ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"11" січня 2007 р. Справа № 11/324
За позовом ТзОВ «Луганськвуглетехпоставка»м.Луганськ
до відповідачів: 1. ТзОВ Науково-виробниче підприємство «Діогран»м.Рівне
2. Фірма «Маль-Бут»м.Сенніца Ружана, Польща
про визнання недійсним договору про переведення боргу
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від позивача- Зінов’єв О.А., представник (довір.№777 від 15.11.2006р.);
від відповідачів- 1. Шевчук Г.Є., представник (довір.б/н від 18.04.2006р.);
2. не з’явився.
Представник відповідача Фірми «Маль-Бут»в судове засідання 11.01.2007р. не з’явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.
Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.
Суть спору: Позивач-ТзОВ «Луганськвуглетехпоставка»звернувся до суду з заявою про визнання недій-сним договору про переведення боргу №1-05 від 23.11.2005р., який укладено ним з відповідачами –ТзОВ Науко-во-виробниче підприємство «Діогран»та Фірмою «Маль-Бут»з порушенням вимог законодавства.
Позивач зазначив, що згідно спірного договору –він прийняв борг первісного боржника-Фірми «Маль-Бут»за Договором купівлі-продажу частки ТзОВ б/н від 21 квітня 2005р., який укладено відповідачами; вважає, що спірний договір суперечить ст.147 ЦК України, оскільки будь-яких повідомлень про намір продати свою частку іншим учасникам ТзОВ НВП «Діогран »від Фірми «Маль-Бут»не надходило; крім того, згідно стст. 220, 513, 521 ЦК України –спірний договір вчинено в простій письмовій формі, хоч Договір купівлі-продажу частки ТзОВ б/н від 21 квітня 2005р. було посвідчено нотаріально. Позивач вважає, що недотримання вимоги закону про нотаріальне поствідчення робить спірний договір нікчемним.
Перший відповідач-ТзОВ НВП «Діогран»позов заперечив повністю, зазначивши, що сторони дійсно ук-лали спірний договір про переведення боргу №1-05 від 23.11.2005р. на підставі Договору купівлі-продажу частки б/н від 21.04.2006р., копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінал –оглянуто в судовому засіданні 11 січня 2007р. Оскільки останній був укладений у простій письмовій формі –спірний договір було також укладено в такій формі, вважає позов безпідставним. Просить в задоволенні позову відмовити.
Другий відповідач-Фірма «Маль-Бут»витребуваного відзиву на позов суду не надав, позовних вимог не оспорив.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі другого відповідача.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ НВП «Діогран»-продавець та Фірма «Маль-Бут»-покупець уклали 20 квітня 2005р. Договір купів-лі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно пп. 1.1, 2.1, 3.1 продавець зобов’язується передати у власність покупця частку в статутному фонді ТзОВ НВП «Діогран», а покупець –прийняти і оплатити цю частку; статутний фонд складає 1 051 859 грн. 10 коп., розмір частки 1 041 340 грн. 52 коп. Покупець зобов’-язується сплатити за частку 104 134 грн. 52 коп. Термін оплати –до 12.04.2007р., вид розрахунків –безготів-ковий. Договір підписано представниками ТзОВ НВП «Діогран»- та Фірма «Маль-Бут», скріплено відбитками печаток сторін. Даний договір 20.04.2005р. посвідченого приватним нотаріусом Сохацькою О.В., про що внесено реєстровий запис №609.(арк.справи 7-8).
ТзОВ НВП «Діогран»-продавець та Фірма «Маль-Бут»-покупець уклали 21 квітня 2005р. Договір купів-лі-продажу частки ТОВ та Додаток до нього, яким згідно преамбули внесено зміни до Договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю від 20.04.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Сохаць-кою О.В. –шляхом викладення його в новій редакції. Згідно пп. 1.1, 2.1, 3.1 –продавець зобов’язується передати у власність покупця частку в статутному фонді ТзОВ НВП «Діогран», а покупець –прийняти і оплатити цю частку; статутний фонд складає 1 051 859 грн. 10 коп., розмір частки 1 041 340 грн. 52 коп. Покупець зобов’-язується сплатити за частку 1 041 340 грн. 52 коп. Термін оплати –до 12.04.2007р., вид розрахунків –безготівко-вий. Договір підписано представниками ТзОВ НВП «Діогран»- та Фірма «Маль-Бут», скріплено відбитками печа-ток сторін.(арк.справи 29-30). Змін та доповнень сторони до Договору не вносили.
Фірма «Маль-Бут»-первісний боржник, ТзОВ «Луганськвуглетехпоставка»-новий боржник та ТзОВ НВП «Діогран»-кредитор 23 листопада 2005р. уклали Договір про переведення боргу №1-05 (надалі в тексті –Дого-вір). Згідно пп. 1.1, 1.2, 3.1, 3.2 Договору, первісний боржник переводить, а новий боржник приймає борг Фірми «Маль-Бут»за Договором купівлі-продажу частки ТзОВ б/н від 21 квітня 2005р., який укладено первісним борж-ником і кредитором. Новий боржник приймає на себе зобов’язання первісного боржника по сплаті кредиторові 1’041’340 грн. 52 коп. за частку у статутному фонді ТзОВ НВП «Діогран». Договір діє до повного виконання сто-ронами своїх зобов’язань.(п.5.1 Договору). Договір підписано представниками Фірми «Маль-Бут», ТзОВ «Лугансь-квуглетехпоставка»та ТзОВ НВП «Діогран», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 9-10).
Змін та доповнень сторони до Договору не вносили.
Платіжними дорученнями №3304 від 30.03.2006р. та №3316 від 31.03.2006р. ТзОВ «Луганськвуглетех-поставка»згідно Договору перерахувало на розрахунковий рахунок ТзОВ НВП «Діогран»1 041 340 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 11-13).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також мораль-ним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.(чч. 1, 5 ст. 203 ЦК України).
Згідно ст.215 ЦК України, - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.(ч.4 ст.203 ЦК України).
Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору передбачені стат-тею 220 ЦК України. Так, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Як на одну з підстав своєї вимоги, позивач посилається на ту обставину, що під час укладення спірного Договору не було дотримано передбаченої стст. 513, 521 ЦК України вимоги про форму договору про заміну бор-жника, оскільки спірний Договір укладено у простій письмовій формі, тоді як договір купівлі-продажу частки ТОВ б/н від 21.04.2005р. –був посвідчений нотаріально.
Однак, вказане твердження спростовується матеріалами справи –Договір купівлі-продажу частки ТОВ від 21 квітня 2005р. ТзОВ НВП «Діогран»та Фірмою «Маль-Бут»укладено в простій письмовій формі. як і спір-ний Договір. З огляду на відсутність законодавчо закріпленої вимоги про нотаріальне посвідчення договору про переведення боргу та укладення основного договору у простій письмовій формі –нотаріальне посвідчення спірного Договору не вбачається обов’язковим.
Іншою підставою, на думку позивача –є порушення вимог ст.147 ЦК України, неповний текст частини другої якої він представляє як всю статтю. Позивач, зокрема вказує, що статтею 147 ЦК передбачено, що учасни-ки товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками невстановлений інший порядок здійс-нення цього права... Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. При цьому позивач зазначив, що будь-яких повідомлень про намір продати свою частку іншим учас-никам ТзОВ НВП «Діогран»від Фірми «Маль-Бут»іншим учасникам не надходило.
Проте, таке твердження є некоректним, не підтверджено належними доказами і не може бути прийняте до уваги.
По-перше, позивач навів лише фрагмент норми Цивільного кодексу –частини другої ст.147, вирвавши її з контексту всієї норми, хоч наведена частина містить також інше положення: відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Однак, того, що статутом ТзОВ НВП «Діогран»не передбачено або встановлено інший ніж в законі порядок відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам –позивач у встанов-леному порядку не ствердив жодними доказами, хоч, згідно протоколу №8 від 05 квітня 2006р. ТзОВ «Луганськ-вуглетехпоставка»є учасником ТзОВ НВП «Діогран»і ознайомлене з Статутом останнього.(арк.справи 55).
По-друге, позивач не зазначив, яке положення або умова спірного Договору не відповідають вимогам законодавства. Оспорюючи Договір про переведення боргу №1-05 від 23 листопада 2005р. –останній підмінює поняття, ототожнюючи право його оспорення з правом оспорення Договору купівлі-продажу частки ТОВ від 21 квітня 2005р., стороною якого він не є, а на момент укладення договору купівлі-продажу –не був учасником ТзОВ НВП «Діогран».
З огляду на умови пп.4.1, 4.4 оспорюваного Договору про вирішення спорів, що виникають в процесі йо-го виконання шляхом перемов або в судовому порядку –матеріали справи не дають підстав вважати, що ТзОВ «Луганськвуглетехпоставка», до подання даного позову, у встановленому порядку зверталось до ТзОВ НВП «Діогран»з приводу порушення останнім його прав, невиконання або неналежного виконання умов оспорюва-ного Договору.
Враховуючи зазначене вище, твердження позивача про невідповідність Договору вимогам законодавства –спростовується поданими відповідачем доказами. Матеріали справи дають суду підстави вважати, що спірний Договір за формою і змістом відповідає вимогам стст. 114-116, 147, 203, 207, 215, 220, 513, 521 Цивільного кодексу України.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказу-вання, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.34 ГПК України).
Враховуючи викладене, - господарський суд не приймає до уваги міркування позивача з приводу підс-тавності заявленого позову, оскільки вони грунтуються на хибних висновках або на припущеннях і не мають від-ношення до предмету спору.(арк.справи 39-44).
Враховуючи вказані обставини в сукупності, –судом також відхилене, як надумане клопотання позивача від 22 грудня 2006р.(арк.справи 36-37) про витребування у Державного реєстратора необхідного доказу, а саме оригіналу Договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю від 20 квітня 2005р., оскільки завірену позивачем копію данного договору оглянуто представником відповідача в судовому засіданні 22 грудня 2006р.(арк.справи 7-8) і стверджено його відповідність оригіналу. При цьому, суд бере до уваги, що внаслідок укладення 21 квітня 2005р. Договору купівлі-продажу частки ТОВ в новій редакції –витребовуваний позивачем договір втративши чинність, не має відношення до даного спору.
Відтак, заявлені вимоги не грунтуються ні на законі, ні на договорі, позивачем необгрунтовані і не дове-ені, чим порушено порядок доказування і подання доказів. На підставі ст.33 ГПК України –позов задоволенню не підлягає.
Керуючись стст. 33, 34, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "18" січня 2007 р..