Справа № 464/6257/14 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 22-ц/783/5987/14 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 53
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,
секретаря Гацій І.І.
з участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Кіт М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Іскра», з участю третьої особи управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, про встановлення факту роботи в шкідливих умовах праці та зобов"язання видати уточнюючу довідку,-
встановила:
Позивач ОСОБА_5 в червні 2014 року звернувся із позовом в суд до ПАТ "Іскра", просив встановити факт, що він працював у шкідливих умовах праці за списком № 2, будучи електромонтером по ремонту електрообладнання на ПАТ "Іскра", зобов"язати відповідача видати йому довідку, що уточнює особливий характер роботи чи умов його праці на ПАТ "Іскра" в період з 26.07.1979 року по 23.10.1996 року по професії електромонтера по ремонту електрообладнання, яка необхідна для призначення пільгової пенсії за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 26.07.1979 р. по 23.10.1996 р. працював на Львівському електроламповому заводі виробничого об'єднання «Іскра», яке в подальшому перейменоване на ПАТ «Іскра». Робота полягала в обслуговуванні, перевірці і ремонті всього електрообладнання 13-го цеху підприємства. Відповідно до записів у трудовій книжці він працював електромонтером по ремонту електрообладнання скляного виробництва, що відповідно до п.п. «а» підрозділу 9 розділу XIX списку № 2, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 є шкідливими і важкими умовами праці, а також відповідає посаді № 2190100а-19861 «Електромонтери по ремонту та обслуговуванню електроустаткування, постійно зайняті на дільницях підготовки шихти і на гарячих дільницях робіт» списку № 2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року. У зв'язку з тим, що працював в шкідливих умовах праці за списком № 2, вважає що після досягнення 55 років має право на отримання пенсійного забезпечення у відповідності до п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Коли звернувся за відповідною довідкою до підприємства на якому працював, йому видали уточнюючу довідку № 49п/05/123 від 23.05.2013 року, що підтверджує роботу в шкідливих умовах за період з 26.07.1979 року по 01.02.1981 року і з 02.01.1989 року по 23.10.1996 року, а щодо решти періоду роботи - з 01.02.1981 року по 02.01.1989 року підприємство повідомило, що видати таку довідку не може у зв'язку з тим, що немає документального обґрунтування.
Вважає відмову відповідача щодо видачі уточнюючої довідки за весь період роботи в шкідливих умовах праці з 26.07.1979 року по 23.10.1996 року незаконною, оскільки саме на підприємство покладено обов'язок ведення кадрової роботи і облік робіт та дільниць, де задіяний кожен працівник, а тому посилання відповідача на відсутність документального обґрунтування є неспроможним з огляду на те, що він весь період своєї роботи з 06.07.1979 року по 23.10.1996 року виконував одні і ті ж обов'язки на тих самих дільницях робіт. Враховуючи наведене позивач просив суд позов задовольнити.
Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Іскра», з участю третіх осіб управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, про встановлення факту роботи в шкідливих умовах праці та зобов"язання видати уточнюючу довідку - відмовлено.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, оскільки судом не надано належної оцінки дослідженим доказам, а висновки з досліджених матеріалів є хибними.
На думку апелянта є доведеним факт, що робота ОСОБА_5 як з 02.02.1981 р. по 01.01.1989 р., так і в період з 26.07.1979 р. по 23.10.1996 р. в шкідливих умовах за списком № 2, а підприємство незаконно ухиляється від видачі пільгової довідки, яка уточнює шкідливий характер роботи.
Крім цього зазначає, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили, що їхня бригада з 1979 по 1996 р.р. обслуговувала електрообладнання цеху № 13 ПАТ «Іскра», де знаходяться печі для варки скла, в цьому ж цеху знаходились і їхні робочі місця, інструменти. Робочі місця електриків в цеху № 13 атестовані підприємством як шкідливі.
Вважає, що посилання місцевого суду на те, що ОСОБА_5 з 02.02.1981 року переведено на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання в електроцех № 25 суперечить матеріалам справи, оскільки згідно записів трудової книжки з 02.02.1981 р. ОСОБА_5 працював електромонтером по ремонту електрообладнання 4 розряду (по обслуговуванню електрообладнання скляного виробництва) електроцеху № 25. Зайнятість електриків на дільницях скляного виробництва вказує на віднесення їхньої професії до списку № 2. затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
Атестація робочих місць запроваджена постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 року, тому в період з 02.02.1981 р. по 01.01.1989 р. вона проводитись не могла, а віднесення професій до шкідливих в цих роках здійснювалось на підставі постанови № 1173 від 22.08.1956 р.
Просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2014 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, а також пояснення представника відповідача ОСОБА_4 на заперечення таких, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи із наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що відповідачем видано довідку про підтвердження наявного трудового стажу № 49п/05/123 від 23.05.2013 року, яка підтверджує роботу в шкідливих умовах за Списком № 2 в період з 26.07.1979 року по 01.02.1981 року та з 02.01.1989 року по 23.10.1996 року, а тому вимоги позивача видати уточнюючу довідку з врахуванням періодів, за які довідка видана, є безпідставними. В свою чергу підстави вважати здійснення позивачем в період з 01.02.1981 року по 02.01.1989 року трудової діяльності за професією, робота за якою дає право на пенсію на пільгових умовах, відсутні, оскільки робоче місце електромонтера по ремонту електрообладнання електроцеху №25 не відноситься до переліку робочих місць із шкідливим умовами праці, віднесених до Списку № 1 та Списку № 2.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками районного суду з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 з 26.07.1979 р. прийнятий на роботу у Львівський електроламповий завод виробничого об'єднання «Іскра» на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання скляного цеху № 13. (а.с. 6-8).
ДП Львівський електроламповий завод виробничого об'єднання «Іскра» на підставі наказу Фонду державного майна України від 31.12.1993 року № 59А реорганізоване у ВАТ «Іскра», а з 01.04.2011 року назву змінено на ПАТ «Іскра».
Відповідно до п.п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно записів трудової книжки позивач ОСОБА_5 відповідно до наказу № 955 від 25.07.1979 року був прийнятий на роботу з 26.07.1979 року електромонтером по ремонту електрообладнання по 3 розряду ПВ скляного цеху № 13.
Наказом № 149-к від 11.02.1981 року ОСОБА_5 з 02.02.1981 року переведений на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання по 4 розряду ПВ (по обслуговуванню електрообладнання скляного виробництва) у електроцех № 25.
Наказом № 12-к від 04.01.1989 року позивача з 02.01.1989 року переведено на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання скляного цеху № 13.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
В період з 26.07.1979 року по 01.02.1981 року позивач здійснював трудову діяльність за професією електромонтер по ремонту електрообладнання (електроустаткування) скляного цеху № 13, яка передбачена підрозділом 9 «Виробництво дзеркал, сортового, господарського, медичного, тарного посуду і радіоелектротехнічних виробів» розділу ХІХ «Скляне виробництво і фарфоро-фаянсове виробництво» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
З 02.01.1989 року по 23.10.1996 року ОСОБА_5 здійснював трудову діяльність за професією електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання (електроустаткування) скляного цеху № 13, яка входить до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, а саме: робітники 2190100а-19861 електромонтери по ремонту та обслуговуванню електроустаткування, постійно зайняті на дільницях підготовки шихти на гарячих дільницях робіт.
Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що за вказані періоди роботи ОСОБА_5 виконував роботу електромонтера по ремонту електрообладнання (електроустаткування) у скляному цеху № 13, виробництво у якому передбачено Списками № 2, які діяли у відповідні періоди роботи позивача, та за вказані періоди позивачу видано відповідачем довідку про підтвердження наявного трудового стажу (яка уточнює особливий характер праці і умови праці) для призначення пільгової пенсії по віку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 12).
В свою чергу, судом встановлено, що у період з 01.02.1981 року по 01.01.1989 pоку позивач виконував роботу електромонтера по ремонту електрообладнання скляного виробництва електроцеху № 25 (а.с. 7, 10, 36-40).
Суд першої інстанції прийшов висновку, що виробництво в електроцеху № 25 не включене до виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5
На переконання колегії суддів, до вказаного висновку суд першої інстанції прийшов помилково.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 48 КЗпП України основним документом про трудову діяльність працівника, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із записом № 6 у трудовій книжці серія НОМЕР_1, позивач ОСОБА_5 з 02.02.1981 року переведений електромонтером по ремонту електрообладнання по 4 розряду ПВ (по обслуговуванню електрообладнання скляного виробництва) електроцеху № 25, де працював до 01.01.1989 року.
У підрозділі 9 «Виробництво дзеркал, сортового, господарського, медичного, тарного посуду і радіоелектротехнічних виробів» розділу ХІХ «Скляне виробництво і фарфоро-фаянсове виробництво» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, передбачено, що право на пенсію на пільгових умовах мають особи, які працюють електриками черговими та ремонтними у такому виробництві.
Беручи до уваги те, що згідно записів у трудовій книжці позивач ОСОБА_5 у вказаний період працював електромонтером по обслуговуванню електрообладнання скляного виробництва, відповідно, вказана робота дає йому право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до підрозділу 9 розділу ХІХ Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.
В свою чергу, у позовній заяві та апеляційній скарзі сторона позивача звертає увагу на те, що електроцех № 25 являв собою групу електриків, проте фактично позивач ОСОБА_5 працював електромонтером по обслуговуванню електрообладнання скляного цеху № 13, де знаходилося його робоче місце.
Представник відповідача визнала вказану обставину, проте, звертала увагу на те, що обслуговуючи електрообладнання цеху № 13 у вказаний період, позивач не був задіяний повний робочий день на такому виробництві.
На пропозицію суду надати наряди на виконання робіт та табеля обліку використання робочого часу по особі ОСОБА_5 за період роботи з 02.02.1981 року по 01.01.1989 року,представник відповідача пояснила, що такі документи знищені, при цьому акти на знищення на підприємстві відсутні.
Що стосується доводів представника відповідача про те, що робоче місце електромонтера про обслуговуванню скляного виробництва електроцеху № 25 не піддавалось атестації, як таке, що має шкідливі і важкі умови праці, тому відсутні належні докази шкідливості умов праці робітника за вказаною посадою, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із п. 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Разом з цим, у п 4.3. даного Порядку визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
На виконання норм Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідачем прийнято наказ «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 15.05.1995 року та проведено атестацію робочих місць скляного цеху № 13, затверджено результати роботи комісії по атестації робочих місць, віднесених до Списку № 2, оформлені додатком № 1 до наказу (а.с. 11).
Згідно із вказаним додатком до робочих місць з шкідливими умовами праці в цеху № 13, віднесених до Списку № 1 та Списку № 2, віднесено робоче місце електромонтера по ремонту та обслуговуванню електроустаткування постійно зайнятого на гарячих дільницях робіт.
В свою чергу, робоче місце електромонтера про обслуговуванню скляного виробництва електроцеху № 25 не піддавалось атестації, як таке, що має шкідливі і важкі умови праці.
Разом з тим, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, при цьому, недотримання цих вимог адміністрацією не може бути підставою для порушення прав та інтересів працівників.
В свою чергу, позивач, відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», надав суду копію трудової книжки, як основний документ, що підтверджує стаж роботи, з відповідним записом про роботу в період з 02.02.1981 року по 01.01.1989 року електромонтером по обслуговуванню електрообладнання скляного виробництва електроцеху № 25.
Відтак, враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про зобов'язання відповідача видати уточнюючу довідку для підтвердження наявного трудового стажу за період з 02.02.1981 року по 01.01.1989 року по професії електромонтера по ремонту електрообладнання скляного виробництва, яка необхідна для призначення пенсії за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
В свою чергу, вимога позивача про зобов'язання ПАТ «Іскра» видати уточнюючу довідку вцілому за період з 26.07.1979 року по 23.10.1996 року, тобто з урахуванням періодів за які довідка видана (№ 49п/05/123 від 23.05.2013 року, яка підтверджує роботу в шкідливих умовах за Списком № 2 в період з 26.07.1979 року по 01.02.1981 року та з 02.01.1989 року по 23.10.1996 року (а.с. 12), є безпідставними, оскільки вказані періоди роботи позивача в шкідливих умовах відповідачем визнаються та не оспорюються, відтак права та інтереси позивача не порушуються.
Що стосується вимоги позивача встановити факт, що він з 26.07.1979 року по 23.10.1996 року працював у шкідливих умовах праці за Списком № 2, колегія суддів звертає увагу на те, що у судовому порядку не можуть бути встановлені факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг), оскільки, як зазначено вище, діючим законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення таких фактів, а відтак у задоволенні такої позовної вимоги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2014 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Іскра" видати ОСОБА_5 уточнюючу довідку для підтвердження наявного трудового стажу за період з 02.02.1981 року по 01.01.1989 року по професії електромонтера по ремонту електрообладнання скляного виробництва, яка необхідна для призначення пенсії за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: Ю.Р. Мікуш
О.Ф. Павлишин