ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.01.15р. Справа № 904/10255/14
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (м. Дніпропетровськ) в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарства (м. Нікополь, Дніпропетровської області)
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості за договором № 2014-ТП-Б-083236 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 28.02.2014 року у загальному розмірі 4 399 грн. 87 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: Черненко А.А. - провідний юрисконсульт (довіреність № 968 від 22.12.2014)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарства (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оброни України (далі-відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2014-ТП-Б-083236 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 28.02.2014 року у загальному розмірі 4 399 грн. 87 коп.
Сума позову складається з наступних сум: 3 615 грн. 87 коп. - основний борг, 416 грн. 74 коп. - пеня; 314 грн. 13 коп. - інфляційні втрати та 53 грн. 13 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №2014-ТП-Б-083236 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 28.02.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ протягом червня-серпня 2014 року у встановлений договором строк, наявністю боргу за поставлений природний газ у сумі 3 615 грн. 87 коп. Так, за прострочення виконання зобов'язання на підставі п. 6.2.2. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 416 грн. 74 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 53 грн. 13 коп., втрати від інфляції у сумі 314 грн. 13 коп.
Під час розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у поданому 16.01.2015 року відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що його підприємство є державною установою, призначеною для виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням оборони України, та у зв'язку з обмеженим фінансуванням у позивача не було можливості сплатити заборгованість за договором № 2014-ТП-Б-083236 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 28.02.2014 року за червень, липень та серпень 2014 року.
Також відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованої пені та штрафних санкцій до 0,00 грн. з посиланням на статтю 233 Господарського кодексу України та частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яке мотивоване тим, що підприємство є бюджетною установою, фінансування проводиться в обмеженому обсязі, а кошти на оплату штрафних санкцій та пені не передбачені кошторисом, крім того, на думку, відповідача, позивач не надав доказів понесення збитків.
Також відповідачем 22.01.2015 року було подане клопотання, в якому він додатково зазначив, що фактичним споживачем послуг за договором № 014-ТП-Б-083236 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 28.02.2014 року було Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмет-Груп", на підтвердження чого долучені відповідні докази.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 16.01.2015 року.
Ухвалою суду від 16.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 22.01.2015 року.
У судовому засіданні 22.01.2015 року відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.01.2015 року.
У судове засідання 26.01.2015 року з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,
ВСТАНОВИВ:
Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі-постачальник, позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Дніпропетровська Міністерства оброни України (далі-споживач, відповідач) укладений Договір № 2014-ТП-Б-083236 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 28.02.2014 року (далі-договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Строк дії договору передбачений пунктом 10.1. договору, відповідно до якого він набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Разом з тим, сторони домовились, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, тобто з 01.01.2014 року.
Передача газу здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (пункти 1.2., 1.2.1. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору, договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору (а.с. 14).
У додатковій угоді № 5 від 17.09.2014 року до договору станом на 01.09.2014 року сторони відкоригували об'єми постачання газу споживачу для власного споживання у тому числі по місяцях та кварталах, про що були внесені зміни до пункту 1 додатку № 2 до договору.
Кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору (пункт 3.3. договору).
Постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу (пункт 2.3. договору).
Відповідно до п. 2.5. договору споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця (пункт 2.5. договору).
Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 12.05.2014 року до договору, ціна за 1 000, 00 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 4 724,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 944,80 грн.:
- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI нараховується на ціну газу за 1 000, 00 куб. м природного газу і складає 94,48 грн., крім того ПДВ 20 % - 18,896 грн.;
- тариф на постачання природного газу за 1 000, 00 куб. м природного газу становить 73,50 грн., крім того ПДВ 20% - 14,70 грн.;
- тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1 000, 00 куб. м природного газу становить 355,00 грн., крім того ПДВ 20% - 71,00 грн.
Всього за 1 000, 00 куб. м природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 5 246,98 грн., крім того ПДВ - 20 % - 1 049,396 грн., разом за 1 000 куб. м - 6 296,376 грн.
Відповідно до п. 4.2. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 5 від 17.09.2014 року до договору, ціна за 1 000, 00 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 4 874,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 974,80 грн.:
- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI нараховується на ціну газу за 1 000, 00 куб. м природного газу і складає 97,48 грн., крім того ПДВ 20 % - 19,496 грн.;
- тариф на постачання природного газу за 1 000, 00 куб. м природного газу становить 73,50 грн., крім того ПДВ 20% - 14,70 грн.;
- тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1 000, 00 куб. м природного газу становить 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн.
Всього за 1 000, 00 куб. м природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 5 411,68 грн., крім того ПДВ - 20 % - 1082,336 грн., разом за 1 000 куб. м - 6 494,016 грн.
При цьому, судом враховано, що у відповідачем не оплачені поставки газу за червень, липень та серпень 2014 року, коли діяли ціни, визначені п. 4.2. договору, з урахуванням змін, внесених саме додатковою угодою № 2 від 12.05.2014 року.
Згідно з пунктами 2.6., 2.7. та 2.8. договору послуги з постачання та транспортування газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 2-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу та послуг з його транспортування за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Згідно з пункту 2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
На виконання умов договору поставки природного газу постачальник поставив, а споживач прийняв природний газ згідно актів прийому-передачі природного газу за договором № 2014-ТП-Б-083236 від 28.02.2014 року:
- від 30.06.2014 року за червень 2014 року на суму 1 647 грн. 01 коп. (в тому числі: вартість газу - 1 479,55 грн., збір - цільова надбавка до тарифу за природний газ - 29,59 грн., постачання газу - 23,02 грн., розподіл природного газу облгазу - 82,87 грн., транспортування газу магістральними газопроводами - 31,98 грн.)(а.с. 18);
- від 31.07.2014 року за липень 2014 року на суму 1 659 грн. 64 коп. (в тому числі: вартість газу - 1 490,89 грн., збір - цільова надбавка до тарифу за природний газ - 29,82 грн., постачання газу - 23,20 грн., розподіл природного газу облгазу - 83,51 грн., транспортування газу магістральними газопроводами - 32,22 грн.)(а.с. 18);
- від 31.08.2014 року за серпень 2014 року на суму 309 грн. 22 коп. (в тому числі: вартість газу - 231,48 грн., цільова надбавка - 4,63 грн., постачання газу - 3,60 грн., розподіл природного газу - 12,97 грн., розподіл природного газу магістральними мережами - 5,00 грн.)(а.с. 19).
Відповідно до викладеної в додатковій угоді до договору № 4 від 01.07.2014 року редакції п. 10.8. договору (у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу ПАТ "Дніпропетровськгаз" - Марганецького УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз"), облік газу та оперативний контроль за газопостачанням, а також операції по розрахункам за надані споживачу послуги з постачання природного газу (підписання актів приймання-передачі природного газу, актів звіряння розрахунків, виписку податкових накладних тощо) постачальник здійснює через власний структурний підрозділ - Нікопольське управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" (код ЄДРПОУ: 24607907), яке діє на підставі Положення про Нікопольське управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз".
Пунктом 4.6. договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 до договору.
Відповідно до пункту 4.6.1. договору авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки.
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6.3. договору).
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу у червні, липні та серпні 2014 року у встановлений договором строк, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 3 615 грн. 87 коп., що і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи умови Договору (пункти 4.6.1., 4.6.3.), строк оплати поставленого та протранспортованого природного газу за спірний період та у спірній сумі є таким, що настав.
Доказів оплати вартості поставленого та протранспортованого природного газу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період у сумі 3 615 грн. 87 коп. шляхом надання належних доказів не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 3 615 грн. 87 коп.
Згідно з частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 Цивільного кодексу України).
Пункт 6.2.2. договору передбачає, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі п. 6.2.2. договору, позивачем здійснено нарахування пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання, окремо за періодами прострочення по вартості договірного обсягу газу згідно додатку № 2 в редакції додаткової угоди № 2 від 12.05.2014 року, а також окремо по вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений об'єм газу згідно додатку № 2 в редакції додаткової угоди № 5 від 17.09.2014 року, всього на суму 416 грн. 74 коп.
Перевіривши розрахунки пені за означені періоди суд вважає їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
При цьому, Відповідачем 16.01.2015 року було заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованої пені до 0,00 грн. з посиланням на статтю 233 Господарського кодексу України та частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яке мотивоване тим, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська Міністерства оброни України є бюджетною установою, фінансування проводиться в обмеженому обсязі, а кошти на оплату штрафних санкцій та пені не передбачені кошторисом.
З приводу зменшення розміру пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В пункті 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, а також тяжкий матеріальний стан відповідача, враховуючи те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська є бюджетною організацією, фінансування якої проводиться з Державного бюджету України, та з огляду на те, що на даний час в деяких областях країни відбуваються збройні конфлікти, а відповідач безпосередню пов'язаний з діяльністю військових частин, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені (416 грн. 74 коп.) на 50%.
У той же час, господарський суд не вважає за доцільне зменшувати розмір пені до 00,00 грн., так як відповідачем були порушені умови спірного договору та заявлені позивачем вимоги про стягнення пені є правомірними.
Отже, з урахуванням всіх обставин у їх сукупності, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін адекватним буде зменшення суми пені на 50%, тому вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає задоволенню частково у сумі 208 грн. 37 коп. (416, 74 грн. / 50%).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Позивачем здійснено нарахування на суму основного боргу за період прострочення виконання грошового зобов'язання, окремо за періодами прострочення по вартості договірного обсягу газу згідно додатку № 2 в редакції додаткової угоди № 2 від 12.05.2014 року, а також окремо по вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений об'єм газу згідно додатку № 2 в редакції додаткової угоди № 5 від 17.09.2014 року, інфляційних втрат у сумі 314 грн. 13 коп. та 3% річних в сумі 53 грн. 13 коп.
Перевіривши вищевказані розрахунки, суд вважає їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 314 грн. 13 коп. та 3% річних в сумі 53 грн. 13 коп.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягають стягненню 3 615 грн. 87 коп. - основного боргу, 208 грн. 37 коп. - пені, 314 грн. 13 коп. - інфляційних втрат та 53 грн. 13 коп. - 3% річних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно приписів пункту 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, 13, ідентифікаційний код 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 03340920) в особі структурного підрозділу Нікопольського управління по експлуатації газового господарства (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Сєрова, 51, ідентифікаційний код 03340920) 3 615 грн. 87 коп. - основного боргу, 208 грн. 37 коп. - пені, 314 грн. 13 коп. - інфляційних втрат, 53 грн. 13 коп. - 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Фещенко