ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р.                                                        Справа № 5023/7457/11(60/318-10)  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна    В.О., суддя  Камишева Л.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора – не з’явився

військового прокурора – Волік О.Г. (посв. №012011 від 30.10.2012 р.)

та представників:

позивача – не з’явився

1-ої 3-ої особи - не з’явився

2-ої 3-ої особи - не з’явився

1-го відповідача – не з’явився

2-го відповідача – не з’явився

3-ої особи - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№07Х/1-8) на окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 02 грудня 2014 року у справі

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – 1. Державне агентство України з управління державними корпоративним правами та майном, м. Київ;

2. Державний концерн "Укроборонпром", м. Київ

до 1. Приватного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків;

2. Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-комуненерго", м. Харків

за участю Військової прокуратури Харківського гарнізону Центрального регіону України, м. Харків

про визнання недійсним договору

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним іпотечний договір №805/13/26/6-408 від 22.03.2006 р., укладений між відповідачами, а також додатковий договір №1 від 31.05.2006 р., додатковий договір №2 від 27.12.2006 р., договір №3 про внесення змін від 17.07.2008 р.

Господарським судом Харківської області 02.12.2014 р. у справі №№5023/7457/11 (н.р. 60/318-10)  (головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Бринцев О.В., Лаврова Л.С.) винесено окрему ухвалу про наявність недоліків в роботі осіб, відповідальних за юридично-правову роботу позивача.

Позивач з окремою ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Просить окрему ухвалу господарського суду скасувати. Крім того, просить розглянути скаргу за відсутності його представника.

Прокуратура Харківської області, відповідачі та треті особи  вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Військовий прокурор в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає окрему ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, окрему ухвалу – без змін.

Колегія суддів вважає, що нез’явлення в судове засідання прокурора Харківської області, представників сторін та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи, судом виконано процесуальний обов’язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.20002 р. за №75; п. 4 ч. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. за №01-06/2052/14, та враховуючи 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений ст.102 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними   матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення військового прокурора, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Приймаючи окрему ухвалу господарський суд  Харківської області виходив з того, що розгляд справи двічі відкладався, у зв'язку із неприбуттям в призначені судові засідання представника Міністерства промислової політики України та неподанням зазначеним центральним органом виконавчої влади витребуваних судом документів та доказів, які мають значення суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин спору, що свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків та використання ним своїх процесуальних прав.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції,  виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 Господарського процесуального кодексу України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Пунктом 5.2 цієї постанови також роз’яснено, що окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

За приписами пункту 5.3. вказаної постанови в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

В порушення зазначених норм оскаржувана окрема ухвала не містить ані посилання на конкретні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, вимоги яких порушено, ані реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити керівник Міністерства промислової політики України на її виконання, з посиланням на конкретні норми.

Колегія суддів вважає твердження господарського суду про невиконання позивачем вимог ухвал господарського суду Харківської області від 03.10.2014 р., 23.10.2014 р., 18.11.2014 р., а саме -  неприбуття в призначені судові засідання представника Міністерства промислової політики України та неподання зазначеним центральним органом виконавчої влади витребуваних судом документів та доказів, які мають значення суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин спору, безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке.

Ухвалою від 03.10.2014 р. прокурора та позивача зобов’язано надати довідку про банківські реквізити та юридичну адресу позивача; належним чином засвідчену копію витягу про включення позивача до ЄДРЮО та ФОП станом на день слухання справи в суді, із обов’язковим зазначенням ідентифікаційного коду особи та її місця знаходження; письмове нормативно-правове обґрунтування позовних вимог; листування, пов’язане із укладанням, виконанням, зміною чи розірванням спірного договору; докази виконання/невиконання спірного договору; позивача та відповідача - оригінали документів, копії яких додані в обґрунтування позовних вимог та заперечень на позов в судове засідання для огляду.

Ухвалою від 23.10.2014 р. позивача зобов’язано направити на адресу третьої особи копії позовної заяви із доданими до неї документами, докази направлення надати до суду; запропоновано учасникам процесу направити у судове засідання своїх представників, підтвердивши належним чином їх повноваження.

Ухвалою від 18.11.2014 р. зобов’язано учасників судового процесу в повному обсязі виконати вимоги попередньої ухвали суду від 03.10.2014 р.; запропоновано учасникам процесу направити у судове засідання своїх представників, підтвердивши належним чином їх повноваження.

З аналізу змісту вищевказаних процесуальних документів вбачається, що явка представника позивача не визнавалась судом обов’язковою. При цьому, колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в 2011 році позивач направляв до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, в якому зазначив також про відсутність додаткової інформації чи доказів, які мають відношення до предмету спору, а тому при розгляді справи позивач покладається на розсуд суду (рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2011 р. у справі №60/318-10).

Про відсутність у позивача можливості в повному обсязі виконати вимоги ухвали суду від 03.10.2014 р. також свідчить той факт, що Мінпромполітики України не є стороною оскаржуваного договору.

Крім того, обов'язок у наданні доказів ухвалою суду від 03.10.2014 п. був покладений не тільки на позивача, а й на прокурора та відповідача, а враховуючи те, що даний судовий процес розпочато за ініціативою прокурора, саме ним мають подаватися докази у даній справі, тим більше, що для реалізації такої можливості органи прокуратури наділені відповідними повноваженнями - зокрема проведення слідства та виїмки документів.

Кожна особа, враховуючи право на звернення до господарського суду, самостійно на власний розсуд обґрунтовує власну правову позицію, особа вільна у виборі документів, які вона подає на її підтвердження.

Однак, приймаючи окрему ухвалу відносно Мінпромполітики України, суд першої інстанції поставив сторони справи у нерівне становище, що виключається приписами статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно безпідставності висновку суду першої інстанції про неможливість розгляду клопотання ДК "Укроборонпром", оскільки в оскаржуваній окремій ухвалі в порушення вимог чинного законодавства судом не зазначено, в чому саме полягають порушення законності або недоліки у діяльності підприємства при поданні клопотання про заміну позивача у справі, Міністерства промислової політики України, на його правонаступника - Державним концерном "Укроборонпром".

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що оскаржувана окрема ухвала є формальною за змістом, не містить конкретних і реальних для виконання вказівок, та прийнята з порушення норм процесуального права, а саме – статті 90 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для її скасування.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що при винесені окремої ухвали від 02 грудня 2014 року у справі №5023/7457/11(60/318-10) господарським судом Харківської області було порушено норми процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а окрема ухвала скасуванню.

        Керуючись статтями 90, 99, 101, 102, п. 2, ст. 103, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106  Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -  

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача  задовольнити.

Окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. у справі №5023/7457/11(60/318-10) скасувати.

Повна постанова складена 26.01.2015 р.

Головуючий суддя                                                                        Пелипенко Н.М.   

Суддя                                                                                               Івакіна В.О.   

Суддя                                                                                               Камишева Л.М.