ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2015 р. Справа № 914/1601/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Лялька Н.Р.

за участю представників:

позивача: Горін Р.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача: ОСОБА_3 - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, б/н від 12.07.2014р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2014р. (суддя Рим Т.Я.)

у справі № 914/1601/14

за позовом: Виконавчого комітету Новороздільської міської ради, м. Новий Розділ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Новий Розділ

про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди від 29.10.2012 р.

Виконавчий комітет Новороздільської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 19 880, 36 грн основної заборгованості, 2 259, 61 грн пені та 501, 64 грн - 3% річних. Позов заявлено на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Новий Розділ від 29.10.2012р., укладеного позивачем з відповідачем.

При розгляді спору місцевим судом позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути 19 880, 36 грн заборгованості по орендній платі, 1142, 79 грн. пені та 263, 72 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2014р. у справі № 914/1601/14 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 19 880, 36 грн. заборгованості з орендної плати, 970, 66 грн. пені, 263, 72 грн. - 3% річних та 1 812, 20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ФОП ОСОБА_4 звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір оренди нежитлового приміщення від 29.10.2012р. та скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2014р., в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, зазначає, що суд не висвітлює в рішенні клопотань про повернення позову без розгляду, про припинення провадження у справі. Також зазначає, що конкурс не було проведено із застереженням про недоліки нерухомого майна, що здається в оренду. Вказує, що розрахунки заборгованості по орендній платі не відповідають ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», а розрахунок пені не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки пеня може стягуватись не більше як за 6 місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконане, однак суд, без окремого клопотання вийшов за межі позовних вимог і самостійно нарахував пеню за рік.

Крім того, зазначає, що на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, з урахуванням наявності звернення до позивача з вимогою дати дозвіл на реконструкцію, здійснення невід'ємних покращень, не нарахування орендної плати до введення приміщення в експлуатацію позивач звільняється від виконання зобов'язання у випадку не сплати орендної плати внаслідок неможливості виконання умов договору через обставини, за які він не відповідає.

Також, вказує, що з урахуванням ст.ст. 3, 627, 203 та 215 УК України, суд при прийнятті рішення у відповідності до ст.83 ГПК України, виявивши незаконність укладеної угоди повинен визнати таку угоду недійсною і припинити провадження у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.14 (колегія суддів у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Бойко С.М., Бонк Т.Б.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.08.14.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 18.08.2014р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. у зв'язку з перебуванням суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б. у відпустці, у склад колегії суддів внесено зміни, замість суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б. введено суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

9 вересня 2014 року, позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду з підстав його законності та обґрунтованості без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Також, 09.09.2014р. від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких останній вказує на невідповідність оскаржуваного рішення сучасній вітчизняній та європейській судовій практиці, вказує,що договір оренди не укладено, бо не було досягнуто істотних умов щодо використання і по даній справі відсутній предмет спору, також відповідач не приступила до виконання договору через відсутність доступу до приміщення, відтак, чинність договору припинилась достроково на підставі п. 3.8 договору.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 09.09.2014р.

У склад колегії суддів, з підстав, викладених в розпорядженні голови суду від 07.10.2014р. винесено зміни, замість судді Орищин Г.В. введено суддю Костів Т.С.

В судовому засідання 07.10.2014р. оголошено перерву до 27.10.2014р.

Розпорядженням голови суду від 27.10.2014р. з підстав, викладених у ньому, замість судді Желіка М.Б. введено суддю Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.14р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.11.14р.

10 листопада 2014 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначав про безпідставність доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі та законність рішення місцевого господарського суду.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Марка Р.І. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 138 від 17.11.2014 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/1601/14 та розподілено до розгляду судді - доповідачу Юрченку Я.О.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. у склад колегії для розгляду справи № 914/1601/14 введено суддів Зварич О.В. та Хабіб М.І.

17 листопада 2014 року від представника скаржника надійшла заява на спростування відзиву та доводів позивача, в якій останній посилався на відсутність дозволу орендодавця щодо введення в експлуатацію орендованого приміщення та у відповідності до ст.ст. 613-617 ЦК України, зазначає, що обопільне не виконання сторонами договору свої прав та обов'язків призвело до прострочення зобов'язання.

В судовому засіданні 17.11.2014р. оголошено перерву до 09.12.2014р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р. розгляд справи відкладався на 16.01.2015р.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у запереченнях та відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та доповнень до неї, відзиву та заперечень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2014р. у справі № 914/1601/14 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Позивачем оголошено конкурс з метою надання в оренду нежитлового приміщення площею 44 м2, яке розташоване по АДРЕСА_1, про що складено протокол № 6 (а.с. 98-100) засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Новий Розділ від 26.06.2012 року, який затверджено розпорядженням міського голови м. Новий Розділ № 167 від 02.07.2012р. Зокрема, прийнято рішення визначити такі умови конкурсу:

- цільове призначення об'єкта оренди - розміщення об'єкта підприємницької діяльності, не забороненої в багатоквартирних житлових будинках,

- розмір орендної плати відповідно до експертної оцінки - 23.92 грн./м2,

- орендна плата вноситься орендарем незалежно від витрат орендаря на здійснення невід'ємних покращень,

- термін оренди - за угодою сторін, але не менше 1 року,

- забезпечення благоустрою прилеглої до об'єкта території;

- конкурсна комісія з питань оренди майна територіальної громади міста Новий Розділ залишає за собою право здійснювати контроль за виконанням умов конкурсу. Невиконання умов конкурсу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася до міського голови з листом від 12.07.2012р, яким надала перелік документів з метою участі в конкурсі. Серед наданих документів міститься зобов'язання відповідача виконувати умови надання оренди, забезпечити благоустрій території, утеплити та пофарбувати фасад будівлі, облаштувати вхід в одному з віконних отворів, пропозиція з орендної плати - 51 грн./м2.

Конкурсною комісією переможцем визначено фізичну особу - підприємця ОСОБА_5, визначено наступного учасника конкурсу на право оренди, який запропонував найкращі пропозиції після переможця в порядку черговості - фізичну особу - підприємця ОСОБА_4. Про зазначене складено протокол №7 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Новий Розділ від 26.07.2012р, який було затверджено розпорядженням міського голови №188 від 26.07.2012р.

Надалі сторонами у справі укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Новий Розділ від 29.10.2012 р. (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі Положення "Про оренду майна територіальної громади міста Новий Розділ" та протоколу засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади м. Новий Розділ від 26.07.2012р. № 7 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: пр. Шевченка, 40, м. Новий Розділ (надалі - об'єкт оренди), загальною площею 44,0 м2, вартість якого становить 58.483,80 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розміщення об'єкту роздрібної торгівлі товарами (п. 1.2.договору).

Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання передачі майна, яку проводиться на протязі 10 календарних днів з моменту підписання договору шляхом підписання сторонами акту приймання - передачі (п. 2.1, 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1. та 3.2 договору орендна плата за базовий місяць оренди становить 2 244, 00 грн. з ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.8 договору у разі невикористання приміщення згідно з призначенням протягом одного місяця орендар зобов'язаний подати орендодавцю письмове підтвердження щодо невикористання майна згідно з призначенням, в якому повинен обґрунтувати об'єктивну причину (поточний, капітальний ремонт приміщення), вказати термін її усунення. У разі недотримання умов цього пункту орендодавець вправі нараховувати орендну плату з найвищим коефіцієнтом, який затверджений сесією міської ради або розірвати договір. Проте матеріали справи не містять належних доказів виконання відповідачем умов зазначеного вище пункту Договору.

Пунктом 5.1.4 договору оренди визначено, що одним із обов'язків орендаря є внесення своєчасно та в повному обсязі орендної плати. Відповідно до пункту 3.4 договору оренди орендодавець не пізніше 20 числа звітного місяця надає орендарю рахунок про вартість оренди, а орендар не пізніше останнього числа цього ж місця оплачує суму, вказану в рахунку. Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі та до моменту повернення об'єкта оренди орендодавцю.

Відповідальність сторін встановлена розділом 6 договору, зокрема, у п. 6.2 вказано що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На виконання умов договору, позивачем передано відповідачу об'єкт оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна від 06.11.2012р.

В акті вказані недоліки переданого в користування приміщення, а також те, що для ведення діяльності орендаря необхідно влаштувати окремий вхід через віконний отвір та провести відповідні ремонтні роботи.

Відповідач звертався до міського голови Новороздільської міської ради з проханням надати дозвіл на реконструкцію та проведення невід'ємних покращень орендованого майна. Крім того, відповідач просив не нараховувати орендну плату впродовж п'яти місяців на період проведення реконструкції. Зазначене відображено в листі від 08.11.2012р., який отримано позивачем 12.11.2012р.

У відповідь на зазначене звернення позивачем листом №2015/02-16 від 30.11.2012р. повідомлено, що питання реконструкції належать до відання Відділу будівництва, архітектури та містобудування Новороздільської міської ради, який уповноважений самостійно надавати містобудівні умови та обмеження на проведення реконструкції. З огляду на зазначене відповідачу було рекомендовано звернутися до Відділу будівництва, архітектури та містобудування Новороздільської міської ради. Що стосується надання згоди на здійснення невід'ємних покращень, то відповідачу було запропоновано надати опис передбачуваних покращень та кошторис витрат на їх проведення. В частині звільнення від сплати орендної плати відповідачу було відмовлено, проте проінформовано про можливість отримання пільг за наявності підстав, визначених Положенням про порядок надання пільг з плати за оренду майна територіальної громади міста Новий Розділ.

Відповідно до п. 5.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», вирішуючи спори, пов'язані з використанням орендарем прав, визначених частиною третьою статті 773 і статтею 778 ЦК України та частиною третьою статті 23 Закону "Про оренду державного та комунального майна", господарський суд повинен мати на увазі, що згода орендодавця на вчинення відповідних дій щодо орендованого майна має бути викладена у певній документальній формі, якщо така можливість не передбачена у самому договорі оренди (найму).

Як вбачається з п. 5.2.2 договору, сторони погодили, що орендар має право вносити зміни до складу орендованого об'єкту, проводити його реконструкцію, капітальний ремонт, технічне переоснащення згідно чинного законодавства. Відтак, додаткової згоди орендодавця не потрібно, оскільки така передбачена самим договором.

Відповідачем повернуто позивачу об'єкт оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна від 31.07.2013р.

Вищевказаний акт не підписаний відповідачем, однак він не заперечував що орендоване майно більше не перебуває в його користуванні.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна від 29.10.2012 року.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказувалось вище, жодних зауважень щодо стану приміщення акт приймання - передачі не містить.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, передав відповідачу за актом здачі-приймання майно. Позивач свої зобов'язання по оплаті орендної плати за договором не виконав, допустивши при цьому заборгованість в розмірі 19 880, 36 грн, на яку останнім нараховано пеню та 3 % річних. Відповідач ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції не надав належних та допустимих доказів відсутності заборгованості по орендній платі.

Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем за орендну плату становить 19 880, 36 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з розрахунком місцевого господарського суду пені з урахуванням застосування строків позовної давності та розрахунку позивача, що становить 970, 66 грн. та підлягає до стягнення.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо 3 % річних, судова колегія зазначає, що до стягнення підлягає більша сума, ніж вказано позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог, однак, з урахуванням меж вимог позивача, підлягає до стягнення з відповідача 263, 72 грн.

Щодо доводів скаржника про невідповідність проведених розрахунків чинному законодавству, неможливості використання приміщення за призначенням, ненадання позивачем дозволу на здійснення реконструкції, відсутність предмета позову з огляду на припинення дії договору, такі судова колегія вважає безпідставними та такими, що спростовані рішенням місцевого господарського суду, тому не підлягають повторному спростуванню.

Твердження скаржника, що суд не висвітлює в рішенні клопотання про повернення без розгляду позовної заяви є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2014р., якою відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про повернення такої без розгляду.

Щодо п. 1 резолютивної частини апеляційної скарги відповідача, в якому останній просить визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір оренди нежитлового приміщення від 29.10.2012р., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки в суді першої інстанції відповідач не ставив вимоги щодо визнання недійсним договору, така не може бути розглянута в суді апеляційної інстанції.

Більше того, визнання недійсним договору в порядку ст. 83 ГПК України є правом суду, а не обов'язком.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає необґрунтованим та такими, що не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, відтак, не можуть слугувати підставою для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2014 у справі № 914/1601/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 21.01.2015

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.