Справа № 344/1360/14-ц

Провадження № 2/344/176/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретарів Сивухіної Ю.Ю., Іванова О.В., Орнат Л.І.,

за участі представника позивача Гусак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1458pv18-07, який забезпечений договором іпотеки, що укладений 28 серпня 2007 року із майновим поручителем ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_4 іпотекодавець ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем майна померлого є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка підлягає погашенню за рахунок предмета іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів наведених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належно повідомленим про розгляд справи в судове засідання 20.01.2015 року не з'явився. У судовому засіданні 04.03.2014 року проти позову заперечував, оскільки предмет іпотеки - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ні йому, ні ОСОБА_3 згідно свідоцтв про право на спадщину не належать.

Відповідачка ОСОБА_3 в судові засідання не з'являлась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Будь-яких заяв від відповідачів про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого договором іпотеки, умовами якого передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

22 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1458pv18-07 за яким банк надав, а позичальник отримав кредит в розмірі 16 000 доларів США з терміном погашення до 22 серпня 2010 року. (т.1, а.с.5,6). Відповідно до п. 2.1 договору плата за користування кредитними коштами становить 15 % річних.

Додатковими угодами № 1 від 27 березня 2008 року, № 2 від 25 квітня 2008 року були внесені зміни до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії та викладено окремі його пункти у новій редакції (т.1, а.с.10).

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, ОСОБА_2 належно їх не виконував, тому позивач звернувся в суд із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду від 12 березня 2013 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з відповідачів у солідарному порядку 737 310 грн. 88 коп. боргу за кредитним договором та судові витрати (т.1, а.с.14-15).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1458pv18-07 від 22 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4, як іпотекодавцем-майновим поручителем 28 серпня 2007 року укладено договір іпотеки (т.1, а.с.7,8), згідно п. 7 якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8,2 кв.м, зазначені в плані літ. «А».

Вартість предмета іпотеки станом на час укладення іпотечного договору становила 103 525 гривень.

На даний момент вказані нежитлові приміщення зареєстровані на праві власності за іпотекодавцем ОСОБА_4, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 50)

У зв'язку із внесенням змін до кредитного договору сторонами також було внесено відповідні зміни у договір іпотеки (т.1, а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11 січня 2012 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1, а.с. 11).

Згідно вимог ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав, обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його донька ОСОБА_3, у зв'язку із чим отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок та земельну ділянку в с. Стерегуще Роздольненського району АРК (т.1 а.с.208, 211), автомобіль марки ВАЗ, модель 21140 (т.1 а.с.217), домоволодіння АДРЕСА_2 (т.1 а.с.248). Відповідач ОСОБА_2 від спадщини відмовився, про що подав відповідну заяву в нотаріальну контору (т.1 а.с.160).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 27. постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" - отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутись до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами ст. 625 ЦК.

Згідно із роз'ясненнями пункту 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, - у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України "Про іпотеку"). Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.

У відповідності до п.п. 3.3, 3.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

З огляду на зазначені норми закону та роз'яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України, спадкоємці померлого іпотекодавця, за умови прийняття спадщини, незалежно від того отримали вони свідоцтва про право на спадщину на майно, що забезпечує зобов'язання іпотекою, є боржниками перед кредитором в межах вартості іпотечного майна, оскільки часткова відмова від спадщини законом не допускається. Спадкуванню підлягають не тільки права спадкодавця, а і його зобов'язання.

В даному випадку спадкоємцем майна ОСОБА_4 по закону є його дочка ОСОБА_3, оскільки вона прийняла спадщину після його смерті у встановленому законом порядку, у зв'язку із чим повинна відповідати у зобов'язаннях перед позивачем, які виникли за життя у спадкодавця ОСОБА_4 на підставі договору іпотеки від 28 серпня 2007 року.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Однак, суд вважає що у ОСОБА_2 відсутні зобов'язання перед банком за спірним іпотечним договором, як спадкоємця після смерті іпотекодавця, оскільки він у встановлені законом строки відмовився від спадщини після смерті батька ОСОБА_4 на користь сестри ОСОБА_3. А тому вимоги позову до ОСОБА_2 з цих підстав задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). За рахунок предмета застави, іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» закріплено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Враховуючи вищенаведене та наявність доказів, які підтверджують неналежне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, суд приходить до переконання, що позивач набув права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором, в рахунок якої підлягає звернення стягнення на предмет іпотеки суд враховує, що у позовній заяві позивач вказував, що борг за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1458pv18-07 від 22 серпня 2007 року згідно виписок по особових рахунках ОСОБА_2 від 20 січня 2014 року № 2203.4.18.34650.03 та 2209.1.00.34650.07 становить в еквіваленті до національної валюти, згідно офіційного курсу НБУ складає 406 843 грн. 78 коп. - по тілу кредиту та 355 671 грн. 95 коп. - по відсотках.

Даючи оцінку вказаним випискам суд вбачає, що заборгованість ОСОБА_2 станом на день подачі позовної заяви до суду складає 95 397,94 дол. США, що в гривневому еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.01.2014 року становить 762 515 грн. 73 коп., з яких: 50 900,01 дол. США, що еквівалентно 406 843 грн. 78 коп. - тіло кредиту, 44 497,93 дол. США, що еквівалентно 355 671 грн. 95 коп. - відсотки.

В судовому засіданні представник позивача долучила інформаційну довідку про кредитну заборгованість позичальника від 19 січня 2015 року, яка судом не враховується, так як будь-яких заяв про зміну позовних вимог щодо розміру кредитної заборгованості, від позивача не надходило.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Приймаючи до уваги, що даний порядок звернення стягнення на нерухоме майно, не суперечить закону і найбільш повно враховує інтереси відповідачів, суд дійшов висновку про те, що ця вимога позивача підлягає задоволенню.

З огляду на викладене суд приходить до переконання про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України, так як відповідачку ОСОБА_3 звільнено від його сплати як інваліда І групи (п. 9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 610, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 1216-1218, Цивільного Кодексу України, ст. ст. 33, 38, 39 ч. 2, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, перед публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856 за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1458pv18-07 від 22.08.2007 року, в розмірі 95 397,94 дол. США, що в гривневому еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.01.2014 року становить 762 515 грн. 73 коп. (сімсот шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 73 копійки), з яких: 50 900,01 дол. США, що еквівалентно 406 843 грн. 78 коп. - тіло кредиту, 44 497,93 дол. США, що еквівалентно 355 671 грн. 95 коп. - відсотки, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 28.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_6, за реєстровим № 4189 - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8,2 кв.м, зазначені в плані літ. «А», які на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_7 за реєстром № 2238, належали ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкоємцем майна якого є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з Державного бюджету України в користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856 - 243 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів через Івано-Франківський міський суд з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 23 січня 2015 року.

Суддя О.М. Бабій