ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

"24" січня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/40

За позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Інвестжитлобуд" 

до відповідача-1   підприємець ОСОБА_1   

до відповідача-2  Управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому

про                         розірвання договору про дольову участь від 31.07.2006 року

                                                                                                   Суддя  Марач В.В.

Представники:

від позивача:            представник Тютюн Ю.Б.  

від відповідача 1: представник підприємця ОСОБА_1.- ОСОБА_2., ОСОБА_3.,    ОСОБА_4 (копія довіреності у справі)

від відповідача 2:    не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, визначених статтею 20 ГПК України, не заявлені.

СУТЬ СПОРУ:  Позивач звернувся в господарський суд з позовом  до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 та Управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому в якому просить розірвати договір про дольову участь від 31.07.2006 року, укладений між ним та відповідачами.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач-1-підприємець ОСОБА_1 не виконав істотних умов договору, внаслідок чого позивач  значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідач- 1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позивача заперечує, посилаючись при цьому на наступне.

У позивача відсутні процесуальні підстави для звернення до суду у порядку господарського судочинства, оскільки:

-позовна заява підписана не повноваженою особою (не ОСОБА_5, а особою, власне, особа та повноваження якої нічим не підтверджені);

-виходячи із аналізу тексту договору, його умов та обставин, що підтверджуються документами, у позивача відсутні підстави для процесуального звернення із такою вимогою та таким клопотанням про його забезпечення, позаяк, відповідачу-1 ставиться у вину та обгрунтовується невиконанням ним грошових зобов'язань, вимога ставиться про розірвання договору, а клопотання про забезпечення позову не стосується ні вимоги, ні його обгрунтування; у зв'язку із цим невизначеним є інтерес позивача, який він просить захистити у судовому порядку;

-позовна заява не містить посилань на норми судочинства, за правилами якого позивач просить розглянути справу. Між тим, наявність в переліку відповідачів УКБ Рівненського міськвиконкому, як суб'єкта  владних повноважень, свідчить про те, що розгляд позовної заяви (після приведення її у відповідність) підлягає за правилами адміністративного судочинства.

У позивача відсутні також підстави, передбачені нормами матеріального права, для задоволення позовної вимоги, оскільки:

-недоведеними ним є порушення відповідачем-1 зобов'язання компенсувати інвестиційні витрати позивача з вини саме відповідача-1;

-навпаки, відповідачем-1, доданими до цього заперечення матеріалами, підтверджується, що не виконання позивачем п.2.3 договору є наслідком вини позивача, так як, останнім не виконаними є вимоги п.2.2 договору “Дольовик-1 (позивач) зобов'язується не вчиняти будь-яких дій, які перешкоджають виконанню своїх зобов'язань “Дольовиком-2”;

-відсутність вини відповідача-1 в порушенні зобов'язання свідчить про відсутність в його діях і цивільного правопорушення, а, значить і підстави, передбаченої ч.2 ст.651 ЦК України для задоволення вимог позивача про розірвання договору.

На підставі вищенаведеного, просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Відповідач -2 у поданому на позовну заяву відзиві вимоги позивача визнає повністю та підтверджує факт  невиконання відповідачем -1 умов договору про дольову участь від 31.07.2006 року. Просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

31 липня 2006 року між Управлінням капітального будівництва Рівненського міськвиконкому, як “замовником” ТзОВ  компанією “Інвестжитлобуд”, як “Дольовиком-1” та підприємцем ОСОБА_1., як “Дольовиком-2” було укладено договір про дольову участь. Предметом даного договору була передача інвестиційних зобов'язань від “Дольовика-1” “Дольовику-2” по будівництву кафетерію орієнтовною площею 72 кв.м на майдані Несвицької у м.Рівне. Зокрема, відповідно до умов даного договору відповідач -підприємець ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання збудувати в термін до 24.08.2006 року дах та фасади “об'єкт” та повністю завершити роботи по “об'єкту” 24.10.2006 р. Крім того, цей же відповідач зобов'язувався компенсувати до 24.08.2006 р. позивачу витрати, понесені по будівництву “об'єкта” в сумі, яка уточнюється додатком 1, що є невід'ємною частиною договору.

Однак, підприємець ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань не виконав і всупереч статті 33 ГПК України не подав суду будь-яких доказів, які б свідчили про зворотнє.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частиною другою даного пункту передбачено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Укладаючи договір про дольову участь від 31.07.2006 р., позивач розраховував на завершення робіт по будівництву кафетерію на майдані Несвицької у м. Рівне до 24.10.2006 р. та на компенсацію йому відповідачем-1 до 24.08.2006 р. витрат, понесених по будівництву. Однак, в зв'язку з невиконанням підприємцем ОСОБА_1. своїх зобов'язань по договору, позивач позбавився вказаного вище. Отже, вказане  порушення відповідачем-1 умов договору є істотним та таким, що є підставою для розірвання вказаного договору.

Пунктом 4-1 договору про дольову участь від 31.07.2006 р. також передбачено, що договір може бути розірвано у випадку, якщо Дольовик-2 (відповідач-1) не виконує повністю свої зобов'язання по будівництву елементів благоустрою та малих архітектурних форм до 24.08.2006 р.

Таким чином, на основі наведеного, вимоги позивача грунтуються на договорі та законі, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача-1, наведені у відзиві, є необгрунтованими, не підтверджені належними доказами та спростовуються всім вищенаведеним.

Посилання відповідача - 1 на те, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства не грунтується на діючому законодавстві з огляду на таке.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відпоівдно до статті 3 цього ж Кодексу справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший об'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Також даною статтею встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на сонові законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В даному випадку відносини, які склалися між сторонами спору не носять характеру публічно-правових, а є суто господарськими. Крім того, УКБ в даних відносинах не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не довів належними доказами того факту, що позовну заяву підписано не директором позивача ОСОБА_5, а тому вказане посилання відповідача не заслуговує на увагу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити.

2. Розірвати договір про дольову участь від 31.07.2006 року, укладений між  УКБ Рівненського міськвиконкому, ТзОВ ІБК "Інвестжитлобуд" та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичнї особи ОСОБА_1. (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестжитлобуд" (фактична адреса: 33016, м. Рівне, вул. Будівельників, 1, юридична адреса: 33000, м. Рівне, вул.Погоринська, 82, р/р 26005449024001 в РФ КБ «Приватбанк», МФО 333391, код 30841150) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                             

Рішення  підписано "29" січня 2007 р.