проведеної відповідачем щодо достовірності даних по заробітній платі для призначення пенсії ОСОБА_3 (акт перевірки № 73 від 01.03.2007р.) нібито підтверджують відсутність відомостей про роботу ОСОБА_3 молодшою медсестрою за доглядом за хворими рентген-кабінету, оскільки такі висновки є необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи, а саме записами трудової книжки та довідками, уточнюючими особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, що видані відповідачем на ім'я ОСОБА_3
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Отже, атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком.
До такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у листі від 14.08.2008р. НОМЕР_6 (п.10) «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку).
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.
Частина друга ст.99 КАС України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст. 100 КАС України передбачені наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Так, зазначеними нормами передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Позивач дізнався про вказані ним факти 04.10.2007р., з часу звернення ОСОБА_3 до позивача із заявою від 04.10.2007р., про призначення їй пільгової пенсії, відповідно до списку № 2, до якого вона додала копію висновку державної експертизи з додатками (в тому числі, копію наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 25 вересня 2007р. № 87, трудову книжку, копію довідки про пільговий стаж роботи за № 174 від 28.11.2006р.)
Факт отримання 04.10.2007р. позивачем заяви ОСОБА_3 та експертизи з додатками на п'яти аркушах підтверджується підписом представника цієї установи з зазначенням дати (а. с. 55). Крім того, вказане підтверджується і відповіддю начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії АРК ОСОБА_4 від 09.11.2007р. за №296/ К -11 (а. с. 59).
Позивач звернувся до адміністративного суду 03.11.08 року, отже із пропущенням встановленого річного строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропущення такого строку, що має наслідком відмову в задоволенні позову.
Крім того, суд зазначає, що позивач за результатами акту перевірки позивача №73 від 01.03.07 щодо достовірності даних про наявний трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, вказаних у довідці №174 від 28.11.2006 р. та наданих Військовою частиною А-1411 до Управління ПФУ в м. Феодосія АРК відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " встановив, що достовірність даних про наявний трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3 не підтверджується.
У зв'язку зі складністю справи в судовому засіданні 26.01.09р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02.02.09, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суд зазначає, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати з Державного бюджету України не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Кушнова А.О.